Рішення № 102965348, 17.01.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Чернігів Справа № 620/14452/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також – МВС України, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії МВС України щодо повернення, оформленого листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 06.08.2021 року №36408/15-2021, матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності III групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, без прийняття рішення по суті зазначеного питання згідно з п. 9 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015; зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності III групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на дату встановлення інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проходив службу в органах внутрішніх справ України з 29.09.1983 по 06.12.2001. Оскільки позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, 08.06.2021 звернувся до Управління поліції охорони в Чернігівській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, яка у подальшому скерована відповідачу. Листом відповідача за вих. № 36408/15-2021 від 06.08.2021 матеріали повернуто на адресу Управління поліції охорони в Чернігівській області, про що повідомлено позивача. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Від відповідача відзив на адресу суду не надходив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 28.10.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 29.09.1983 по 06.12.2001.

Позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданою обласною МСЕК Обласного центру медико-соціальної експертизи Чернігівської обласної ради серії 12 ААА №039387 від 03.12.2020 (підстава - акт огляду МСЕК № 1334), (а.с.9).

З 01.01.2020 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 874411 від 12.11.2020 (а.с.6).

08.06.2021 позивач звернувся до Управління поліції охорони в Чернігівській області із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності (а.с.10). До заяви додав: довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА №039387, копії довідки до акта огляду МСЕК серія 12ААБ №874411 від 12.11.2020 та серія ААБ № 498085 від 10.09.2019, копію свідоцтва про хворобу від 11.12.2001 №839 , копію паспорту та ідентифікаційного коду.

Вказані документи направлені до відповідача, але повернуті для приведення у відповідність до вимог законодавства, що підтверджується листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 06.08.2021 № №36408/15-2021(а.с.14-17).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених правових норм слідує, що обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 31.01.2018 у справі № 822/1579/17, від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 13.02.2018 у справі № 806/845/16, від 15.05.2018 у справі № 161/16343/17, від 19.09.2018 у справі № 750/2250/17, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Як вже встановлено судом, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ), у зв`язку з чим він звернувся до Управління поліції охорони в Чернігівській області із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Так, згідно з матеріалами справи, Управлінням поліції охорони в Чернігівській області подані позивачем матеріали направлено до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідачем вказані документи позивача повернуто до Управління поліції охорони в Чернігівській області з посиланням на те, що заява позивача не відповідає додатку до Порядку; сума одноразової допомоги у висновку УПО в Чернігівській області від 25.06.2021 не відповідає умовам пп. 2 п. 3 Порядку; медико-соціальна експертиза проведена з порушенням п. 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» №1317 від 03.12.2009.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.

Однак МВС України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернуто, що не передбачено Порядком № 850.

Отже, повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам.

Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справі №361/7249/17, від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Тобто, у даному випадку відповідачем вчинено протиправні дії щодо повернення без розгляду заяви позивача та поданих ним документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги, що чинним законодавством не передбачено.

При цьому зобов`язання судом відповідача прийняти рішення про призначення позивачу спірної грошової допомоги може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови. Однак рішення відповідачем на даний час ще не прийнято.

У той же час, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення позивачу грошової допомоги без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови, може бути необґрунтованим та призвести до призначення спірної допомоги з порушенням закону.

Принцип ефективності судового захисту прав та інтересів особи закріплено також у низці міжнародних актів.

Зокрема, Загальною декларацією прав людини передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

У статті 3 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов`язується, зокрема, забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні.

Таке право також закріплене у Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а саме - у статті 13 визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачу про призначення одноразової грошової допомоги, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової позиції наданої судом у рішенні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 605,33 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 та поданих ним документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції наданої судом у рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 605,33 грн (шістсот п`ять гривень 33 копійки), сплачений відповідно до квитанції від №1015223098 від 19.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України вул. Богомольця, буд.10,м. Київ 24,01024 код ЄДРПОУ 00032684.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2022 року.

Суддя І.І. Соломко