Ухвала суду № 102951821, 03.02.2022, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 630/543/16-к

Провадження по справі №1-кп/635/138/2022

У Х В А Л А

03 лютого 2022 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

за участю прокурора – Мельничука О.О.,

захисника обвинуваченого – Гребінника Р.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представників потерпілого – Санкіна А.В., Фалєєвої Л.Л.,

секретар судового засідання – Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області Мельничук О.О. заявив клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який полягає у забороні обвинуваченому у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладанням обов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ризики, передбачені п.п.1,4 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Гребінник Р.О. в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представники – адвокати Фалєєва Л.Л. та Санкін В.О. підтримали клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Судом встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2021 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців – до 07 лютого 2022 року, який полягає у забороні обвинуваченому у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано протягом часу дії запобіжного заходу прибувати до суду за кожною вимогою; утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом закінчується 07 лютого 2022 року.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, який класифікується як тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, бере до уваги характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, та дані про особу обвинуваченого.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

З урахуванням встановлених судом при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризиків, передбачених п.п. 1,4 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкості обвинувачення у сукупності з даними особи обвинуваченого, його неналежної процесуальної поведінки при попередньому розгляді справи судом першої інстанції, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими, суд погоджується з доводами прокурора, що зазначені ризики продовжують існувати.

Відтак, суд вважає, що саме такий запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання спробам переховування від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд, відповідно до положень ст. 194 КПК України, зобов`язує обвинуваченого прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 197, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців – до 03 квітня 2022 року, який полягає у забороні обвинуваченому у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу дії вказаної ухвали:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (в разі їх наявності);

Строк дії ухвали визначити до 03 квітня 2022 року включно.

Копію ухвали направити для виконання до Відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області..

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Березовська