Рішення № 102961780, 13.01.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4740/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Казанчук Г.П. у порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) розглянув адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати:

- припис про усунення виявлених порушень №КР6765/219/АВ/П від 14.07.2021 р.;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР6765/219/ АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 р.

В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначено, що Управлінням Держпраці у Кіровоградській області винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою на позивача накладено штраф у розмірі 60000,00 грн. за допуск до роботи громадянина без укладення трудового договору та повідомлення ДПС. Позивач стверджує, що під час проведення інспекційного заходу перевіряючим особами було порушено порядок та процедуру проведення інспекційного заходу. Крім того, позивач наголошував на тому, що не використовує найману працю неоформлених працівників, оскільки працівниця, яка була присутня під час інспекційного заходу направлення до ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання персоналу від 01.07.2019 року, укладеного з ТОВ ''Марінекс ЛТД'', і саме ТОВ ''Марінекс ЛТД'' є роботодавцем.

Управління Держпраці у Кіровоградській області (надалі відповідач) подало відзив на позов, у якому заперечували проти позовних вимог, оскільки на підставі наказу №720 від 13.07.2021 року ''Про проведення інспекційного заходу'' проведене інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин проведено інспекційне відвідування під час якого встановлено використання найманої працю без оформлення трудових відносин особи - ОСОБА_3 на підставі вказаного акту було прийнято рішення про винесення Постанови про накладання штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 60000 гривень на ФОП ОСОБА_1 та припису про зобов`язання усунути порушення законодавства про працю. Доводячи правомірність спірних рішень, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено про те, що порядок проведення інспекційного заходу врегульований, зокрема постановою КМУ №823, яка була визнана нечинною, а тому з посиланням на судові рішення Верховного Суду вказує, що визнання протиправним та нечинним в судовому порядку нормативно-правового акту унеможливлює його застосування саме з моменту його прийняття, а відтак застосування положено Порядку №823 суперечить нормами Конституції України. Крім того, вказує на неправомірність проведення інспекційного заходу, проведеного відповідачем, за результатом якого складено спірні рішення. Також позивачем вказано на те, що наказ про проведення інспекційного заходу підписаний не керівником ОСОБА_4 , а іншою особою, яка згідно реєстру юридичних осіб не має право підпису.

Відповідачем подано письмові пояснення щодо наявності повноважень щодо винесення розпорядчих рішень у першого заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Рух справи:

Ухвалою судді від 16.08.2021 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви виконано, недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 року позовну заяву позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В подальшому ухвалою від 18.10.2021 року суд вирішив подальший розгляд справи №340/4732/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.72).

Ухвалою суду від 05.11.2021 року (з урахування ухвали про виправлення описки) закрито підготовче судове засідання і призначено справи до розгляду по суті, витребувані додаткові докази та здійснено виклик свідка.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року оголошено перерву до 29.12.2021 року у зв`язку з витребуванням додаткових доказів та здійснення виклику свідків.

В судове засіданні 29.12.2021 року сторони не з`явились, надавши суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 9 статті 205 КАС України суд вирішив подальний розгляд справи провести у письмовому провадженні.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, заслухавши доводи позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець.

13.07.2021 року начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Масловською Г.В. було складено службову записку з проханням провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , оскільки під час проведення превентивних заходів головним інспектором Махно Н.В. за адресою АДРЕСА_1 було виявлено можливий факт використання нелегальної праці.

За результатом розгляду інформації, що містилась у вказаній службовій записці, видано наказ Управління Держпраці в Кіровоградській області від 13.07.2021 року №720 ''Про проведення інспекційного відвідування'' та направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.07.2021 року №720/02.9 ФОП ОСОБА_1 місце знаходження суб`єкта господарювання - АДРЕСА_1 , копію якого (за відсутності можливості роздрукувати за місцем здійснення діяльності) направили директору ОСОБА_1 через засіб зв`язку VIBER-месенджер 15.07.2021 року о 14.27.

