Рішення № 102962823, 14.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року м. Кропивницький Справа №340/3859/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, що полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, що зменшують розмір пенсійного забезпечення;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 25 квітня 2019 року, відповідно до положень ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, в розмірі 5-кратного розміру заробітної плати щомісячно, без понижуючих коефіцієнтів, що зменшують розмір пенсійного забезпечення, з відповідним перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати 1 січня відповідного наступного року, та проводити в подальшому нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, та без застосування понижуючих коефіцієнтів, що зменшують розмір пенсійного забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності. Також позивач вказує, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). 31 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з посиланням на ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Із відповіді відповідача позивач дізнався, що його пенсія розраховується та виплачується із порушенням ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає дії відповідача протиправними.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.98-100). Відповідач зазначає, що пунктом 91 Порядку №1210, з урахуванням внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. №543 змін, встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст.59 Закону №796-ХІІ, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ. На виконання внесених змін у Порядок №1210, постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. №543, головним управлінням з 01.07.2019 р. здійснено перерахунок пенсій усім пенсіонерам, які підпадають під дію цього Закону та п.91 Порядку №1210, відповідно і ОСОБА_1 також. Розрахована за обчисленою заробітна плата для обчислення пенсій складала 11 765,21 грн (4 404,35 грн х (4 173,00 грн х 5 : 7 810,88 грн, де 4 404,35 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, збільшена на коефіцієнт 1,17; 4 173,00 грн - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня 2019 року; 7 810,88 грн - середня заробітна плата в Україні за 2018 рік), яка потім множиться на відсоток втрати працездатності. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.07.2019 р. складав 8 211,00 грн, де 7 059,12 грн - основний розмір пенсії (11 765,21 х 60%); 379,60 грн - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів І категорії; 50,00 грн - цільова допомога особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; 625,60 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1 565,00 грн х 40%); 96,68 грн - державна адресна допомога особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (до 525% від 1 564,00 грн). Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.07.2019 р. складає 8 988,00 грн, де 7 835,63 грн - основний розмір пенсії (13 059,38 грн х 60%); 379,60 грн - додаткова пенсія особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів І категорії; 50,00 грн - цільова допомога особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; 684,80 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1 712,00 грн х 40%); 37,97 грн - державна адресна допомога особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (до 525% від 1 712,00 грн). Відповідачем повідомлено, що перерахунок пенсії здійснюється відповідно до затверджених формул, з дотриманням вимог законодавства. Тобто понижуючі коефіцієнти та обмеження граничного (максимального) розміру пенсії до позивача не застосовувалися.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено, що відзив відповідача зводиться до того, що відповідно до приписів ст.59 Закону пенсія саме «обчислюється» з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Результат обчислення залежить від групи інвалідності, відсотка втрати працездатності, а не один фіксований розмір для всіх груп інвалідності. Також вказує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідають Конституції України, а отже, є обов`язковими до застосування та виконання. Позивач вважає, що такі доводи не ґрунтуються на законі. На думку позивача, при здійсненні нарахування та виплати пенсії необхідно врахувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5. За загальними засадами пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру державної пенсії, передбаченої ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно керуватися ч.3 ст.59 цього Закону, а не ПКМУ від 15.11.2017 р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений ПКМУ від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.13).

08.10.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.97).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у період з 17 лютого 1987 року по 25 травня 1987 року при 960 відділі військової торгівлі брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС (а.с.5).

Відповідно до експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 17.04.2000 р. №7509захворювання ОСОБА_1 пов`язано із виконанням обов`язків військової служби із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.4, 28).

Відповідно до виписки із акта огляду у МСЕК серії 2-18 АЗ №007327 від 21.07.2000 р. позивачу встановлена друга група інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.27).

Із 21.07.2000 р. ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.19).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З огляду на п.6 ч.1 ст.92 КАС України виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788 визначено, що одним із видів державних пенсій є трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 6 Закону №1788 передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Статтею 15 Закону №1788 встановлено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

З огляду на пункт 13 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058), у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Як встановлено судом, позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі за текстом - Закон №796).

Зважаючи на ст.1 Закону №796 цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ст.10 Закону №796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно із приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Частиною 1 статті 54 Закону №796 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Особливості призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону №796.

Зокрема, цією статтею у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначеними законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином частина третя статті 59 Закону №796 у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначала лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Згодом ця норма закону зазнала змін. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.10.2017 р. №2148-VIII (далі за текстом - Закон №2148) статтю 59 Закону №796 викладено у новій редакції, за якою пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Закон №2148 у частині зазначених змін згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.

Отже, Закон №2148 розширив перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Верховний Суд в ухвалі від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону №796 особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Відповідно до ч.3 ст.54 Закону №794, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі за текстом - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15.11.2011 р. №851 Порядок №1210 доповнено пунктом 91, відповідно до змісту якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (далі за текстом - Рішення №1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №1-р(ІІ)/2019, тобто з 26 квітня 2019 року.

