Рішення № 102966800, 24.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/14357/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної прокуратури, в якому просить:

визнати бездіяльність Чернігівської обласної прокуратури щодо не надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року протиправною;

зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру надати ОСОБА_1 відповідь на його скаргу від 05 серпня 2021 року у строки, визначені Законом України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 21.10.2021 жодної відповіді про вжиття заходів та результати розгляду своєї скарги від 05.08.2021 не отримував, тому бездіяльність відповідача є протиправною.

Відповідач у відзиві зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю, оскільки за результатами розгляду звернення Чернігівською окружною прокуратурою 13.08.2021 за №4708ВИХ-21 поштовим зв`язком направлено письмову відповідь на адресу, зазначену позивачем у скарзі. Вказану відповідь направлено позивачу простою кореспонденцією з дотриманням п. 8, 17 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 №27.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що суб`єкт владних повноважень повинен скористатися послугами зв`язку та сплатити кошти за отримання таких послуг, і саме документ про їх сплату є належним та допустимим доказом надання відповіді.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

05.08.2020 позивач звернувся до відповідача із скаргою на дії дізнавача ВД ЧРВП ГУНП в Чернігівській області щодо не виконання вказівок прокурора, зазначених у постанові від 19.06.2021 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020270010004779 від 30.07.2021 (а.с.4).

13.08.2020 Чернігівською окружною прокуратурою надано відповідь за №4708ВИХ-21, в якій зазначено, що окружною прокуратурою підготовлено лист керівнику СУ ГУЕП в області з вимогою усунення порушень вимог КПК України, допущених при розслідуванні даного кримінального провадження та притягнення до відповідальності дізнавача та керівника ВД ЧРУП ГУНП в області, яке перебуває на розгляді (а.с.18).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі – Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до положень Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1).

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (ч. 1, 4 ст. 3).

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне) (ч. 1, 2 ст. 5).

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 16).

Відповідно до статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Так судом встановлено, що на скаргу позивача від 05.08.2021 відповідачем сформовано відповідь 13.08.2021.

Щодо своєчасності її направлення позивачу суд зазначає таке.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно зі ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Із аналізу наведених вище положень слідує, що органи, до яких направлені звернення, зобов`язані об`єктивно і своєчасно їх розглядати, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їхнє виконання, повідомляти осіб про наслідки розгляду заяв.

Також Законом № 393/96-ВР встановлений обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду з доведенням змісту відповіді до заявника.

Отже, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

У спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.09.2019 у справі № 826/11164/16.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що створення листа-відповіді відповідачем на скаргу позивача та направлення його поштою зафіксовано в списку згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України, №126802 від 13.08.2021.

Втім, суд зауважує, що реєстрація вказаного факту в списку згрупованих простих відправлень не є належним доказом своєчасного надіслання заявнику такої відповіді у розумінні положень Закону № 393/96-ВР.

Зазначена відповідь, як стверджує відповідач, була направлена простою кореспонденцією, тобто без розрахункового документа, без повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Відповідно до п. 75 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" N 270 від 05.03.2009 року послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення у національній валюті за діючими тарифами. Згідно п. 68 вказаної постанови КМУ про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список.

Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв`язку.

До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання.

Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками.

Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Розрахунковим документом є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (п. 1 Правил надання послуг поштового зв`язку).

При цьому суд зазначає, що в даному випадку доказами направлення кореспонденції позивачу можуть слугувати касовий чек, розрахункова квитанція або відбиток календарного штемпелю поштового відділення з датою на списку згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України, №126802 від 13.08.2021.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на те, що лист-відповідь зареєстровано за вихідним номером № 4708ВИХ-21. При цьому, відповідачем не надано до суду копії витягу з журналу обліку вихідної (відправленої) кореспонденції.

Суд критично оцінює доводи відповідача про надіслання відповіді на запит позивачу, оскільки факт направлення відповіді жодним доказом не підтверджений, оскільки в списку згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України, №126802 від 13.08.2021, відсутні найменування об`єкта поштового зв`язку та відбиток календарного штемпелю поштового відділення, до якого був поданий даний список.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем надано доказ наявності відповіді на запит позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог щодо зобов`язання Чернігівської обласної прокуратури надати ОСОБА_1 відповідь на його скаргу від 05 серпня 2021 року у строки, визначені Законом України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 №393/96-ВР.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної прокуратури щодо не надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 05 серпня 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Чернігівська обласна прокуратура (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114).

Повне рішення суду складено 24 січня 2022 року.

Суддя О.Є. Ткаченко