Ухвала суду № 102953629, 03.02.2022, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1731/13-ц

Номер провадження № 6/194/5/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Виходцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області заяву Кредитної спілки «Союз-Дніпро», боржник: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника Кредитної спілки «Союз-Дніпро» звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування заяви посилається на те, що КС «Союз-Дніпро» 18 грудня 2013 року отримала виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на суму 46298,49 грн. 22 січня 2014 року на підставі зазначеного виконавчого листа було відкрите виконавче провадження. З електронного сервісу АСВП КС «Союз-Дніпро» дізналася про закриття виконавчого провадження № 41651593. КС «Союз-Дніпро» неодноразово направляла на адресу ДВС запити щодо виконавчого провадження по боржнику ОСОБА_1 та запит від 08 червня 2021 року отримали відповідь, що виконавчий лист на ОСОБА_1 був повернутий разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», 23 грудня 2015 року виконавче провадження було закрито. У зв`язку з чим, просить видати дублікат виконавчого листа та продовжити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заявник в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутністю.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання, тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 194/1731/13-ц, матеріали, додані до заяви про видачу дубліката виконавчого листа, та поновлення строків на його пред`явлення, суд приходить до наступного.

З матеріалів цивільної справи № 194/1731/13-ц за позовом КС «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вбачається, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року позовні вимоги КС «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Союз-Дніпро» заборгованість за кредитним договором № 2259/12 від 02 жовтня 2012 року в розмірі 46298,49 грн. та судовий збір в сумі 462,98 грн. У задоволенні позову КС «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2 відмовлено.

18 грудня 2013 року КС «Союз-Дніпро» отримала виконавчі листи.

Відповідно до довідки Тернівського міського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 16 листопада 2021 року, на виконанні в Тернівському ВДВС перебувало виконавче провадження № 41651593, відкрите 22 січня 2014 року, з примусового виконання рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області по справі № 194/1731/13-ц. 21 грудня 2015 року зазначене виконавче провадження закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого листа направлено КС «Союз-Дніпро» 23 грудня 2015 року. Виконавчий лист втрачено при пересилці.

Так, 13 травня 2016 року за вих. № 758/16, 22 червня 2018 року за вих. № 1227/18 та 08 червня 2021 року КС «Союз-Дніпро» направляв на адресу Тернівського ВДВС запит щодо інформації по виконавчим документам по справі № 194/1731/13-ц.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, як вбачається з матеріалів справи виконавчі листи по справі № 194/1731/13-ц видавалися Тернівським міським судом Дніпропетровської області та перебували на виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», який діяв на час закриття виконавчого провадження, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року.

Згідно ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно позиції ВСУ від 26.09.2012 року №6-85 цс12, та від 04.11.2015 року №6-1486 цс15 поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції «пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на доказі, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Європейський суд зазначає, якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, представником заявника не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення його до виконання, а з наданих до суду матеріалів, суд не вбачає доказів та обставин, які б завадили стягувачу вчасно подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, як вбачається з матеріалів цивільної справи, виконавчі листи Тернівського міського суду Дніпропетровської області по справі № 194/1731/13-ц 23 грудня 2015 року повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 30 червня 1999 року.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», від 30 червня 1999 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року.

КС «Союз-Дніпро» направляв на адресу Тернівського ВДВС запит щодо інформації по виконавчим документам по справі № 194/1731/13-ц.: 13 травня 2016 року за вих. № 758/16, 22 червня 2018 року за вих. № 1227/18 та 08 червня 2021 року.

Тобто, в період з 13 травня 2016 року по 23 грудня 2016 року КС «Союз-Дніпро» не вчинила жодних дій для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, з яких виконавчий документ не був вчасно повторно пред`явлений до виконання, та, як внаслідок, про відмову КС «Союз-Дніпро» у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 17.4 ч.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Законодавство встановлює обов`язок стягувача додержуватися строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Даний обов`язок насамперед обумовлюється однією з основних засад здійснення виконавчого провадження - розумності строків виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) обмежується певними строками, які хоч чітко і не окреслюються законодавцем, але знову ж таки в рамках принципу, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» не є такими, що тривають безкінечно.

У разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Вказаний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 є обов`язковим для врахування щодо застосування відповідних норм права.

Оскільки суд не вбачає підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання тому відсутні і підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Враховуючи, що судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено, а у його поновленні вирішено відмовити, враховуючи положення п. 17.4 Розділу ХІІІ ЦПК України, зазначене є підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа.

Крім того, згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціювання Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі №2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц.

КС «Союз-Дніпро» з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, та поновлення строків на його пред`явлення звернувся до суду лише 15 грудня 2021 року, тобто після закінчення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, оскільки судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено, а у його поновленні вирішено відмовити, то і в задоволенні заяви в частині вимоги про видачу дубліката виконавчого листа слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 77, 81, 260, п. 17.4 ч.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Кредитної спілки «Союз-Дніпро», боржник: ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справ 194/1731/13-ц, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2022 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін