Рішення № 10296630, 30.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-3097-1/09

№ 2-447-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 р. м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.

при секретарі Халпахчієвій Є.В., Обухівському О.В.

Вольф Т.Л.

з участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача Вінник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", третя особа: ОСОБА_6 про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

У вересні 2009р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" ( надалі- ПАТ КБ "Приват Банк"), в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ № ZAКL-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Також просить визнати незаконним та скасувати наказ №Э.К.2.0.0.0.0/17 -177 від 02.09.2009 р. про звільнення; поновити його на роботі у Філії "Розрахунковий центр в м. Києві" ПАТ КБ "Приват Банк" на посаді керівника кредитного центру; стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути матеріальне забезпечення за період тимчасової непрацездатності в сумі 3154 грн. 14 коп.; визнати винним у його звільненні ОСОБА_6 та покласти на нього, як на службову особу відповідача обов'язок покрити шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу.

Посилається на ті підстави, що 07.10.2004 р. на підставі наказу №414 л/с він був прийнятий на роботу у Філію " Розрахунковий центр в м. Києві" ВАТ КБ "ПриватБанк" на посаду експерта відділу овердрафтового обслуговування, вексельних і документарних операцій департаменту кредитного обслуговування корпоративних клієнтів. Протягом 2004-2007 р.р. він обіймав ряд посад, маючи кар'єрний ріст.

31.08.2007 р. згідно з наказом №1008 л/с його було переведено на посаду керівника кредитного центру. При цьому його не було ознайомлено з його посадовими (функціональними) обов'язками.

Відповідно до наказу №Э.К.2.0.0.0.0/17-177 від 02.09.2009 р. він був звільнений із займаної посади "за систематичне невиконання співробітником без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, з урахуванням раніше оголошених дисциплінарних стягнень (наказ № Э.К.2.0.0.0.0/17 -34 від 21.05.2009 р. та наказ № ZAKL-2009/1-5363 від 10.08.2009 р.), на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України , про що 03.09.2009р. було зроблено запис у трудовій книжці.

З вказаним звільненням не погоджується з таких підстав.

02.09.2009р. він прибув на роботу з метою передачі листків непрацездатності для оплати за період з 11.08.2009 р. по 02.09.2009 р. включно.

В цей день йому було запропоновано ознайомитись з наказом про звільнення, з чим він не погодився, оскільки не приступав до виконання своїх трудових обов'язків у зв'язку зі станом тимчасової непрацездатності. Вказаний наказ йому було зачитано вголос в кабінеті директора ОСОБА_6, про що був складений акт від 02.09.2009 р. На порушення вимог ч.2 ст.47 КЗпП України йому не надали копію наказу про звільнення.

Вранці 03.09.2009 р., у зв'язку з поганим самопочуттям, він звернувся до районної клінічної лікарні Голосіївського району №10 та отримав листок непрацездатності. Після цього він приїхав на роботу з метою з'ясування обставин подій, що відбулися напередодні. Проте відповідачем було розпочату процедуру звільнення: йому надали обхідний листок та видали трудову книжку, провели розрахунок шляхом перерахування суми, що підлягала виплаті, на кредитну картку.

09.09.2009 р. він отримав конверт з двома аркушами паперу, на яких містився текст наказу про звільнення без відповідних підписів, оригінал акта відповідача від 02.09.2009 р. про відмову від ознайомлення з наказом №Э.К.2.0.0.0.0/17-177 від 02.09.2009 р. про звільнення, копія акта відповідача від 02.09.2009 р. про відмову надати письмові пояснення щодо невиконання наказу № Э.К 2.0.0.0.0/17-148 від 01.08.2009 "Про затвердження планових показників продажу продуктів на 3 квартал 2009 р. співробітниками Кредитного Центру філії" і наказу №Э.К2.0.0.0.0/17-147 від 01.08.2009 "Про заходи щодо погашення кредиторської заборгованості позичальника ТОВ "Укрбудгідравліка" (б/н 337612,ЗКПО 31752989) силами співробітників Кредитного Центру".

Оскільки звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно наказу № ZALK-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. відбулося в період його тимчасової непрацездатності, догану йому було оголошено без законних підстав, ніяких дій, спрямованих на порушення умов трудового договору та будь-яких інших норм він не вчиняв, просить позов задовольнити.

Оскільки наказ № ZALK-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. він не міг вчасно оскаржити у зв'язку з тим, що в період з 11.08.2009 р. по 07.09.2009р. хворів, а відповідач копії вказаного наказу йому не надав, хвороба перешкоджала реалізувати своє право на захист, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

При проведенні оплати днів тимчасової непрацездатності на підставі листків непрацездатності за період з 11.08.2009 р. по 02.09.2009 р. відповідачем було виплачено лише по 10 грн. за кожен з 5 перших днів його тимчасової непрацездатності. Вважає, що відповідач повинен був виплатити 1952,59 грн. за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності, що становить 60 відсотків середньої заробітної плати з урахуванням його страхового стажу до п'яти років.

Просить також стягнути з відповідача 1201 грн. 55 коп., що становить оплату днів його тимчасової непрацездатності згідно первинного листка непрацездатності за період з 03.09.2009 р. по 07.09.2009 р.

Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності шляхом винесення догани та звільнення з роботи йому завдано значної моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 50 000 грн. та яка полягає в тому, що він був позбавлений коштів для існування, не міг забезпечити достатній життєвий рівень, знаходиться у стані постійного стресу та зазнає глибоких моральних страждань.

Незаконне звільнення порушило звичний устрій його життя, негативно вплинуло на його ділову репутацію, ним втрачені нормальні робочі зв'язки з людьми, з якими він спілкувався на роботі, він вимушений прикладати значних зусиль для налаштування й організації свого життя, пошуку нової роботи та джерел існування.

22.06.2010 р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.09.2009 р. по 22.06.2010 р. в сумі 120 155 грн. 54 коп. та визнати незаконним й скасувати наказ № ZALK-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. в частині притягнення лише його до дисциплінарного стягнення у виді догани.

Представники позивача позов підтримали та просять його задовольнити.

Пояснили, що розрахунок розміру заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу проведено з урахуванням його заробітної плати за червень та липень 2009 р., оскільки у серпні позивач працював лише з 03 по 07 та 10 серпня, а з 11.08.2009 р. по 07.09.2009 р. хворів.

Уточнили, що розрахунок суми виплати за період тимчасової непрацездатності в розмірі 1952 грн. 59 коп. було зроблено за період з 11.08.09 р. по 15.08.09 р., з урахуванням частково виплачених відповідачем по 10 грн. за кожен день.

Щодо обставин звільнення позивача пояснили, що з 11.08.2009 р. позивачу обмежили доступ до системи електронного документообігу "Приватдок" таким чином, щоб він міг нею користуватись лише з робочого місця, а 02.09.2009 р. позивач вже не мав до неї доступу, що свідчить про те, що процедура звільнення була розпочата вже 02.09.2009 р. - в день видачі наказу про звільнення.

Щодо обставин накладення дисциплінарного стягнення відповідно до наказу ZALK-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. пояснили, що позивач був членом кредитного комітету. Комітет очолював ОСОБА_6, який відповідно до Положення про кредитний комітет при голосуванні має право вето щодо прийнятого рішення.

Рішення щодо надання кредиту касиру Собко приймалось всіма членами кредитного комітету одностайно, при цьому притягнуто до відповідальності було лише частину кредитного комітету. При застосуванні щодо нього дисциплінарного стягнення довести його вину позивач не мав можливості, оскільки рішення правоохоронним органами прийнято не було.

Представник відповідача частково погодився з вимогами щодо стягнення грошових коштів за час тимчасової непрацездатності в розмірі 715 грн. 90 коп. В іншій частині проти позову заперечує, оскільки звільнення позивача відбулось без порушення вимог чинного законодавства, про перебування останнього на лікарняному з 03.09.2009 р. позивачу відомо не було.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Просить слухати справу у його відсутність та відмовити в задоволенні позову. Посилається на ті підстави, що позивач на протязі своєї роботи неодноразово допускав порушення трудової дисципліни, не виконував покладених на нього обов'язків, не виконував наказів, що мало наслідком накладення стягнення у вигляді доган. Невиконання наказів керівництва послугувало підставою для звільнення позивача з займаної посади.

