Ухвала суду № 102963496, 21.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2336/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження заяву представника ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по справі за її позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2020 №00007790901, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 6800,00 грн. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішенням суду від 10 грудня 2021 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 08.12.2020 №00007790901. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486). (101-104)

19.01.2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про стягнення судових витрат з Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486) на користь ОСОБА_1 , які складаються з витрат на послуги адвоката – Адвокатського бюро «Костянтина Гури» в розмірі 5500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та зміст заявленого клопотання, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто до вирішення справи по суті в матеріалах справи має бути заява про відшкодування витрат, докази понесення яких будуть подані протягом 5 днів.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналізуючи вищезазначені норми КАС України, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування витрат на правову допомогу із зазначенням про те, що докази таких витрат будуть додані протягом 5 днів повинна бути заявлена стороною у справі до вирішення справи по суті, тобто до прийняття судом рішення по справі. При цьому, причини, з яких сторона не може надати докази про понесені витрати до ухвалення рішення суду, мають бути поважними.

Статтею 169 КАС України визначені обов`язкові реквізити будь-яких письмових заяв, клопотань та заперечення.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача не подавав таких заяв до винесення рішення по суті справи.

Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу разом із відповідними доказами було подано адвокатом Гурою К.В. вже після винесення судового рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та як вбачається з доданих до зави доказів про понесені витрати, останні частково понесені ОСОБА_1 у травні 2021 (13.05.2021), тобто ще до звернення позивача з адміністративним позовом до суду (17.05.2021) та були наявні у позивача. До того ж, доказів неможливості подання цих доказів до позовної заяви або до винесення судом рішення у справі, позивачем не наведено.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначив про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.

Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, докази понесення яких будуть подані пізніше, не була подана в межах строку, встановленого частиною 7 статті 139 КАС України.

Заяву про відшкодування витрат на оплату правової допомоги разом із доказами позивач подав 19.01.2022 року, тобто, після того, як суд ухвалив рішення у даній справі.

Тобто, заява позивача про відшкодування витрат на оплату правової допомоги могла б бути предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), якби її заявили в межах розгляду справи, але до того, як суд ухвалить рішення.

Позаяк позивач вирішив подати вказану заяву і відповідні документи після того, як суд виніс рішення у справі за яким позов задоволено, підстави для ухвалення за цією заявою додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС відсутні.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №817/1889/17.

Згідно частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом наведених норм додаткове рішення виноситься лише у випадку, коли вимоги були заявлені, натомість судом не вирішені. Проте, як встановлено судом представником позивача не подано заяву про те, що докази на відшкодування витрат на правову допомогу будуть подані суду пізніше.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.139, 143, 243-246, 252, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів у порядку, передбаченому ст.295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина