Ухвала суду № 102961447, 04.02.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1927/21

Провадження № 1-в/192/18/22

Ухвала

Іменем України

04 лютого 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Восточне, Камишлівського району, Єкатеринбургської області, Російської Федерації, на даний час відбуває покарання в ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого вироком Ленінського районного суду м. Барнаула, Алтайського краю, Російської Федерації від 06 липня 2017 року за п. «г» ч. 4 ст. 228.1, ч. 3 ст. 30 п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації до 7 років позбавлення волі, ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року, вирок Ленінського районного суду м. Барнаула, Алтайського краю, Російської Федерації від 06 липня 2017 року приведено у відповідність із законодавством України та засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі,

за участю учасників провадження:

засудженого (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_1 ,

захисника – Мулька А.В.,

представника ДУ «СВК (№ 21)» – Бойда Т.В.,

прокурора – Костенка А.Д.,

Початок строку: 10.01.2017 року

Кінець строку: 12.02.2023 року

В С Т А Н О В И В:

Засуджений звернувся до суду з клопотанням про умовно–дострокове звільнення від відбування покарання, в якому зазначив, що він стягнень за порушення режиму утримання немає, до майна установи ставиться дбайливо, а також до виконання робіт, був працевлаштований.

В судовому засіданні засуджений просив клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, пояснив, що він стягнень за порушення режиму утримання немає, був працевлаштований, за час відбування покарання отримав професію, приймав участь в житті виправної установи.

Захисник в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, зазначив, що засуджений має заохочення, відбув 2/3 частину строку покарання, визнає вину у вчиненні злочину, приймав участь в роботі самодіяльних організацій, тому є підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, вислухавши засудженого, захисника представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню в зв`язку з таким.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з`ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.

Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.

Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.

Як встановлено в судовому засіданні, засуджений, який відбув 2/3 частини строку покарання, не працевлаштований в ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)». Згідно довідки про заохочення та стягнення (а.с. 9), на даний період часу має шість заохочень, одне застосоване 23 серпня 2019 року та п`ять в 2020 році. Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання, засудженого таким, що належно ставиться до праці, оскільки наявні у засудженого заохочення мають разовий, а не систематичний характер і є недостатніми для оцінки ставлення до праці засудженого, як належне.

Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з такого.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Засуджений за весь період відбування покарання має два стягнення за порушення режиму утримання, застосовані 13 липня 2017 року та 18 вересня 2018 року (а.с. 9). Згідно наявних в особовій справі характеристик (Т. 1 а.о.с. 182, Т.2 а.с. 60) засуджений за весь період відбування покарання характеризувався посередньо на даний час задовільно, не приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, не приймає участь в роботі самодіяльних організацій, в реалізації програм диференційованого виховного впливу, в зв`язку з чим, суд, не може визнати поведінку засудженого сумлінною.

Враховуючи викладене суд, оцінивши в сукупності досліджені докази, вважає, що засуджений на даний час не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці свого виправлення.

На підставі вищевикладеного, ст. 81 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від відбування покарання умовно-достроково – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.