Рішення № 102967133, 25.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/15784/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3082 Національної гвардії України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 05.11.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 3082 Національної гвардії України (далі - в/ч 3082, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 23864,52 грн.;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 23864,52 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем не було нараховано та виплачено йому грошову компенсацію за неотримане речове майно, у зв`язку із звільненням з військової служби.

Ухвалою судді від 01.12.2021 прийнято справу до свого провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу 15-денний строк для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та зазначив, що в/ч 3082 було розраховано суму грошової компенсації за неотримане речове майно, однак військова частина не має можливості сплатити позивачу відповідну компенсацію у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на вказані потреби. Крім того, відповідач не згоден із зазначеною позивачем у позові сумою та зазначає, що нарахована сума компенсації складає 20224,17 грн. (за вирахуванням ПДФО в сумі 3640,35 грн.).

04.01.2022 від в/ч 3082 надійшла заява, у якій відповідач повідомив та надав відповідні докази про виплату позивачеві компенсації за речове майно в сумі 19920,81 грн.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч 3082 та наказом командира від 07.09.2021 №178 виключений зі списків особового складу частини, знятий з усіх видів забезпечення (а.с. 9-20).

01.10.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести розрахунок компенсації за належні йому до видачі предмети речового майна, про що надати відповідну довідку, та виплатити вказану компенсацію (а.с. 21-22).

Відповідно до складеної в/ч 3082 довідки-розрахунку від 07.09.2021 №34 загальна сума грошової компенсації складає 23864,52 грн., а за вирахуванням ПДФО 18% (3640,35 грн.) - 20224,17 грн. (а.с. 23-24).

Станом на день звернення до суду з позовом, вказана компенсація відповідачем ОСОБА_1 виплачена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону).

Згідно частини першої статті 9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

У відповідності до абзаців першого та третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що узгоджується з пунктами 2 та 3 Порядку №178.

У відзиві на позов в/ч 3082 повідомила, що згідно довідки-розрахунку від 07.09.2021 №34 вартість за неотримане речове майно складає 20 224,17 грн., компенсація податку з доходів фізичних осіб 18% - 3640,35 грн., що загалом становить 23864,52 грн. Крім того, з посиланням на відповідне платіжне доручення, що містить відмітки ДКС України про його виконання, відповідач зазначив, що кошти в сумі 19920,81 грн. були перераховані позивачу (з утриманням обов`язкових зборів та платежів) (а.с. 24, 46).

Враховуючи наведене, в/ч 3082 вважає свій обов`язок з виплати ОСОБА_1 компенсації вартості за неотримане речове майно виконаним у повному обсязі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою) і, за своєю правовою природою, не може вважатися оподатковуваним місячним/річним доходом такої особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №802/1677/16-а та від 22.04.2020 у справі №820/611/17.

Так, пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX).

Разом з тим, підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Викладене, з урахування зазначених позицій Верховного Суду у справах №802/1677/16-а та №820/611/17, свідчить про те, що грошова компенсація за неотримане речове майно не може бути й об`єктом оподаткування військовим збором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 303,36 грн, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з в/ч 3082 на користь ОСОБА_1 вказаної суми.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності в/ч 3082 щодо нарахування і виплати при звільненні з військової служби грошової компенсації за неотримане речове майно саме у сумі 23864,52 грн. є необґрунтованими, оскільки аналіз змісту довідки-розрахунку від 07.09.2021 №34 свідчить, що вартість такого майна складає 20224,17 грн., тобто без урахування додатково нарахованого податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3082 Національної гвардії України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3082 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно у сумі 20 224 (двадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 17 коп.

Стягнути з Військової частини 3082 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно в сумі 303 (триста три) грн. 36 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 3082 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 34 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Військова частини 3082 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 43391217, вул. Малиновського, 38, м. Чернігів, 14020).

Суддя С.В. Бородавкіна