13.07.2021 року з`явившись за адресою АДРЕСА_1 для проведення інспекційного заходу, як свідчить відеозапис, було встановлено, що за даною адресою здійснює свою господарську діяльність ТОВ "Тікава" директором якого є ОСОБА_1 . При цьому, під час інспекційного заходу ОСОБА_1 була надана вимога про надання документів від 13.07.2021 року.

14.07.2021 року директором ТОВ "Тікава" ОСОБА_1 подано пояснення до інспекційного відвідування та стосовно отриманої вимоги про надання документів №6765/219/ПД від 13.07.2021 року, в якому зазначено про те, що за адресою АДРЕСА_1 свою господарську діяльність здійснює ТОВ "Тікава", а не ФОП ОСОБА_1 (а.с.41).

14.07.2021 року проведення інспекційного заходу було продовжено за іншою адресою, за якою ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність, АДРЕСА_2 під час якого встановлено, що в приміщенні магазину на робочому місці перебувала продавець, яка представилась як ОСОБА_3 , яка виконувала функцію продавця, що було також зафіксовано на відео.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР6809/219/АВ від 14.07.2021 року, в якому зафіксовано використання найманої працю без оформлення трудових відносин (а.с.46-50).

14.07.2021 року інспекторам праці винесене попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю КР6765/219/АВ/П/ПП та припис КР6765/219/АВ/П, яким зобов`язано директора ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (надалі спірний припис, а.с.52-56).

На підставі вищезазначеного акту управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР6765/219/АВ/ТД-ФС від 29.07.2021 року, яким накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 60000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.63).

Отже законність та правомірність винесених спірних припису та рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог зазначив про відсутність правових підстав для здійснення перевірки, а також зазначив про те, що в магазині дійсно є продавець, яка працює згідно договору надання персоналу від 01.07.2019 року.

Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року№877-V (надалі Закон №877-V), статтею 259 КЗпП України, а також Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823).

Перш за все суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року N 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю". Дане судове рішення згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року набрало законної сили.

За змістом частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №823 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.09.2021 року.

Тому, норми вказаного вище акту Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №420/5895/18 та у справі від 10.02.2020 у справі №1.380.2019.000037, отже доводи позивача, викладені у відповіді на відзив відхиляються судом, як безпідставні.

Як встановлено в судовому засіданні, 13.07.2021 року перевіряючи особи проводили інспекційний захід ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Так, на відео-файлі, долученому відповідачем, суд убачає, що в приміщенні магазині на стіні наявні подяки ФОП ОСОБА_1 , натомість сам ОСОБА_1 , який одночасно є директором ТОВ ''Тікава'' зазначив, що за цією адресою ФОП ОСОБА_1 не здійснює свою господарську діяльність, оскільки це приміщення за договором суборенди №7 від 01.01.2021 року перебуває у користуванні ТОВ ''Тікава'' (а.с.66, 94).

Так, у відзиві на позов відповідачем вказано на те, що під час превентивних заходів з легалізації найманої працю, інспекторами праці Махно Н.В. та Марценюком В.В. 13.07.2021 року було виявлено можливе використання неоформленої праці у ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" й працівниця, яка відмовилась надати інформацію щодо свого працевлаштування.

Тобто, як стверджує відповідач, підставою призначення інспекційного заходу були факти зафіксовані за адресою АДРЕСА_1 в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, за даною адресою ( АДРЕСА_1 ) свою господарську діяльність проводить ТОВ "Тікава", що також підтверджується і договором суборенди №7 від 01.01.2021 року (а.с.42-43, договір суборенди №7 від 01.01.2021 року), а ФОП ОСОБА_1 свою господарську діяльність проводить за іншою адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Преамбулою до Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За визначенням статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В свою чергу, за змістом частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону ( частина третя статті 2 Закону №877-V).

Статтею 3 цього ж закону визначені основні принципи державного нагляду (контролю) та встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Крім того, частиною 4 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підставами для здійснення позапланових заходів згідно частини 1 статті 6 Закону №877-V є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Частиною ж 2-4 статті 6 Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На виконання частини 1 статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 р. N 823 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Як виплаває зі змісту пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

В наказі на проведення інспекційного заходу відповідачем вказана підстава її проведення 5 Порядок 823, окреме доручення т.в.о. голови Держпрацю від 25.08.2021 №Д-330/1/3.1-20 та службова записка від 13.07.2021 року (а.с.37).

У підпунктах 2,3 пункту 5 Порядку №823 зазначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року судом у відповідача витребувано письмові пояснення стосовно правових підстав призначення та проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , проте вимоги даної ухвали виконані не були.

Підсумовуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що в об`єктивній дійсності 13.07.2021 року за адресою АДРЕСА_1 інспектором Махно Н.В. не могли бути виявлені можливі факти допуску до роботи неоформленого працівники, з огляду на те, що позивач - ФОП ОСОБА_1 за цією адресою не здійснює свою господарську діяльність. При цьому, іншої службової записки, стосовно можливих порушень тощо, за адресою АДРЕСА_2 де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, абзацом третім статті 1 Закону №877 визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Інспекційне відвідування як форма здійснення заходу державного контролю передбачена Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, даними міжнародними актами визначається правомірність факту наявності та проведення такого заходу контролю органами державної влади.

При цьому процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей вищезазначеними Конвенціями та Законом України ''Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності'' визначено Порядком №823, яким передбачено, що заходи державного контролю додержання законодавства про працю здійснюється у формі інспекційних відвідувань.

Відповідно до статті 3 Закону України ''Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності'' одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.

Таким чином, інформація, викладене в службовій записці від 13.07.2021 року не свідчило про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення ним своєї господарської діяльності ( АДРЕСА_2 ), а проведення заходу державного контролю на підставі такої інформації суперечить принципу державного нагляду (контролю) щодо неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за безпідставними заявами.

Аналізуючи вищезазначене законодавство, суд дійшов висновку, що призначення інспекційного заходу ФОП ОСОБА_1 здійснено не в порядку та не у спосіб визначений законами, тобто за відсутністю правових підстав для його призначення.

Оскільки проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 відбулось поза межами правового поля, а тому наслідки такої перевірки не можуть бути легалізовані шляхом винесення спірної постанови та припису.

Верховний Суд у справі N 420/5913/19 з посиланням на висновки Верховного Суду у справі N 826/17123/18, дійшов висновку, що таким підставам позову, як порушення процедури призначення та проведення перевірки, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень законодавства.

Враховуючи вищезазначене, судом не здійснюється перевірка на предмет правового аналізу правомірність винесення спірних рішень, з огляду на безпідставність проведення інспекційного заходу, а відтак, наведені в позові доводи щодо використання найманої праці за договором від 01.07.2019 року судом не перевіряються.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Водночас, на переконання суду, порушення та недоліки, які має право вимагати усунути відповідач, мають бути встановлені саме під час інспекційного заходу, проведеного у межах та у спосіб, визначеного нормативно-правовими актами.

Доводи позивача про те, що наказ про проведення інспекційного заходу підписано неуповноваженою особою відхиляється судом, з огляду на те, що Харченко О.В. є заступником керівника управління Державці в Кіровоградській області, яка на період його відрядження, згідно наказу від 28.08.2020 №18 "Про розподіл обов`язків між начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області та його заступниками" виконувала відповідні функції (а.с. 82-86).

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу від 29 липня 2021 року №КР6765/219/АВ/ТД-ФС та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6765/219/АВ/П від 14 липня 2021 року підлягають скасуванню, як протиправні.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збору у сумі 3178 грн., тому на його користь слід стягнути зазначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГУ Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправними та скасування припису та постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпрацю у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавств про працю №КР6765/219/АВ/П від 14 липня 2021 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпрацю у Кіровоградській області від 29 липня 2021 року №КР6765/219/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60000 гривень.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3178 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук