Рішення № 102962911, 17.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/7489/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням заяви про доповнення до адміністративного позову від 24.12.2021 року, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області прийняте у вигляді листа від 16.06.2021 року №02-37/1080 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер №3523183700:02:000:1006 площею 4,5205 га розташованої на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень Смолінську селищну раду Новоукраінського району Кіровоградської області повторно розглянути пленарно та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер №3523183700:02:000:1006 площею 4,5205 га, розташованої на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ним на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.10.2020 року №662-УБД розроблений проекту землеустрою, який подано на затвердження Смолінської селищної ради Новоукраїнського району, проте листом від 16.06.2021 року №02-37/1080 повідомив про відсутність можливості погодження проекту землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка зарезервована за рішенням №140 від 21.05.2021 року для передачі в користування за цільовим призначенням як пасовище.

Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області (надалі відповідач) поданий відзив на позов, в якому зазначено про те, що на пленарне засідання Смолінської селищної ради, яке відбулося 21.05.2021 року питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність не виносилось та не розглядалось. Крім того, зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом формування нової земельної ділянки, однак він не повністю відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Рух справи:

Ухвалою суду від 19.10.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 23.10.2021 року позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді від 08.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши позовну заяву та надані до неї докази, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Смолінської селищної ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність (оренду) земельної ділянки загальною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3523183700:02:000:1006. Даний факт не заперечувався відповідачем.

Листом Смолінської селищної ради від 16.06.2021 року №02/37/1080 на заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року №02-36/890 стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3523183700:02:000:1006 повідомлено про відсутність можливості погодження Смолінською селищною радою цього проекту взявши до уваги Висновок про розгляд документації із землеустрою Державною екстериторіальною експертизою, оскільки земельна ділянка з цим кадастровим номером відноситься за складом угідь до пасовищ та зарезервована рішенням Смолінської селищної ради від 21 травня 2021 року для передачі її в користування за цільовим призначенням пасовище (надалі спірний лист, а.с.36).

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Позивач, вказує на протиправність рішення у формі листа та просить суд зобов`язати відповідача розглянути та затвердити його проект землеустрою.

Згідно пункту 14 частини 4 статті 42 Земельного Кодексу України (надалі ЗК України) сільський, селищний, міський голов: представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Отже, відповідач згідно вищевказаними нормами закону, зобов`язаний вирішувати питання щодо затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні, за результатом розгляду такого питання має бути прийняте рішення.

Отримавши заяву позивача відповідач був зобов`язаний вирішити окреслене в ній питання саме на пленарному засіданні, а не одноособово селищним головою.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Розгляд заяви позивача про затвердження проекту землеустрою повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Смолінської селищної ради із прийняттям відповідного рішення протягом двотижневого строку, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Судом установлено, що заява позивача про затвердження проекту землеустрою не розглянута відповідачем у місячний строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки, як вказує у відзиві сам відповідач, взагалі не була винесена на розгляд пленарного засідання Смолінською селищною радою.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Отже у даному спорі відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача, а не як, зазначено позивачем, шляхом винесення протиправного рішення у формі листа.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та затвердити такий проект землеустрою, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його затверджені, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для затвердження проекту землеустрою.

Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, відтак суд не вбачає за можливим здійснювати за відповідача перевірку відповідності проекту землеустрою усім вимогам законодавства, якого також і не було долучено до матеріалів справи.

Станом на день розгляду справи суду не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від зобов`язання розглянути заяву позивача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою протягом двох тижнів, з дня набрання законної сили цим рішенням.

Водночас, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність Смолінської селищної ради, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.

Звертаючись до суду, позивач на меті має намір захистити своє право щодо не розгляду його заяви, а тому належним способом захисту у даній справі є зобов`язання відповідача розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою протягом двотижневого строку, визначеного статтею 118 ЗК України, а відтак позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при з частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду не сплачував судовий збір, інших судових витрат, які необхідно розподілити, сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Казакова, буд.39, сел. Смоліне, Маловисківський район Кіровоградська область, 26223; код ЄДРПОУ 05378818) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 щодо погодження проекту землеустрою.

Зобов`язати Смолінську селищну раду Новоукраїнського району Кіровоградської області розглянути на пленарному засіданні у двотижневий строк з дня, набрання законної сили цим рішенням суду, заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер №3523183700:02:000:1006 площею 4,5205 га, розташованої на території Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук