Рішення № 102964350, 31.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3027/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження питання про витребування додаткових доказів у справі за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (також – відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 № Ф-11960-13 на суму 27819,85 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 № Ф-11960-13 на суму 26977,03 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що зазначені вимоги є протиправними, оскільки нею своєчасно і в повному обсязі сплачувався єдиний соціальний внесок. Крім того, відповідачем подвійно нараховано один і той же збір за один і той же період, але заборгованість по недоїмці збільшилась. Тобто, дві вимоги містять подвійне нарахування одного і того ж збору за один і той же період, що не передбачено нормами ПК України і Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Представник відповідача у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи це тим, що позивачу у період з 01.01.2014 по 31.12.2020 в автоматичному режимі нараховувався ЄСВ. Враховуючи несвоєчасну сплату позивачем ЄСВ, контролюючим органом прийнято рішення №002907/11-28-04-14/3021804203 від 19.11.2020 про застосування до позивача штрафу у розмірі 11026,65 грн., за період з 01.05.2015 по 15.01.2020, та нарахування пені у розмірі 14996,02 грн.. При цьому, за рахунок самостійної сплати позивачем ЄСВ (21.04.2020, 14.07.2020, 16.10.2020, 29.12.2020) погашалась попередня недоїмка в порядку черговості, яка станом на 31.12.2019 становила 4914,36 грн.. Отже, станом на 31.01.2021 загальна сума заборгованості становила всього 27819,85 грн.. На підставі цих даних сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 №Ф-11960-13 на суму 27819,85 грн. Разом із тим, враховуючи самостійну сплату позивачем ЄСВ 15.04.2021 на суму 3960 грн., з урахуванням самостійно нарахованого ЄСВ на суму 3117,18 грн. за І квартал 2021 (термін сплати 30.04.2021), сума заборгованості склала 26977,03 грн. (27819,85-3960+3117,18). Тому, контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) 02.06.2021 № Ф-11960-13 на суму 26977,03 грн. (а.с.61-62).

Позивач подала відповідь на відзив, в якій звернула увагу на те, що у відзиві не зазначено з якого періоду рахується заборгованість з ЄСВ, яка станом на 31.12.2020 становить 4914,36 грн.. При цьому, відповідні суми ЄСВ у 2019 сплачені (16.04.2019, 12.07.2019, 16.10.2019, 15.01.2020). Крім того, за І-ІІ квартали 2021 також було сплачено ЄСВ (15.04.2021, 16.07.2021) (а.с.86-88).

Ухвалою від 19.10.2021 зобов`язано сторін надати до суду додаткові докази (пояснення) (а.с.98).

На виконання вимог ухвали суду представник відповідача подав до суду пояснення, згідно до яких всього за період з 2014 – вересень 2019 позивачем нараховано єдиного внеску на загальну суму 62327,82 грн., а сплачено за період 2014-2019 – 57413,46 грн.. Відтак, станом на 31.12.2019 недоїмка склала 4914,36 грн.. При цьому, заборгованість позивача зі сплати ЄСВ погашалась у порядку календарної черговості її виникнення (а.с.102).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивача з 10.10.2012 взято на податковий облік за № 16916 як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвоката) та 10.10.2012 за № 112711-0618 – як платника єдиного соціального внеску.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, позивачу в автоматичному режимі було нараховано єдиного внеску, що має бути сплачений (згідно наданої річної декларації): 2014 рік – 14034,49 грн.; 2015 рік – 7976,50 грн.; 2016 рік – 13777,55 грн.; 2017 рік – 8448,00 грн.; 2018 рік – 9828,72 грн., 3 квартали 2019 року – 8262,54 грн.. Всього за період з 2014 – вересень 2019 на загальну суму 62327,82 грн..

Сплачено позивачем за період 2014-2019 єдиного внеску на загальну суму 57413,46 грн., в тому числі за 2015 рік – 10328,49 грн.; 2016 рік – 4352,52 грн.; 2017 рік – 11748,00 грн.; 2018 рік – 20264,73 грн.; 2019 рік – 10719,72 грн..

Станом на 31.12.2019 недоїмка склала 4914,36 грн. (62327,82 грн. – 57413,46 грн.) (а.с.65-79, 103-119).

Враховуючи несвоєчасну сплату єдиного внеску, ГУДПС у Кіровоградській області було прийнято рішення №002907/11-28-04-14/3021804203 від 19.11.2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 11026,65 грн., за період з 01.05.2015 по 15.01.2020, та нараховано пеню у розмірі 14996,02 грн. (а.с.82-83). Вказане рішення отримано позивачем поштою (а.с.84), що не заперечується.

Доказів оскарження вказаного рішення в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, станом на 31.01.2021 недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску становила 27819,85 грн., а тому ГУДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 №Ф-11960-13 (а.с.80).

Враховуючи самостійну сплату позивачем 15.04.2021 єдиного внеску на загальну суму 3960,00 грн., а також з урахуванням самостійно нарахованого єдиного внеску на суму 3117,18 грн. за 1 квартал 2021 (термін сплати 30.04.2021), сума заборгованості зменшилась та склала 26977,03 грн. (27819,85 – 3960,00 + 3117,18), а тому ГУДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 №Ф-11960-13 на загальну суму 26977,03 грн. (а.с.81).

Законність вказаних вимог про сплату боргу (недоїмки) є предметом спору у справі, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно до вимог ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.5 ст.8 Закону № 2464-VI).

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).

Згідно ч.3 ст.25 Закону № 2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Згідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, затверджено Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція №449, у редакції наказу від 21.12.2020 №790).

Згідно п. 1 розділу VI Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами п.4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Аналіз змісту наведених норм свідчить те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі, в тому числі, даних ІТС ДПС у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та борги зі сплати фінансових санкцій.

При цьому, формування наступної вимоги про сплату боргу (недоїмки) нівелює юридичне значення попередньої вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №002907/11-28-04-14/3021804203 від 19.11.2020, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 11026,65 грн., за період з 01.05.2015 по 15.01.2020, та нараховано пеню у розмірі 14996,02 грн. (а.с.82-83).

Доказів оскарження вищевказаного рішення суду не надано.

За рахунок самостійної сплати позивачем протягом 2020 року єдиного внеску в порядку черговості погашалась попередня заборгованість (станом на 31.12.2019 – 4914,36 грн.), а також штрафна санкція.

Оскільки станом на 31.01.2021 недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску становила 27819,85 грн., ГУДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 № Ф-11960-13 на суму 27819,85 грн. (у тому числі: недоїмка – 3300 грн., штрафи – 9523,83 грн., пеня – 14996,02 грн.) (а.с.80).

Враховуючи самостійну сплату позивачем 15.04.2021 єдиного внеску на загальну суму 3960,00 грн., а також з урахуванням самостійно нарахованого єдиного внеску на суму 3117,18 грн. за 1 квартал 2021 (термін сплати 30.04.2021), сума заборгованості зменшилась та склала 26977,03 грн. (27819,85 – 3960,00 + 3117,18), а тому ГУДПС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 №Ф-11960-13 на суму 26977,03 грн. (у тому числі: недоїмка – 6417,18 грн., штрафи – 5563,83 грн., пеня – 14996,02 грн.) (а.с.81).

При цьому, формування та вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2021 №Ф-11960-13 зумовило втрату правового значення попередньою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 №Ф-11960-13, що спростовує доводи позивача про подвійне нарахування одного і того ж збору за один і той же період.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько