Ухвала суду № 102965399, 17.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/16736/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Заяць О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати, шо протиправна бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (адреса: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464) встановлена у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 поза межами розумного строку невиконання судового рішення призвело до моральної шкоди у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч гривень);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 (адреса реєстрації АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання та адреса для листування АДРЕСА_2 ), у відшкодування моральної шкоди 70 000 (сімдесят тисяч гривень) шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646, тел.: +380 (44) 281-49-34, факс: +380 (44) 281-49-18, e-mail: oflice@treasury.gov.ua) з єдиного казначейського рахунку за реквізитами, доданими до позовної заяви.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Водночас, варто зазначити про те, що поєднувати в одному провадженні дві пов`язані вимоги, як-от про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, то вдруге заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення моральної шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога тепер може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу сторін).

Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.

Зважаючи на те, що заподіяння моральної шкоди позивач пов`язує з протиправною бездіяльністю Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, яка полягала у невиконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 по справі № 620/4740/20, то вимогу про її стягнення, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, він міг заявити тільки одночасно з вимогами, які розглядалися у справі № 620/4740/20.

Заявлення в межах цієї справи вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку фактично ініційовано у зв`язку з невиконанням рішення суду по справі № 620/4740/20, яке набрало законної сили в порядку адміністративного судочинства вже не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08 листопада 2018 року у справі № 818/673/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 818/572/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 818/699/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зауважує, що у випадку, якщо позивач вважає протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиконання рішення суду, він має звертатися до суду з відповідною заявою в порядку судового контролю, який визначено положеннями ст. ст. 382, 383 КАС України.

Приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах:

- зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення,

- накладення штрафу,

- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду,

- постановлення окремої ухвали.

Заявлення вимог про відшкодування шкоди в порядку ст. 382 КАС України не передбачено.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, звернення позивача в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України не може відбуватися у формі подання нового позову, оскільки стосується виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18).

Оскільки, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, належним способом захисту порушеного права позивача щодо безумовного забезпечення виконання відповідачем кінцевого рішення суду є визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не подача нового адміністративного позову про стягнення моральної шкоди, яка може бути заявлена лише в позовному провадженні при зверненні до суду в порядку ст. 21 КАС України.

У зв`язку з цим, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства заявлена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу про право звернення з такою вимогою в порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 17.01.2022.

Суддя О.В. Заяць