Проти винесених доган та звільнення позивач не заперечував, пояснень, ні усних, ні письмових не надавав. Останній постійно грубо ігнорував будь-які звернення до нього з приводу виконуваної роботи. Наполягання колег по роботі та керівників щодо врегулювання трудових відносин призвело до негативного ставлення з боку позивача до банку та безпосередньо його керівництва. Окрім того, позивача було попереджено про можливість звільнення за порушення трудових обов'язків у відповідь на його заяву про звільнення за власним бажанням. Під час звільнення позивачу було видано трудову книжку та проведено відповідні розрахунки відповідно до чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Наказом №414л/с від 07.10.2004 р. ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду експерта по строковому трудовому договору з 07.10.2004 р. (а.с.126).

Згідно наказу №Э.К2-ПП-2007-1008 від 31.08.2007 р. ОСОБА_5 переведено на посаду керівника Кредитного центру філії "Розрахунковий центр" ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.138-139).

Наказом №Э.К2.0.0.0.0/17-98 від 21.05.2009 р. ОСОБА_5 оголошено догану за систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку в частині спізнення на роботу (а.с.145-147).

Згідно п. 4 наказу № ZAKL-2009/1 -5363 від 10.08.2009 р., за неналежне виконання своїх службових обов'язків, як осіб відповідальних за кредитування, в порушення вимог наказу № С-92 від 11.08.2004 р. " Про введення в дію нової редакції "Керівництва по кредитним процедурам (фізичні особи)" в частині активної та високопродуктивної участі в засіданнях кредитного комітету, формальний підхід до прийняття рішення про видачу кредиту Собко, що призвело до видачі шахрайського кредиту в особливо великих розмірах та заподіянню банку збитків, ОСОБА_5 оголошено догану (а.с.161).

Підставою для видання вказаного наказу зазначено висновок службового розслідування по факту грубого порушення касової дисципліни та розкрадання грошових коштів у відділенні №38 філії "Розрахунковий центр" (додаток №1).

Згідно наказу № Э.К02.0.0.0.0/17 -177 від 02.09.2009 р., за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, з урахуванням раніше застосованих заходів дисциплінарного стягнення (наказ № №Э.К2.0.0.0.0/17-98 від 21.05.2009 р. та наказ № ZAKL-2009/1 -5363 від 10.08.2009 р.) вирішено звільнити ОСОБА_5 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України по виходу його лікарняного (а.с.171).

Згідно тексту вказаного наказу та з урахуванням пояснення представника відповідача, систематичне невиконання без поважних причин обовязків полягало у невиконання наказів керівника № Э.К 2.0.0.0.0/17-148 від 01.08.2009 та наказу №Э.К2.0.0.0.0/17-147 від 01.08.2009.

Згідно п. 3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Суду не доведено, що в діях позивача мало місце систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх трудових обовязків.

Так, згідно наказу №Э.К 2.0.0.0.0/17-148 від 01.08.2009 "Про затвердження планових показників продажу продуктів на 3 квартал 2009 р. співробітниками Кредитного Центру філії", метою якого визначено активізацію продажу товарів співробітниками, встановлено обовязкові нормативи по продажу продуктів в Кредитному центрі, зокрема, на серпень 2009 р. для керівника кредитного центру : продаж облаштування People net - 2 модеми та 3 паливні карти.

Згідно наказу №Э.К2.0.0.0.0/17-147 від 01.08.2009 "Про заходи щодо погашення кредиторської заборгованості позичальника ТОВ "Укрбудгідравліка" силами співробітників Кредитного Центру", виданого з метою заохочення співробітників до заходів по погашенню проблемної заборгованості корпоративного клієнта, позивача зобовязано взяти на особистий контроль погашення вказаної заборгованості, протягом місяця з моменту затвердження наказу особисто вжити необхідні заходи для погашення 1/3 частини кредитної заборгованості.

Невиконання позивачем вказаних наказів щодо обсягів продажу продукції та погашення частини кредитної заборгованості боржником, не може бути розцінено судом як невиконання трудових обовязків.

Відповідач не довів суду, що обовязки, які були покладені на позивача вказаними наказами, відносяться до кола обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Крім цього, обидва накази видано 1.08.2009 р. з терміном виконання до кінця поточного місяця.

Судом встановлено, що кількість робочих днів позивача в серпні 2009 р. становило 6 днів. В період з 11.08.2009 р. по 19. 08.2009 р. та з 20.08.2009 р. до 02.2009 р. позивач перебував на лікарняному.

З урахуванням вказаної обставини не можна також розцінювати невиконання вказаних наказів як невиконання працівником трудових обовязків без поважних причин.

Згідно ст.147 КЗпП України заходи дисциплінарного стягнення можуть бути застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни.