З огляду на це чинними з 26 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону №59 Закону №796, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення №1-р(ІІ)/2019 змінено положення частини третьої статті 59 Закону №796, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 Закону №796 з 26 квітня 2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2019 р. №543 абзац 1 пункту 91 Порядку №1210 викладено у новій редакції, відповідно до якої за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при обчисленні пенсії позивача для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховано п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік.

Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 91 Порядку №1210, з таких складових: 1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки збільшена на коефіцієнт 1,17 - 4 404,35 грн; 2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2019 року (20 865,00 грн = 4173,00 грн х 5), на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні (враховано за 2018 рік), що становить 7 810,88 грн - 2,67127; 3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи - 60%.

Загалом основний розмір пенсії позивача з 01 липня 2019 року склав 7 059,12 грн та з 01 липня 2020 року - 7 835,63 грн.

Відповідач також врахував: у 2019 році 379,60 грн - додаткову пенсію особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів І категорії; 50,00 грн - цільову допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; 625,60 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1 565,00 грн х 40%); 96,68 грн - державну адресну допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; у 2020 році - 379,60 грн - додаткову пенсію особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів І категорії; 50,00 грн - цільову допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи; 684,80 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи (1 712,00 грн х 40%); 37,97 грн - державну адресну допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

Пенсію по інвалідності позивачу відповідач обчислював за формулою, визначеною пунктом 91 Порядку №1210, яким передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.

Суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, яка передбачена пунктом 91 Порядку №1210. При цьому приписи ч.3 ст.54 Закону №796, у відповідній редакції, та положення Порядку №1210 не скасовувалися та були чинними.

Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом частини третьої статті 59 Закону №796, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, за Законом №796 умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами КМУ (частина третя статті 54), і розмір пенсії може бути обчислений із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому Закон №796 та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому КМУ, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 у справі №1-42/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У Рішенні від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 у справі №1-11/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані КМУ в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Як випливає з Рішення №1-р(ІІ)/2019, Конституційний Суд України констатував, що запровадження Законом №2148 змінених умов та порядку обчислення пенсії по інвалідності для такої категорії осіб як військовослужбовці дійсної строкової служби, передбачених частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ, призвели до дискримінації рівнів соціального захисту різних категорій військовослужбовців. Для усунення цієї дискримінації Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні №1-р(ІІ)/2019 Конституційним Судом України наголошується на тому, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону №796-ХІІ та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Конституційний Суд України підкреслив також, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Отож, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Вказаним рішенням встановлено, що словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, правила частини третьої статті 59 Закону №796, у редакції Закону №2148, не містять чітких, конкретних й однозначних положень, які би вимагали виплачувати пенсію по інвалідності пенсіонерам з числа військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, у твердих (абсолютних) розмірах (величинах) без застосування будь-яких формул, передбачених статтею 54 цього Закону, тобто, лише у розмірі одного мінімального розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного року, помноженого на кратне число п`ять.

Редакція частини 3 статті 59 Закону №796, з урахуванням Рішення №1-р(ІІ)/2019, лише розширила перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також змінила величину (розрахунковий покажчик) для обчислення пенсії, але не запровадила (не встановила) новий розмір пенсії.

До внесення змін до Закону №796 і викладу частини третьої статті 59 цього Закону в новій редакції, а також до Рішення №1-р(ІІ)/2019, які в загальному підсумку розширили перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і включили до кола цих осіб військовозобов`язаних, призваних на військові збори, чи осіб начальницького і рядового складу інших військових формувань, обрахування і призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону №796 провадилися відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але не встановленої законом на 1 січня відповідного року, а з мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Для такого обчислення і призначення пенсії застосовувався Порядок №1210.

Розширення кола осіб, які мають права на призначення пенсії по інвалідності з тієї самої кратності і бази обчислення, але зміненої величини (розміру мінімальної заробітної плати) обчислення, без зміни умов та порядку обчислення на підставі закону не дає жодних підстав вважати, що законодавець запровадив розмір пенсії по інвалідності в твердих (абсолютних) числах і водночас відмовився та скасував розрахунок пенсії за формулою, передбаченою Порядком №1210.

Також суд враховує, що чинними після 25 квітня 2019 року були положення частини третьої статті 59 Закону №796, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. Отже, після прийняття Рішення №1-р(ІІ)/2019 положення частини третьої статті 59 Закону №796 про умови та порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначені положеннями цієї норми Закону, зазнали змін і стали поширювати свою дію не тільки на військовослужбовців дійсної строкової служби, але й на військовослужбовців із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори.

Викладене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду наведеними у постанові від 21.04.2021 р. у справі №520/12609/19 (провадження №11-175заі20).

Таким чином, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України правомірно розраховано розмір пенсії позивача відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796 із застосуванням формули передбаченої Порядком №1210, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги в частині проведення виплат без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Тобто в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.

Верховний Суд України у постанові від 26.03.2013 р. у справі №21-438а12 дійшов правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 КАС України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Матеріали даної справи не містять доказів того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку обмежений максимальним розміром.

Зважаючи на викладене, позовна вимога в частині проведення виплат без обмеження максимального розміру пенсії, задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Дата складання повного рішення суду - 14 січня 2022 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт