Рішення № 102966992, 24.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/15630/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 21.07.2021 №3658/24-07-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну) сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогу від 12.10.2021 №Ф-7249-13 про сплату боргу (недоїмки), які були прийняті відповідачем.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що на момент винесення оскаржуваного рішення жодної заборгованості за позивачем не числилося, що унеможливлювало нарахування будь-яких штрафних санкцій. Окрім того, не зрозумілою за які порушення (з зазначенням дати та суми недоплати єдиного внеску) відповідачем було здійсненне відповідне нарахування штрафних санкцій, адже як вбачається з самого оскаржуваного рішення - штрафні санкції почали нараховуватися з 23.04.2013. В той же час, Державна податкова служба України у своєму рішенні за результатами розгляду скарги вказує на те, що позивачем єдиний внесок за I- ІV квартали 2014-2019 років сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Таким чином, на думку позивача, Державна податкова служба визнала, що порушень з боку позивача по сплаті єдиного внеску в 2013 році не було, але з незрозумілих для підстав не скасувала рішення відповідача про нарахування штрафних санкцій за вказаний період. При чому необхідно звернути увагу, що надаючи відповіді на адвокатський запит щодо інформації про сплату позивачем єдиного внеску за період з 01.01.2013 по 01.07.2021 відповідач зазначив, що лише з 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску перейшли від Пенсійного фонду України до органів Міндоходів. Тобто, відповідач фактично визнав, що у нього відсутні відомості щодо сплати особами (в тому числі і позивачем) єдиного внеску за період до 01.10.2013. В той же час, штрафні санкції відносно позивача відповідач починає нараховувати з 23.04.2013. Також вказав, що відповідачем було порушено п.9-11.2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вважає, що оскільки Рішення №3658/24-07-23 від 21.07.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимога №Ф-7249-13 про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2021 суперечать одне одному, хоча стосуються одного і того ж факту, то необхідно визнати протиправним та скасувати обидва вказані документи, адже вони є актами індивідуальної дії та породжують обов`язки для позивача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому з вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що позивачем не спростовано твердження та вимоги позивача, а вся суть заперечень зводиться до цитування нормативно-правових актів без конкретизації щодо розрахунку суми заборгованості та періоду, за який були нараховані штрафні санкції.

Суд ухвалою від 23.11.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 , є фізичною особою- підприємцем.

21.07.2021, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено Рішення №3658/24-07-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до вказаного рішення позивачу нараховано пеню в розмірі 36 430,27 грн та 822,08 грн штрафу за період з 23.04.2013 по 19.03.2018 та 7 085,79 грн штрафу за період з 21.01.2015 по 23.04.2021.

Не погодившись з таки рішенням позивач скористався правом досудового врегулювання спору та оскаржив зазначене рішення в адміністративному порядку шляхом подання 28.07.2021 до Державної податкової служби України скарги, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення про залишення без змін рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 21.07.2021, а скаргу – без задоволення.

У своєму рішенні від 18.08.2021 Державна податкова служба України зазначила, що позивач належним чином не виконував вимоги ст. 9 Закону №2462, а саме єдиний внесок за залишками, переданими Пенсійним фондом України, І-ІVквартали 2014-2019 років сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Чернігівській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.07.2021 № 3658/24-07-23, згідно вимог чинного законодавства.

В подальшому, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2021 №Ф-7249-13, яка також є предметом даного спору.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, внаслідок чого звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону №2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.1. ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систем) оподаткування - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4. 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від час) її зарахування на вказані рахунки;

у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України від 28.12.2014 №77 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464. а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, що виникли з 01.01.2015 до 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першою календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч.13 ст.25 Закону №2464).

Згідно з пп.2 п.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 зі змінами та доповненнями (далі Інструкція №449). за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Згідно з ч.6 ст.25 Закону №2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало порушення позивачем строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як вказано вище, пунктом 10 ст.25 Закону України №24654 передбачено нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Також, пунктом 11 ст. 25 вищезазначеного Закону передбачено застосування органом доходів і зборів до платника єдиного внеску штрафних санкцій у розмірі 10% (до 01.01.2015) та 20% (після 01.01.2015) від своєчасно не сплачених сум.

Так, за приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, станом на 01.10.2013 за позивачем обліковувалась заборгованість з єдиного внеску у сумі 6 964,85 грн, з яких 6 628,85 грн недоїмки та 336,72 грн залишок несплаченої пені. Наведене підтверджується даними з катрки обліку платника податків. Розмір недоїмки та пені безперервно збільшувався. Остання була повністю погашена 12.06.2018. Станом на 23.04.2021 розмір недоїмки складав 18 388,95 грн. Платежем від 23.04.2021 зазначена заборгованість була погашена.

Таким чином, єдиний внесок за I-IV квартали 2014-2019 років було сплачено позивачем з порушенням законодавчо встановленого строку. Тобто, у відповідача були наявні всі правові підстави для нарахування штрафу на пені за порушення строку сплати суми єдиного внеску.

А отже, рішення від 21.07.2021 №3658/24-07-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну) сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що відповідає нормам чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Щодо вимоги від 12.10.2021 №Ф-7249-13 про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає, що остання винесена у відповідності до наявної на момент її складання заборгованості позивача, а тому розбіжності в сумах між рішенням від 21.07.2021 №3658/24-07-23 та від 12.10.2021 №Ф-7249-13 обумовлені частковою сплатою позивачем єдиного внеску. Таким чином, остання також скасуванню не підлягає.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124).

Повне судове рішення складено 24 січня 2022 року.

Суддя Л.О. Житняк