Вирок № 10296588, 26.03.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-85/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» березня 2010 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Косик Л.Г.,

при секретарях Лебідь В.В., Надольній Д.В., Яблонській І.К.,

за участю прокурорів Заріцької О.А., Шаповалова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше засудженого 10.06.2008 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 286 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 1700 грн.,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року приблизно о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля буд. №55 по вул. Котельникова в м. Києві, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, наркотичний засіб ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину, рівною 0,134 г.

Так, ОСОБА_1, 27.07.2009 року, приблизно о 22 годині, знаходячись біля буд. № 53 по вул. Котельникова в м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою, у якої шляхом купівлі за 240 гривень, незаконно придбав для особистого вживання наркотичну рідину коричневого кольору, яка знаходилась у медичному шприці, місткістю 5 мл.

Зберігаючи при собі вказаний медичний шприц з незаконно придбаним наркотичним засобом без мети збуту, ОСОБА_1 направився в сторону аптеки, розташованої по вул. Котельникова в м. Києві.

Коли ОСОБА_1, 27.07.2009 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин, знаходився біля буд. № 53 по вул. Котельникова в м. Києві, то він був затриманий працівниками міліції, які виявили і в подальшому вилучили у нього медичний шприц, місткістю 5 мл, з рідиною коричневого кольору, масою 3,630 г.

Згідно висновку спеціаліста № 3273х від 29.07.2009 року, в наданій на дослідження рідині коричневого кольору, масою 3,630 г, що знаходиться в медичному шприці, місткістю 5 мл. вилученому у ОСОБА_1, виявлено наркотичні алкалоїди опію та їх похідні - морфін, кодеїн та ацетилморфін, що свідчить про наявність в рідині особливо небезпечного наркотичного засобу - опію (ацетильованого), масою в перерахунку на суху речовину, рівною 0,134 г.

Згідно висновку експерта № 1709х від 06.08.2009 року, в наданій на дослідження рідині коричневого кольору, масою 3,150 г, яка вилучена у ОСОБА_1, виявлено наркотичні алкалоїди опію та їх похідні - морфін, кодеїн та ацетилморфін, що свідчить про наявність в рідині наркотичного засобу - опію (ацетильованого), масою в перерахунку на суху речовину, рівною 0,117 г.

Опій (ацетильований), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», «Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1», є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Крім того, ОСОБА_1 будучи засудженим 10.06.2008 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки ухилився від покарання не повязаного з позбавленням волі.

Так, 10 червня 2008 року ОСОБА_1 був засуджений вироком Подільського районного суду м. Києва за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки, вирок набрав чинності 26 червня 2008 року.

Відповідно до ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений повинен був сплатити штраф в місячний строк після набрання вироком суду законної сили, тобто до 26 липня 2008 року. Однак ОСОБА_1 штраф протягом цього часу не сплатив, тому його стягнення здійснювалось в примусовому порядку ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві, на підставі виконавчого листа № 1-308/2008 виданого Подільським районним судом міста Києва 11 грудня 2008 року. В період з 10.06.2008 року по 19.10.2009 року ОСОБА_1 достовірно знаючи про призначене йому покарання у вигляді штрафу, будучи неодноразово попереджений ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати штрафу, на виклики ВДВС не з'являвся, штраф не сплатив.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що він 27 липня 2009 року біля будинку № 53 по вул. Котельникова в м. Києві у візуально знайомого йому хлопця придбав за 240 грн. Для особистого вживання, без мети збуту наркотичний засіб ацетильований опій, який знаходився в медичному шприці одноразового використання місткістю 5 мл.Коли він знаходився біля буд. №55 по вул. Котельникова в м. Києві до нього підійшли працівники міліції і в присутності понятих провели огляд, виявили та вилучили в долоні лівої руки вищезазначений шприц з ацетильованим опієм. Придбав він опій для власного вживання, вживав до цього декілька разів, наркотичної залежності не має. На даний момент не вживає наркотичні засоби, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Крім того, відповідно до вироку Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2008 року йому було призначено покарання у вигляді штрафу в прибуток держави в сумі 1700 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки ухилився від покарання не повязаного з позбавленням волі. З порядком його сплати він був ознайомлений державним виконавцем у відділі державної виконавчої служби. Але штраф він не сплатив в звязку з сімейними обставинами, які призвели до того, що він забув, що повинен сплатити штраф. Він неодноразово попереджався державним виконавцем про те, що в разі несплати штрафу буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Штраф сплатив лише 19.10.2009 року.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також йому роз'яснено, що він у такому випадку позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Показання підсудного є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

За таких обставин вина ОСОБА_1 доказана і він підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 389 КК України.

