Рішення № 102963324, 19.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3983/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, відмови, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладену в листі від 30.06.2021 № 209/М/11-97-09-22, у виплаті ОСОБА_1 заборгованості з грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 51374,64 грн.;

- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладену в листі від 30.06.2021 № 209/М/11-97-09-22, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у виплаті заборгованості при звільненні;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, які полягали у виданні наказу № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”;

- скасувати повністю наказ Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області” як незаконний;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 51374,64 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заборгованості при звільненні (з 07.05.2021 по день фактичного розрахунку) з врахуванням середньоденного заробітку в сумі 387,20 грн.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.24).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.02.2021 на підставі його заяви ГУ ДФС у Кіровоградській області видано наказ №17-в “Про надання відпустки”, яким йому надано відпустку тривалістю 5 календарних днів з 17.02.2021 по 21.02.2021 з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Зазначав, що наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області № 33-о від 06.05.2021 він був звільнений за власним бажанням з посади завідувача сектору фінансово-бухгалтерського забезпечення ГУ ДФС у Кіровоградській області з 07.05.2021 однак, всупереч вимогам ст.116 Кодексу законів про працю України, до теперішнього часу відповідачем не виплачено грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати. Посилався на те, що на його заяву щодо виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідач протиправно відмовив та повідомив, що статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Крім того, посилався на протиправність видання відповідачем оскаржуваного наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”, оскільки на день його звільнення наказ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 11.02.2021 № 17-в “Про надання відпустки” був чинним у редакції, яка передбачала виплату грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати та на день звільнення існувала заборгованість із такої виплати, яка до теперішнього часу не погашена.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.28-29), які мотивовані тим, що наказ ГУ ДФС у Кіровоградській області № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”, яким, зокрема, з тексту наказу “Про надання відпустки” № 17-в від 11.02.2021 вилучені слова: “з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати”, був виданий у зв`язку з тим, що кошторисні призначення в ГУ ДФС у Кіровоградській області на виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати відсутні.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами у справі, що 19.11.2020 ГУ ДФС у Кіровоградській області уклало контракт з ОСОБА_1 про проходження державної служби на посаді завідувача сектору фінансово-бухгалтерського забезпечення на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

11.02.2021 Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, на підставі заяви ОСОБА_1 , прийнято наказ №17-в “Про надання відпустки”, яким позивачу надано щорічну основну відпустку тривалістю 5 календарних днів з 17.02.2021 по 21.02.2021 (а.с.34).

В даному наказі зазначено про надання позивачу відпустки з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області № 33-о від 06.05.2021 припинено державну службу та ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору фінансово-бухгалтерського забезпечення ГУ ДФС у Кіровоградській області, за угодою сторін, дію контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, від 19.11.2020 припинено (а.с.36).

17.06.2021 позивач звернувся до в.о. начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області із заявою, в якій просив виплатити йому грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, а також здійснити розрахунок та сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку відповідно до ст.117 КЗпП України (а.с.47).

Листом від 30.06.2021 за вих. № 209/М/11-97-09-22 Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області відмовлено позивачу у виплаті заборгованості з грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати та зазначено, що при звільненні з ним проведено повний розрахунок, будь-які заборгованості відсутні (а.с.48).

При цьому, 18.05.2021 Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області прийнято наказ №48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”, п.4 якого внесено зміни до наказу №17-в “Про

надання відпустки”, а саме: в абз.1 вилучено такі слова по тексту: “з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати” (а.с.35).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті заборгованості з грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за час затримки у виплаті заборгованості при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-УІІІ "Про державну службу".

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до вимог статті 57 Закону України “Про державну службу” державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

З наведених положень статті 57 Закону України “Про державну службу” вбачається, що підставою для виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати під час отримання щорічної відпустки визначено саме факт отримання працівником такої щорічної основної відпустки за відповідний рік.

При цьому, така грошова допомога є гарантованою виплатою державному службовцю, що виплачується в порядку та у розмірі, встановленому Законом України "Про державну службу". Таке право декларовано державою, та держава через створювані нею органи несе обов`язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

До того ж, Закон України "Про державну службу" не висуває будь-яких додаткових умов отримання грошової допомоги, як-то звернення з відповідною заявою, або оформлення такого волевиявлення в іншій формі та не передбачає будь-якої свободи розсуду уповноваженої особи у питанні виплати грошової допомоги у випадку задоволення заяви державного службовця про надання щорічної основної оплачуваної відпустки.

Отже, державний службовець має право на виплату грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст.57 Закону України «Про державну службу».

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №420/4230/19.

До того ж, суд зазначає, що Верховний Суд та ЄСПЛ у своїх рішеннях зауважували, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, надаючи ОСОБА_1 , наказом №17-в від 11.02.2021, щорічну основну відпустку, не мав повноважень щодо позбавлення позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Що свідчить про протиправність пункту 4 наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”, яким внесено зміни до наказу № 17-в “Про

надання відпустки”, а саме в абз.1 вилучено такі слова по тексту: “з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати”, який підлягає скасуванню.

Також, суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги щодо скасування даного наказу в повному обсязі не підлягають розгляду в даній справі, оскільки виходять за межі спірних правовідносин та стосуються інших осіб.

При цьому, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Кіровоградській області, які полягали у виданні наказу № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”, оскільки такі вимоги охоплюються позовними вимогами про скасування даного наказу.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що станом на час звільнення позивача з державної служби (06.05.2021) наказ №17-в “Про надання відпустки”, яким ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку тривалістю 5 календарних днів з 17.02.2021 по 21.02.2021, та в якому зазначено про надання позивачу відпустки з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, був чинним.

Однак, доказів нарахування та виплати позивачу на підставі даного наказу грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати суду не надано. Як і не надано доказів виплати позивачу зазначеної грошової допомоги у день його звільнення.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 Верховний Суд зазначив, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та зміст наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДФС у Кіровоградській, станом на час звільнення ОСОБА_1 , обов`язку щодо виплати останньому грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту нарахування та виплати позивачу такої грошової допомоги, станом на час його звільнення, так само як і доказів відсутності підстав для такої виплати.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

З огляду на норми ч.4 ст.245 КАС України, враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління ДФС у Кіровоградській області, викладеної в листі від 30.06.2021 № 209/М/11-97-09-22, у нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки у виплаті заборгованості при звільненні, а також про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заборгованості при звільненні (з 07.05.2021 по день фактичного розрахунку) з врахуванням середньоденного заробітку в сумі 387,20 грн., суд вважає такі позовні вимоги передчасними. Оскільки, станом на час розгляду даної справи суду не надано доказів здійснення Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, а визначити остаточний обсяг вимог позивача можливо лише в день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними дій, відмови, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 48-в від 18.05.2021 “Про внесення змін до деяких наказів ГУ ДФС у Кіровоградській області”.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги до частини щорічної основної відпустки у період з 17.02.2021 по 21.02.2021.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати до частини щорічної основної відпустки у період з 17.02.2021 по 21.02.2021.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина