Постанова № 102951713, 25.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 Справа №607/22434/21

Провадження № 3/607/9862/2021

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянку України, працює головним бухгалтером ТОВ «Сіефджі Трейдинг», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №239, ОСОБА_1 , як головним бухгалтером ТОВ «Сіефджі Трейдинг», порушено порядок ведення податкового обліку, чим завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 18444323,37 грн., чим порушено вимоги п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте про дату та місце такого була повідомлена належним чином. Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе проводити розгляд справи у її відсутності.

Від представника ОСОБА_2 – адвоката Югова С.А. на адресу суду надійшли письмові пояснення, у яких адвокат просить закрити провадження у даній справи, оскільки за результатами розгляду заперечення ТОВ «Сіефджі Трейдинг» Постійною комісією Західного управління ДПС по роботі з ВПП з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок прийнято рішення від 24 грудня 2021 року № 4419/6/33-00-07-01 щодо задоволення вимог платника та скасування висновків акту перевірки від 18 листопада 2021 року № 435/33-00-07-02/39675472.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Так, відповідно до ч. 1 ст.163-1 КУпАП, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В якості доказів, на підтвердження вини ОСОБА_1 , до протоколу №239 долучено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сіефджі Трейдинг» від 18 листопада 2021 року № 435/33-00-07-02/39675472.

Проте, як вбачається із листа заступника начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24 грудня 2021 року № 4419/6/33-00-07-01, який долучений до матеріалів справи представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за результатами розгляду заперечення ТОВ «Сіефджі Трейдинг» Постійною комісією Західного управління ДПС по роботі з ВПП з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок прийнято рішення щодо задоволення вимог платника та скасування висновків акту перевірки від 18 листопада 2021 року № 435/33-00-07-02/39675472.

Отже, зазначений акт перевірки не може бути доказом у даній справі.

Інших доказів, які б підтверджували порушено порядку ведення податкового обліку ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, які перевірені за допомогою інших доказів, не підтвердили факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.

Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 163-1, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

СуддяЛ. В. Делікатна