Під час судових дебатів після промови прокурора, під час надання слова для участі в дебатах ОСОБА_1 він заявив клопотання про долучення до матеріалів справи довідки з Українського Інституту Залежності про те, що він в період часу з 01.08.2009 р. по 28.08.2009 року, пройшов курс психосоціальної реабілітації з приводу психоемоційних розладів внаслідок хімічної залежності за програмою «12 кроків» в режимі стаціонару. З 29.08.2009 року ОСОБА_1 проходить курс психосоціальної реабілітації в амбулаторному режимі терміном 90 днів, та закриття кримінальної справи відносно нього, у звязку з проходженням лікування відповідно ст. 309 ч. 4 КК України. У звязку з цим судом знову було поновлено судове слідство і неодноразово направлялись запити до Українського Інституту Залежності та МОЗ України з проханням підтвердити що ОСОБА_1 дійсно добровільно звернувся за лікуванням від наркотичної залежності та пройшов курс лікування в Українському Інституті Залежності і з яким діагнозом, з уточненням того, яку саме комплексну допомогу він отримав та надати копію дозволу Міністерства Охорони Здоровя України, відповідно якого Український Інститут Залежності є лікувальним закладом, який має право на лікування залежності від наркотичних засобів або психотропних речовин згідно ст. 14 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» 63/95 ВР від 15.02.1995 р.

Як вбачається з відповіді директора Українського Інституту залежності ОСОБА_2 від 18.02.2010 року за № 12/163 ОСОБА_1 звернувся з діагнозом психоемоційні розлади внаслідок хімічної залежності і йому були надані психолого-консультативні послуги. Діяльність ГО «Український Інститут Залежності» не потребує ліцензії МОЗ України тому що не застосовує медикаментозні засоби лікування і має виключно психолого-консультативний характер.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилятися у таких спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином, передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а підставою те, що така особа добровільно звернулася до лікувального закладу і почала лікування саме від наркоманії. При цьому особа має страждати на «наркоманію» і такий діагноз їй має бути встановленій у визначеному законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, у встановленому законом порядку ОСОБА_1 хворим на наркоманію не визнавався. Згідно довідки, що є у матеріалах справи під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а.с. 86). Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 не страждає на наркоманію, до лікувального закладу не звертався (оскільки Український Інститут Залежності не є лікувальним закладом). У звязку з цим вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки свідчить про те, що ОСОБА_1 бажав ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності.

Як особа ОСОБА_1 осудний, холостий, працездатний, офіційно не працює, на обліку як безробітний не перебуває, проживав з матірю яка є пенсіонером за інвалідністю (3 група, загальне захворювання), за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше засуджений, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена - про що свідчать дані: його показань, паспорту, довідок, характеристики.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочинів, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1, його майновий стан, відсутність обставин, які помякшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що один із вчиненених ОСОБА_1 злочинів, повязаний з незаконним обігом наркотичних засобів, які становлять значну суспільну небезпеку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але враховуючи повне визнання ним своєї вини, суд вважає за необхідне призначити його не у максимальних межах, передбачених санкцією ст. 309 ч.1 КК, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 309 ч. 1, 389 ч. 1 КК України і призначити покарання:

- за ст. 389 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ст. 309 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 72 ч.3 КК вирок Подільського районного суду м. Києва про засудження ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України до сплати штрафу в сумі 1700 грн. виконується самостійно.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26 березня 2010 року.

Речовий доказ по справі опій 0,117 г, що зберігається у камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві згідно квитанції № 1825 від 10.08.2009 року, як вилучений з обігу, - знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі вартість дослідження спеціаліста та проведеної хімічної експертизи в загальній сумі 844 гр. 56 коп. на р/р 35226002000466 в УДК в Київській області код ЗКПО№ 25575285 МФО 821018 для ДНДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя: