Ухвала суду № 102959998, 03.02.2022, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/12582/21

Провадження №4-с/463/2/22

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

на дії державного виконавця

03 лютого 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Рудаков Д. І.

за участю секретаря с/з Метеллі Б.Б.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Антоновича (Горького), 127), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Шашкевича,1) на бездіяльність державного виконавця , -

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 10.11.2021 року звернулася до суду із скаргою на бездіяльеість державного виконавця. Згідно прохальної частини поданої скарги просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в частині не здійснення дій щодо припинення чинності арешту рахунків ОСОБА_1 відкритих в АТ КБ "ПриватБанк";

-Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в частині не здійснення дій щодо припинення чинності постанови від 28.10.2019 у виконавчому провадженні ВП № 44272087 про звернення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_1 .

-Зобов`язати Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) провести виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 44272087 у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Скаргу мотивує тим, що 20.06.2014 року рішенням Личаківського районного суду міста Львова у справі 2/463/472/14 солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" було стягнуто суму боргу в розмірі 209 112,70 доларів США та 2 548 224,85 грн. та суми витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 441 грн. 28.07.2014 на виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова у справі №2/463/472/14 видано виконавчий лист. 07.08.2017 року Постановою державного виконавця Віддідлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було відкрите виконавче провадження ВП № 44272087 з примусового виконання виконавчого листа.

14.09.2018 року Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП №44272087 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках ОСОБА_1 в тому числі на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» для зарахування та отримання пенсійного забезпечення.

23.10.2019 року Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП № 44272087 було накладено арешт на на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та на всіх інших відкритих рахунках ОСОБА_1 , в тому числі і на рахунок № НОМЕР_2 .

28.10.2019 Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП № 44272087 було звернуто на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід у Головному управлінні пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язано останнього здійснювати відрахування з пенсії з ОСОБА_1 на рахунок ВПВР УДВС ГТЮ у Львівській області в розмірі 20% від нарахованої суми пенсійного забезпечення.

28.04.2021 постановою головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного МУ МЮ (м.Львів) Семена І.Р., виконавчий лист 2/463/472/14 , виданий 28.07.2014 Личаківським районним судом міста Львова було повернуто згідно з п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи наведене, свідчить про те, що державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного МУ МЮ (м.Львів) Семен І.Р. під час вчинення дій у виконавчому провадженні ВП №44272087 не було дотримано вимог ч.3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вчинено дій щодо припинення чинності арешту, накладеного на рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк», не скасовано чинність інших заходів примусового виконання рішення.

Враховуючи наведене вважає протиправною бездіяльність державного виконавця ВПВР УЗПВР у Львівській області Західного МУ МЮ (м.Львів) в частині не здійснення державним виконавцем дій щодо припинення чинності арешту рахунків ОСОБА_3 , а також щодо припинення дії постанов від у виконавчому провадженні ВП №44272087 про звернення стягнення на доходи боржника.

А тому з метою захисту своїх порушених прав, як боржника у виконавчому провадженні, скаржник звернулася до суду з відповідною скаргою, яку просить задоволити.

Скаржник в судові засідання, призначені по дані справі, не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомляла. Заяв про розгляд скарги у її відсутності не подавала. Її неявка у відповідності до ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Заінтересована особа державний виконавець відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семен І.Я. в судові засідання, призначені по даній справі, не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомляв. Заяв про розгляд скарги у його відсутності не подавав. Його неявка у відповідності до ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судові засідання, призначені по дані справі, не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомляв. Заяв про розгляд скарги у його відсутності не подавав. Його неявка у відповідності до ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, тому фіксування судового процесу 03.02.2022 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, постановляючи ухвалу відповідно до вимог ст.ст.260, 451 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.

У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на підставі рішення Личаківського районного суду міста Львова у справі 2/463/472/14 солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суми боргу в розмірі 209 112,70 доларів США та 2 548 224,85 грн. та суми витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 441 грн. 28.07.2014 на виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова у справі №2/463/472/14 видано виконавчий лист. 07.08.2017 року Постановою державного виконавця Віддідлу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області було відкрите виконавче провадження ВП № 44272087 з примусового виконання виконавчого листа.

Вказане рішення перебувало на примусовому виконанні у дежавного виконавця відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семен І.Р. Згідно наданих суду документів вбачається, що постановою державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 44272087 винесено постанову від 14.09.2018 про арешт коштів боржника (а.с.9-10), 23.10.2019 в цьому ж виконавчому провадженні накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках (а.с. 11-12), постановю від 28.10.2019 звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.13-14). Окрім цього як встановлено судом згідно доданих документів державним виконавцем постановою від 28.04.2021 повернено виконавчий документ стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.15-16).

Окрім цього положенням статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, серед іншого, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до частини першої статті 56 цього Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

В свою чергу, в силу вимог частини третьої статті 9 Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Отже, накладення арешту на банківські рахунки боржника, в тому числі зарплатні, не суперечить вимогам Закону, а є лише заходом примусового виконання рішення.

Таким чином, у справі яка розглядається державний виконавець після виявлення рахунку боржника правомірно наклав на нього арешт, внаслідок чого його не може бути зобов`язано до вчення дій, пов`язаних із зняттям цього арешту.

Як наслідок, державний виконавець не допустив протиправної бездіяльності, що свідчить про безпідставність поданої скарги та як встановлено судом, постановою від 28.04.2021 повернено виконавчий документ стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.тому суд відмовляє в її задоволенні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 260, 447, 450, 451, 453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні скарги скаргою ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032112, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Антоновича (Горького), 127), відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Шашкевича,1) на бездіяльність державного виконавця виконавця.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя Д.І. Рудаков