Рішення № 102957464, 20.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/61/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Цебрика Любомира Васильовича до відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника - адвоката Цебрика Любомира Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459), в якій, з врахуванням відмови у відкритті в частині позовних вимог, позивач просить: "1. Поновити строк звернення до адміністративного суду; 2. Витребувати у відповідача матеріали виконавчого провадження № 67405602 з виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2021 р. № 308/5285/18 та дослідити їх; 3. Витребувати у Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна) відомості про перетин державного кордону України позивачкою та її дітьми у період з 01.01.2021 р. по день надання відомостей на запит суду; 4. Справу розглянути за відсутності позивачки та її представника, але з їх повідомленням про дату, час і місце розгляду справи; 5. Визнати протиправною та скасувати постанову від 15.12.2021 р. заступника начальника Відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 67405602, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 1700 грн за невиконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.2021 р. №308/5285/18; 6. Стягнути на користь позивачки судові виграти за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 квітня 2021 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/5285/18 було визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні і вихованні сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 . 25 жовтня 2021 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області видав виконавчий лист, де зазначено невірну адресу позивача - АДРЕСА_3 водночас місце проживання позивача з 25 вересня 2012 року зареєстровано за адресою АДРЕСА_4 . На підставі вказаного виконавчого листа 08 листопада 2021 року заступник начальника Відділу ДВС у м. Ужгороді виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надав боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду. 15 грудня 2021 року заступником начальника Відділу ДВС у м. Ужгороді було прийнято постанову про накладення на позивачку штрафу в розмірі 1700 грн за невиконання виконавчого листа та зобов`язав виконати рішення протягом 10 робочих днів. Позивав зазначає, що вказаним рішенням суду та виконавчим листом не встановлено жодного обов`язку ОСОБА_1 , виконання вказаного судового рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, не зобов`язує позивача вчиняти дії чи утримуватися від дій. При цьому, позивач вказує, що неповнолітні діти на даний час постійно проживають за межами України, з нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 24 травня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , не заперечував щодо виїзду дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постійне місце проживання за кордон до Німеччини з їх матір`ю ОСОБА_1 .. У зв`язку з вищенаведеним, позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення без поважних причин.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом матеріали виконавчого провадження не надав.

Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Відповідно до пункту 4 прохальної частини позовної заяви, представник позивача просив розглянути справу без участі позивача та її представника (а.с. 8).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву та відповідних доказів - до 19 січня 2022 року та одночасно було зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії виконавчого провадження № 67405602, для приєднання до матеріалів справи.

Враховуючи вимоги статті 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені статтею 268 КАС України, відповідача було повідомлено про розгляд справи шляхом надсилання з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 04 січня 2022 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 82).

Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 09 квітня 2021 року у справі № 308/5285/18 було визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні і вихованні сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): - встановлено періодичні побачення з дітьми в присутності матері ОСОБА_1 , або за погодженням з ОСОБА_1 та за згодою дітей, без присутності матері, в першу та останню суботу кожного місяця з 10 по 18 годину (за місцевим часом); встановлено спільний відпочинок з дітьми протягом не менше десяти днів в літній період (з червня по серпень включно) за згодою матері ОСОБА_1 (а.с.а.с. 20-24).

25 жовтня 2021 року на виконання вказаного рішення суду Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було видано виконавчий лист у справі № 308/5285/18 (а.с.а.с. 25, 26).

Заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Венжега М.Р. 08 листопада 2021 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 67405602 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа № 308/5285/18 від 25 жовтня 2021 року, якою надав боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду (а.с.а.с. 11, 12).

Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Венжега М.Р. про накладення штрафу від 15 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № 67405602 на боржника - ОСОБА_1 - накладено штраф у розмірі 1700 грн за невиконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 09 квітня 2021 року у справі № 308/5285/18 без поважних причин (а.с.а.с. 13, 14).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач в особі представника звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.

Так статтею 1 Закону України № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до статті 3 частини 1 пункту 1 Закону України №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 15 частин 1, 2 Закону України № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до статті 4 частини 1 Закону України № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" визначено вичерпний перелік вимог до виконавчого документа, які є обов`язковими для зазначення таких для органу, який його видав, а також, визначено вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається.

