Ухвала суду № 102967105, 25.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/747/22

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд.13/15, м. Київ, 01011), Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, буд.9, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 № 416 про неуспішне проходження прокурором Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури № 524к від 22.10.2021 та № 613к від 15.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області або рівнозначній посаді в органах прокуратури, з 06.12.2021;

- стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 16.12.2021 по дату винесення судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Борзнянського відділу Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури.

Також, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк звернення до суду.

Частиною 5 cт. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Пономарьов проти України” (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що “…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави”.

Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Нешев проти Болгарії” від 28.10.2004).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13.01.2000 та у рішенні по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа “Каменівська проти України”), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Обґрунтовуючи підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач вказує на те, що із оскаржуваним рішенням від 13.09.2021 № 416 “Про неуспішне проходження прокурором атестації” та наказами керівника Чернігівської обласної прокуратури № 524к від 22.10.2021 та № 613к від 15.12.2021 його ознайомлено 15.12.2021.

Наведені обставини пропуску строку звернення до суду, суд визнає поважними та приходить до висновку про поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з даною позовною вимогою.

Частиною п`ятою статті 12 КАС України передбачено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третя статті 257 КАС України).

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку розгляд справи проводити за правилами загального провадження, призначивши підготовче засідання.

Позовна заява подана в установлений законом строк особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, вона відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, вказану позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і її подано з дотриманням правил підсудності.

Зважаючи на вимоги статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 12, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 № 416 «Про неуспішне проходження прокурором атестації».

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Виноградової Д.О. у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23 на 16 лютого 2022 року о 10:30 год.

Відповідно до статті 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити:

- відповідачам для подання відзиву на позов – 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

- позивачу для подання відповіді на відзив – 5-денний строк з дня отримання відзиву на позов;

- в разі подання позивачем відповіді на відзив, відповідачам для надання своїх заперечень – 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити відповідачу, що згідно зі статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України він повинен подати суду докази разом із поданням відзиву на позов, а в разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з частиною 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України копія відзиву (відповіді на відзив і заперечень) та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

У відповідності до п.12 ч.9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України повідомити відповідача 2 – суб`єкта владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Відповідачу 1 направити копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Виноградова