Згідно п. 4 наказу № ZAKL-2009/1 -5363 від 10.08.2009 р., догану позивачу оголошено за неналежне виконання службових обов'язків у зв'язку з його участю в засіданні кредитного комітету щодо видачі фізичній особі споживчого кредиту, зокрема формальному підході до прийняття рішення про видачу кредиту.

Проте, за змістом ст.147 КЗпП України притягнення особи до дисциплінарної відповідальності може мати місце у випадку порушення саме трудової дисципліни, а не трудових обов'язків.

Дії позивача, які характеризують його участь в засіданні кредитного комітету, не можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність.

За таких підстав п. 4 наказу № ZAKL-2009/1 -5363 від 10.08.2009 р. в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконним та підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем не пропущено тримісячний строк звернення до суду в частині вимог щодо оскарження наказу від 10.08.2009 р. про оголошення догани, відсутні підстави для його поновлення.

Оскільки систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на позивача трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку судом не встановлено, наказ № Э.К02.0.0.0.0/17 -177 від 02.09.2009 р. також є незаконним та підлягає скасуванню.

При цьому суд бере до уваги також і те, що відповідачем на порушення ч.3 ст.40 КЗпП України було допущено звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За таких підстав позовні вимоги щодо поновлення позивача на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При обчисленні розміру заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу, суд керується вимогами "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню позивача з роботи, середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 на час звільнення становила 255 грн. 30 коп. з такого розрахунку.

Згідно довідки про доходи позивача, сукупний розмір його заробітної плати за липень та серпень 2009 р. становив 7403 грн.76 коп. (а.с.223)

7403,76 грн. :29 (кількість відпрацьованих робочих днів) = 255 грн. 30 коп.

255,30 грн. х 205 днів вимушеного прогулу (з 04.09.09 по 30.06.10) = 52336,50 грн.

З урахуванням викладеного на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу в розмірі 52336,50 грн., без урахуванням обовязкових платежів.

Судом встановлено, що оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності позивача за період з 1.08.09 р. по 15.08.09 р. проведено відповідачем не в повному обсязі, виходячи з розрахунку 10 грн. за день.

Згідно ст. 2 Закону України « Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. №2213-ІІІ, перші пять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не повязаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №439 «Про затвердження Порядку оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не повязаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №308, від 19 квітня 2006 р. №545, оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Згідно ст..4 Закону України « Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Судом встановлено, що позивачу було здійснено оплату днів тимчасової непрацездатності за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності не в повному обсязі, з чим погодився і сам відповідач.

При визначені суми матеріального забезпечення суд виходить з такого розрахунку: 5 днів х 255,30 грн. :100 х60% -50 грн. =715 грн. 90 коп.

Підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Судом встановлено, що порушення законних прав позивача призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань, тривалість порушення законних прав позивача.

Визнання винним у незаконному звільненні третю особу ОСОБА_6 та покладення на нього матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну відповідачу, не відноситься до кола позовних вимог, спрямованих на захист порушених прав чи інтересів позивача.

Суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 5616 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 556 грн. 024 коп. ( 8,50 грн.+8,50 грн.+8 грн. 50коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5-1, п. 3 ч.1, ч. 3 ст.40, ст.ст. 147, 221, 232, 233, 235, 236, 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України « Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р., Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 р. №100 " Про порядок обчислення середньої заробітної плати", ст.ст. 10, 57-61, 81, 88, 212, 213, 215, 218, 367 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу № ZALK-2009/1-5363 від 10.08.2009 р. щодо оголошення ОСОБА_5 догани.

Визнати протиправним звільнення ОСОБА_5 з посади керівника «Кредитного Центру» філії «Розрахунковий Центр» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» згідно наказу № Э.К.2.0.0.0.0/17-177 від 02.09.2009 р.

Скасувати наказ № Э.К.2.0.0.0.0/17-177 від 02.09.2009 р. про звільнення керівника «Кредитного Центру» філії «Розрахунковий Центр» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_5 на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_5 на посаді керівника «Кредитного Центру» філії «Розрахунковий Центр» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» з 04 вересня 2009 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 52336 грн. 50 коп., грошові кошти за час тимчасової непрацездатності в сумі 715 грн. 90 коп., 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього на загальну суму 56052 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 5616 грн.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 556 грн. 02 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя: