Ухвала суду № 102950373, 03.02.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/705/22

Провадження № 1-кп/219/787/2022

У Х В А Л А

03.02.2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Феняк О.Р., за участю: секретаря судового засідання Романченко І.О., прокурора Овчаренко О.Ф., , обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Ритова О.М., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Подлуцького А.М., представника потерпілого Полонець О.Ф., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021052150001151 від 07.11.2021 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світлодарська Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Світлодарська Донецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за № 12021052150001151 від 07.11.2021, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні та просив доручити органу пробації підготувати досудову доповідь по кожному з обвинувачених.

Представник потерпілого не заперечувала проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні. Питання щодо досудової доповіді поклала на вирішення суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник поклали на розсуд суду питання призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, зазначивши, що на досудовому слідстві було порушено право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, так як не було забезпечено участі у слідчих діях двох адвокатів. Питання щодо досудової доповіді поклали на вирішення суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні через неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.4 ст.187 КК України. Питання щодо досудової доповіді поклали на вирішення суду. Обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що хоче щоб справа відносно нього розглядалася судом у складі одного судді.

Вислухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд прийшов до наступних висновків.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Артемівському міськрайонному суду Донецької області.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження суд не вбачає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення відкритого судового засідання за обвинувальним актом стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, представник потерпілого.

В підготовчому судовому засіданні прокурором також було заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, яке обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, даний запобіжний захід просять обрати з метою усунення таких ризиків, як: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, які мешкають з ним в одному населеному пункті та є його знайомими, друзями; запобіганню вчинити подібний злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Прокурор заперечував проти обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту через високі ризики, які перелічені у клопотанні.

Захисник Ритов О.М. заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки його підзахисному ОСОБА_1 клопотання прокурора було вручено менше ніж за п`ять діб до закінчення строку тримання під вартою. Також зазначив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора, необґрунтовані, зокрема необґрунтованим вважав твердження про можливість переходу на тимчасово окуповані території Донецької області НЗФ так званої «ДНР» та «ЛНР» через введені карантинні обмеження.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, пояснив, що не завдавав тілесних ушкоджень потерпілому, не має наміру переховуватися від суду, не вживає наркотиків, не зловживає алкоголем, позитивно характеризується за місцем проживання, має батьків, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 та тітку, які зможуть здійснювати за ним контроль, на підставі вказаного просив обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник потерпілого підтримала в судовому засідання клопотання прокурора.

Згідно клопотання та обвинувального акту вбачається, що 06 листопада 2021року, в період часу з 18 години 00 хвилин по 23 годину 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де спільно розпивали спиртні напої.

В цей же день, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вийшли з приміщення квартири та направились до магазину «Білий попуга», який розташований у м. Світлодарськ, Бахмутського району, Донецької області, з метою придбати спиртні напої. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прямуючи з магазину в бік дому, де мешкає ОСОБА_1 , проходячи біля дитячого садка № 5 у м. Світлодарськ, Бахмутського району, Донецької області, побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей момент ОСОБА_2 прискорив ходу в напрямку ОСОБА_3 , після чого підійшов до нього та висунув вимогу на надання сигарети, а ОСОБА_1 наблизившись до них став з правого боку від потерпілого ОСОБА_3 та розпочав спостерігати за їх діями. Потерпілий на вимогу ОСОБА_2 намагався відреагувати, проте в цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник раптовий злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 стоячи навпроти ОСОБА_3 , кулаком правої руки наніс один удар в обличчя потерпілого, від якого останній впав спиною на поверхню землі, втративши свідомість, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, ускладнений набряком та зміщенням середніх структур ліворуч, субдуральної гематоми по плащовому типу праворуч, перелому кісток носу, садно чола, кома 2 ступеня. Після чого ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправні дій ОСОБА_2 по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 , не перешкоджаючи таким діям, надав свою мовчазну згоду на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , розуміючи, що потерпілий ОСОБА_3 перебуває у непритомному та безпорадному стані, скориставшись тим, що він не може протистояти їх незаконним діям, склонились над потерпілим, де ОСОБА_1 з лівої руки останнього зняв годинник торгівельної марки «TISSOT» 1853 POWERMATIC BO, а ОСОБА_2 з правої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_3 дістав мобільний телефон торгівельної марки «TECNO spark», який передав ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.

Частиною 1 та 2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема, окрім: - як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2021, згідно якої обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03.01.2022, згідно якої обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено дію вказаного запобіжного заходу, встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 покладено необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, які мешкають з ним в одному населеному пункті та є його знайомими, друзями, запобіганню вчинити подібний злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики не зменшилися.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші обставини.

Суд враховує, що обвинувачений не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, під час скоєння злочину перебував у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів; може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, які мешкають з ним в одному населеному пункті та є його знайомими, друзями, запобіганню вчинити подібний злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що обвинувачений зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Заявлене обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 , не може бути задоволене враховуючи, що встановлені раніше ризики свідчать, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить покладених на нього обов`язків, що свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов`язана з тим, що вказаний злочин вчинено із застосування насильства, тому підстав для визначення розміру застави не має.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що суду на час складання клопотання, не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Таким чином, враховуючи викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченого свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , в межах строку, встановленого ст. 331 КПК України, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до вимог п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки він вчинив злочин, пов`язаний із застосуванням насильства.

В підготовчому судовому засіданні прокурором також було заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, даний запобіжний захід просить продовжити з метою усунення таких ризиків, як: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, які мешкають з ним в одному населеному пункті та є його знайомими, друзями; запобіганню вчинити подібний злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Подлуцький А.М. проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували та заявили в судовому засіданні, що на цей час тримання під вартою відповідає інтересам обвинуваченого.

Представник потерпілого підтримала в судовому засідання клопотання прокурора.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин. 06.11.2021 року, в період часу з 18 годині 00 хвилин по 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи в якості гостя у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно розпивали спиртні напої. В цей же день, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вийшли з приміщення квартири та направились до магазину «Білий попуга», який розташований у м. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області, з метою придбати спиртні напої. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прямуючи з магазину в бік дому, де мешкає ОСОБА_1 , проходячи біля дитячого садка № 5 у м. Світлодарськ, Бахмутського району, Донецької області, побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей момент ОСОБА_2 прискорив ходу в напрямку ОСОБА_3 , після чого підійшов до нього та висунув вимогу на надання сигарети, а ОСОБА_1 наблизившись до них став з правого боку від потерпілого ОСОБА_3 та розпочав спостерігати за їх діями. Потерпілий на вимогу ОСОБА_2 намагався відреагувати, проте в цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник раптовий злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 , стоячи навпроти ОСОБА_3 , кулаком правої руки наніс один удар в обличчя потерпілого, від якого останній впав спиною на поверхню землі, втративши свідомість, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, ускладненого набряком та зміщенням середніх структур ліворуч, субдуральної гематоми по плащовому типу праворуч, перелому кісток носу, садно чола, кома 2 ступеня. Після чого ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправні дії ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 , не перешкоджаючи таким діям, надав свою мовчазну згоду на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, перебуваючи у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , розуміючи, що потерпілий ОСОБА_3 перебуває у непритомному та безпорадному стані, скориставшись тим, що він не може протистояти їх незаконним діям, склонились над потерпілим, де ОСОБА_1 з лівої руки останнього зняв годинник торгівельної марки «TISSOT» 1853 POWERMATIC BO, а ОСОБА_2 з правої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_3 , дістав мобільний телефон торгівельної марки «TECNO spark», який передав ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

За матеріалами клопотання також установлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, проживає один.

Суд вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: ризик вчинення іншого злочину, зважаючи на наявність у провадженні суду двох справ за обвинуваченням у вчиненні корисливих злочинів, ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з врахуванням тяжкості покарання за інкримінований підозрюваному злочин, впливу на свідків, які є його знайомими та проживають в одному населеному пункті, можливість чого є настільки значною, що може виправдати тримання під вартою. Суд оцінює в сукупності усі наведені обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину пов`язаного із застосуванням насильства, офіційно не працевлаштований, без певного роду занять. Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд вважає за можливе продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено; а особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на високі ризики втечі та вчинення іншого злочину, також не зможе достатньою мірою забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків. Також суд ураховує відсутність згоди близьких осіб утримувати ОСОБА_2 і забезпечувати його побутові потреби під час перебування під домашнім арештом.

Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, вчиненому із застосуванням насильства.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, суд приходить до переконання про необхідність задоволення поданих стороною обвинувачення клопотань.

Також суд вважає за необхідне доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177 178, 183, 193 194, 196 197, 199, 314, 331 КПК України, суд

ухвалив:

призначити відкритий судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України на 22 лютого 2022 року о 16 годині 00 хвилин, в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області, за адресою: Донецька область м. Бахмут, вул. Миру, 5.

Склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Ритов О.М., обвинувачений ОСОБА_2 , захисник Подлуцький А.М., представник потерпілого Полонець О.Ф.

Роз`яснити право учасників провадження на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 задовольнити

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 03 квітня 2022 року включно з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_2 задовольнити

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 03 квітня 2022 року включно з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Зобов`язати орган пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в строк до 22 лютого 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в той же строк з дня вручення їм копії ухвали.

Суддя О.Р. Феняк