Рішення № 102967182, 25.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/6588/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., за участю секретаря Гарига Л.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження, з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових справ, у судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), у якому просить:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо винесення постанови про накладення штрафу від 05.05.2021 у виконавчому провадженні №63918812 - неправомірними;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу від 05.05.2021 у виконавчому провадженні № 63918812.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 620/513/20 повторно розглянута заява ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ на 25 січня 2022 року о 14:00 год.

Представник відповідача правом щодо подачі відзиву на позов не скористався.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 КАС України, не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 05.05.2021 винесено постанову у виконавчому провадженні № 63918812, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області накладено штраф у розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду № 620/513/20 боржником без поважних причин.

Стягувачем у виконавчому провадженні № 63918812 є ОСОБА_1 .

Виконанню підлягало зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із врахуванням висновків суду.

Головне управління листом від 31.12.2020 № 2500-0302-5/52303 повідомило відповідача про проведені дії по виконанню вказаного рішення.

Вважаючи дану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.03.2021 за вих. № 2500-0302-8/12060 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 620/513/20 Головним управлінням повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 05.12.2019 із врахуванням висновків суду та 24.11.2020 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відмова у призначенні пенсії мотивована тим, що з поданих на призначення пенсії документів вбачається, що ОСОБА_2 не відноситься до жодної категорії осіб, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але саме таким чином мотивована відмова позивача у призначенні пенсії й була визнана протиправною рішенням суду від 10.03.2020 у справі № 620/513/20.

Більш того, рішенням суду було встановлено право ОСОБА_1 на призначення пенсії відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не зобов`язано це зробити лише у зв`язку із дискреціними повноваженнями Головного управління щодо призначення пенсій. Тобто, фактичним виконанням рішення суду у даному випадку буде позитивне рішення при повторному розгляді питання щодо призначення позивачу спірної пенсії.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що мало місце повторне невиконання рішення суду без поважних причин, суд зазначає, що державний виконавець 05.05.2021 правомірно прийняв постанову про накладення штрафу.

Таким чином, посилання позивача на відсутність підстав для накладення штрафу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), просп.Миру, 43,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 43316700.

Повний текст рішення суду виготовлено 25 січня 2022 року.

Суддя О.В. Заяць