Як встановлено судом, у виконавчому листі від 25 жовтня 2021 року № 308/5285/18 адресу позивача (боржника) було вказано - АДРЕСА_3 (а.с.а.с. 25, 26).

Вищевказану адресу позивача також зазначено в матеріалах виконавчого провадження № 67405602 та в оскаржуваній постанові про накладення штрафу (а.с.а.с. 11-14).

При цьому відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 11 листопада 2008 року зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 25 вересня 2012 року за адресою АДРЕСА_4 (а.с.а.с. 27-30).

Статтею 28 Закону України № 1404-VIII визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Згідно положень статті 27 Закону України № 1404-VIII, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Таким чином судом резюмується, що виконавець повинен надати оцінку поважності причинам невиконання відповідного рішення.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регулюється положеннями статті 641 частини 2 Закону України № 1404-VIII, якої визначено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до статті 641 частини 3 Закону України № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У відповідності до статті 19 частини 4 Закону України № 1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України № 1404-VIII.

Викладене свідчить про те, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин.

При цьому, поважними в розумінні Закону України № 1404-VIII можуть вважатися лише об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд встановив, що постанова від 15 грудня 2021 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 1700 грн прийнята державним виконавцем на підставі складеного акту за невиконання рішення суду (а.с.а.с 13, 14).

З нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 24 травня 2017 вбачається, що ОСОБА_2 (стягувач), не заперечував щодо виїзду дітей ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. на постійне місце проживання за кордон до Німеччини з їх матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 42).

ОСОБА_1 має вид на проживання в Німеччині дійсний до 13 грудня 2021 року, а діти ОСОБА_3 , 2009 р.н, та ОСОБА_4 , 2006 р.н. вид на проживання в Німеччині дійсний до 03 квітня 2021 року (а.с.а.с. 50, 53).

Діти ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. разом з матір`ю ОСОБА_6 проживають в орендованій квартирі в м. Кельн, Німеччина, орендна плата за яку становить 1190 Євро щомісяця та навчаються у навчальних закладах вказаного населеного пункту (а.с.а.с. 38-40, 69-71).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. з дозволу батька постійно проживають в м. Кельн, Німеччина, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

З оскаржуваної постанови від 15 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № 67405602 вбачається, що підставою для накладення на позивача штрафу є не виконання боржником рішення суду, яким визначено спосіб участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні і вихованні дітей та встановлено періодичні побачення з дітьми в присутності матері ОСОБА_1 , або за погодженням з ОСОБА_1 та за згодою дітей, без присутності матері, в першу та останню суботу кожного місяця з 10 по 18 годину (за місцевим часом); встановлено спільний відпочинок з дітьми протягом не менше десяти днів в літній період (з червня по серпень включно) за згодою матері ОСОБА_1 (а.с.а.с. 13, 14).

При цьому, виконавчим документом за яким відкрито виконавче провадження № 67405602 не встановлено ОСОБА_1 вчиняти дії зобов`язального характеру, виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 09 квітня 2021 року у справі № 308/5285/18 не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, не зобов`язує позивача вчиняти дії чи утримуватися від дій.

Окрім того, необхідно зазначити, що відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

На такому ж підході наполягає Верховний Суд, яка висвітлена у постанові від 31 липня 2019 року.

При прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем не надано оцінку поважності причинам невиконання вимог державного виконавця, зокрема їх неодержання боржником, наявності поважних причин невиконання судового рішення, зокрема, тимчасового проживання ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. постійно проживають в м. Кельн, Німеччина.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови того, що виконавчим документом не зобов`язано позивача самостійно забезпечувати доставлення дітей ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. за адресою проживання їй батька ОСОБА_2 (стігувача) , а також і те, що позивач разом із дітьми проживають за межами України у м. Кельн, Німеччина, відповідач безпідставно вказує на не виконання судового рішення позивачем без поважної причини, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 15 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № 67405602 необхідно скасувати, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб передбачений статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 її частинною 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника - адвоката Цебрика Любомира Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу від 15 грудня 2021 року в розмірі 1700 грн у виконавчому провадженні № 67405602.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань відділу Державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко