
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 січня 2022 року справа № 340/4049/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку письмового провадження заяву Державної казначейської служби України (далі – Служба) про зміну способу і порядку виконання судового рішення,
В С Т А Н О В И В:
28 вересня 2020 року ОСОБА_1 (суддя) звернувся до суду з позовом до держави, яку представляли Служба та ДСА України (далі – Служба 2), про стягнення шкоди, що спричинена дією закону, котрий визнано неконституційним (а.с.1-7).
10 листопада 2020 року цей суд прийняв рішення у справі №№340/4049/20, яким стягнув з Державного бюджету України матеріальну шкоду у сумі 32609,02 грн. (а.с.44-47).
18 березня 2021 року апеляційним судом прийнято постанову, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції (а.с.85-89).
04 січня 2022 року Служба, як орган, на якого законом покладено обов`язок виконання рішень суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, звернулася до суду зі заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду (а.с.92-96).
Просить дозволу виконати рішення суду шляхом стягнення коштів за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Служба 2.
Стверджує, що виконати рішення суду можна лише за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», розпорядником коштів якої є Служба 2, так як не існує іншої.
Стягувач, представники Служби і Служби 2 до суду не з`явились, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином (а.с.115-121).
Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Так, приписами частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, Служба відповідальна за виконання рішення суду.
Приписами частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Таким чином, Служба, діючи, як виконавча служба, має право звернутися до суду зі заявою про зміну способу чи порядку виконання рішення суду лише у випадку, встановленому законом.
Заява Служби не містить посилання на такий закон.
Тому Служба позбавлена права на таке звернення до суду.
Водночас суд зазначає наступне.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Приписами абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 Прикінцеві і перехідні положення Бюджетного кодексу України визначено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Рішення суду має виконуватися в межах бюджетної програми КПКВК 3504030, так як за рахунок цих коштів відшкодовується шкода, яка завдана фізичній особі незаконними рішеннями органу державної влади.
Верховна Рада України, протиправним рішенням (неконституційний закон) якої завдано шкоду, відноситься до органів державної влади (законодавча влада).
Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» на бюджетну програму КПКВК 3504030 виділено кошти.
Бюджетна програма КПКВК 0501150 розрахована на виконання рішень судів про стягнення ненарахованої і невиплаченої заробітної плати працівникам суду і суддям, що може відбутись з вини судових установ.
У даному випадку мова йде про шкоду, яку спричинила не судова установа.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей
Судове рішення № 102963421, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/4049/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: