Рішення № 102964480, 06.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року м. Кропивницький справа №340/6542/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомФермерського господарства "Обрій" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Вокзальна, 44, код ЄДРПОУ - 23221152)до таГоловного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393)провизнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Фермерське господарство "Обрій" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області № 12 від 01 квітня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство “ОБРІЙ” (ідентифікаційний код юридичної особи 23221152, 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, місто Новоукраїнка, вулиця Вокзальна, будинок 44) як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 19532/6/99-00-18-04-03-06 від 27 серпня 2021 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства у відповідача були відсутні підстави для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік. Вимогами Податкового кодексу України не передбачено порядку відмови контролюючим органом у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої за результатами подання вказаних документів у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. Крім того, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідачем у встановленому порядку не приймалося та перевірка не проводилася.

Відповідачем 1- Головне управління ДПС у Кіровоградській області подано до суду відзив в якому, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного рішення, прийнятого в спосіб та в межах наданих повноважень. Відповідач зазначив, що обов`язковою умовою для сільськогосподарських товаровиробників щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку є подання до 20 лютого поточного року звітності, яка передбачена пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу. Неподання такої звітності, в свою чергу, має наслідком - відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік. У зв`язку з цим, позивача виключено з реєстру платників єдиного податку.

Відповідачем - 2 Державною податковою службою України подано до суду відзив в якому, проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки оскаржуване рішення не створює юридичних наслідків для позивача.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує проти доводів викладених у відзивах на позовну заяву.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

09.11.2021 року від представників відповідачів надійшли відзиви.

03.12.2021 року позивачем подано відповідь на вілзив.

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Оскілки тридцятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 06.01.2021 року. Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 06.01.2021 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

ФГ «ОБРІЙ» є юридичною особою, зареєстровано 08.06.1995 року.

Основними видами діяльності за КВЕД є - 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

ФГ «ОБРІЙ» орендує земельні ділянки загальною площею 54,4162 га, що знаходяться на території Новоукраїнської громади Кіровоградської області та 18,0565 га, що знаходяться на території Комишуватської сільської рада Кіровоградської області.

Згідно із даними Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур за формою 4-сг під урожай 2020 року (додається, квитанція про прийняття додається) було виділено 72,85 га під пшеницю озиму.

Відповідно до Звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 серпня 2020 року Господарством зібрано 2 147,00 ц пшениці озимої.

Господарство з 2015 року є платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідками: № 3793 від 20 листопада 2015 року, № 1182 від 11 травня 2016 року, № 1107/1204 від 09 жовтня 2017 року, № 712/10 від 29 березня 2018 року, № 3910/10/11 -28-51-12 від 11 березня 2020 року.

Позивач, маючи намір підтвердити статут платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік, відповідно до підпункту 1 п.8 ст.298 ПК України, подає до ГУ ДПС у Кіровоградській області такі документи:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, відповідна загальна декларація неприйнята контролюючим органом, що свідчить квитанція № 1 від 12 березня 2021 року;

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з додатком 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» відповідна загальна декларація неприйнята контролюючим органом, що свідчить квитанція № 2 від 18 березня 2021 року;

- звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік з додатками 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (додається), відповідна звітні декларації прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 від 12 лютого 2021 року;

- розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2020 рік, прийнятий контролюючим органом, що підтверджується квитанцією № 2 від 12 лютого 2021 року.

12 березня 2021 року Господарство отримало квитанцію № 1 про те, що загальна декларація не може бути прийнятою - закінчення дії форми - грудень 2020 р. Також у квитанції зазначено, про необхідності виправити помилку та надіслання знову.

ФГ «ОБРІЙ» виправили помилку (застосували форму зі змінами), надіслали загальну податкову декларацію, яка прийнята контролюючим органом, про що підтверджується квитанцією №2 від 18 березня 2021 року. Проте, ГУ ДПС у Кіровоградській області не визнали звітну (загальну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи № 9056057652 від 18 березня 2021 року за 2021 рік як податкову звітність (Лист № 2731/6/11-28-18-07 від 27 квітня 2021 року).

13 березня 2021 року Господарство отримали Акт камеральної перевірки податкової звітності №3/11-28-18-07/23221152 від 11 березня 2021 року у якому вказано, що ФГ «ОБРІЙ» не подало загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, чим порушило такі норми чинного законодавства України: пп. 49.18.3, 295.9.1, 298.8.1 ПК України. Відповідальність платника за вищевказані правопорушення, як вбачається з висновків Акту, передбачена п.п. 299.10 ПК України.

Господарством подана відповідь від 19 березня 2021 року на Акт.

01 квітня 2021 року Головне управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області прийняло Рішення №12 про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи.

У даному рішенні, Відповідач 1 посилається на підставу, акт камеральної перевірки від 11 березня 20201 року № 3/11-28-18-07/23221152 та вказує, що відповідно до підпункту 1 п. 9 ст. 295, підпункту 1 п. 8 ст. 298, п. 10 ст. 299 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи та підлягають виключенню з реєстру платників єдиного податку у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Позивач не погоджуючись з Рішенням ГУ ДПС у Кіровоградській області, подав Скаргу від 15 квітня 2021 року до ДПС України, додаткові пояснення до скарги № 07/06 від 07 червня 2021 року.

30 серпня 2021 року Господарство отримали рішення №19532/6/99-00-18-04-03-06 від 27 серпня 2021 року Державної податкової служби України про результати розгляду скарги, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області без змін.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" р. XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Системний аналіз норм доводить, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Як вже зазначалось 12.03.2021 позивачем подано до контролюючого органу звітну податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік.

Відповідно до квитанції № 2 податкова декларація позивача як платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік від 18.03.2021, пакет прийнято.

Відповідно до вищезазначених квитанцій №2 податкова звітність позивача, як платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік, від 18.03.2021 року, прийнята.

Водночас, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Крім того, слід зауважити, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Разом із цим, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивача вже виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17 та в постанові від 29.03.2018 року у справі № 804/2321/17.

Суд зазначає, що згідно з пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Судом встановлено факт подання позивачем податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Отже, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

Відповідач у відзиві підтвердив, що оскільки декларація платника єдиного податку не подана у встановлений термін, позивача виключено з реєстру платників єдиного податку 4 групи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи діяв з підстав та у порядку, не передбачених Податковим кодексом України, а протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак такі дії є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена Сьомим апеляційним адміністративним судом у справах №560/3942/21 від 04.11.2021, 120/3134/21 від 12.08.2021.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року "Брумареску проти Румунії").

Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваним з реєстру платників єдиного податку 4 групи Житои (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").

Досліджуючи принцип правової визначеності у вказаних правовідносинах, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень має діяти лише в рамках, наданих йому законодавством повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи механізм захисту порушеного права суд вважає за можливе зобов`язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з 01.01.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №12 від 01 квітня 2021 року та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство “ОБРІЙ” (ідентифікаційний код юридичної особи 23221152, 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, місто Новоукраїнка, вулиця Вокзальна, будинок 44) як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 19532/6/99-00-18-04-03-06 від 27 серпня 2021 року суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Однак, у цьому випадку оскаржуване рішення не містять приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушує права свободи та інтереси ФГ«ОБРІЙ» у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області - без змін, не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не було підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство “ОБРІЙ”.

Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин правові наслідки для позивача створює саме рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №12 від 01 квітня 2021 року.

З огляду на те, що рішення за результатами розгляду скарги не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФГ «ОБРІЙ» підлягає частковому задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд встановив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Оскільки позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача 1, є похідною від вимоги про скасування рішення №12 від 01 квітня 2021 року, то фактично позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру, отже сума судового збору, в даному випадку, складає 4 540,00 грн.

Враховуючи, що у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 19532/6/99-00-18-04-03-06 від 27 серпня 2021 року за результатами розгляду скарги відмовлено, на користь ФГ «ОБРІЙ» належить присудити сплачений ним судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області № 12 від 01 квітня 2021 року;

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство “ОБРІЙ” (ідентифікаційний код юридичної особи 23221152, 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, місто Новоукраїнка, вулиця Вокзальна, будинок 44) як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Присудити на користь Фермерського господарства “ОБРІЙ” (код - 23221152, 27100, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, місто Новоукраїнка, вулиця Вокзальна, будинок 44) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук