Вирок № 102949225, 03.02.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/399/22

Провадження №1-кп/944/677/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2022 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря – Василиці Н.В.

прокурора – Телефанка О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021142350000462 від 16.11.2021 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Угроїди Краснопільського району Сумської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15ч.2 ст.305 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 16 листопада 2021 року в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України в Республіку Польща з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс, об 12год 05хв будучи пасажиром рейсового автобуса марки «VANHOOL», д.н.з. НОМЕР_1 , сполучення «Івано-Франківськ-Вроцлав», який слідував з України в Республіку Польща через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» Львівської митниці, що знаходиться на території смт.Краковець Яворівського району Львівської області, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, незаконно, з приховуванням від митного контролю, з використанням способу, що утруднює виявлення, помістив такий під устілки кросівок, у яких він був взутий, з метою переміщення особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс у вигляді засушеної подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору масою 3,56 г, упакованого у двох паперових згортках через митний кордон України.

Виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, обвинувачений ОСОБА_1 свого умислу не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки прихований ним наркотичний засіб у цей же день було виявлено у ході проведення прикордонно-митного контролю посадовими особами Державної прикордонної служби України та Львівської митниці у зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» Львівської митниці.

Згідно зі Списком №1 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.15ч.2 ст.305 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Крім цього, пояснив, що дану речовину перевозив для власного вживання. Просить суворо не карати.

Як встановлено у судовому засіданні, показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Також судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позицій.

У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників кримінального провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.

При цьому, учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, а саме його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а його дії за ч.2ст.15ч.2 ст.305 КК України кваліфіковано вірно.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15ч.2 ст.305 КК України, відповідно до вимог ст.12КК України класифікуються як тяжкий злочин.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання

Відповідно до вимог ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.2 ст.305 КК України, є щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування та суду у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15ч.2 ст.305 КК України є вчинення злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З врахуванням обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем свого проживання, з врахуванням обставин вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків злочину, критичного відношення винного до вчиненого, позиції сторони обвинувачення, яка пропонує призначити ОСОБА_1 основне покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України з врахуванням матеріального становища обвинуваченого, у якого на утриманні є батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є пенсійного віку, що підтверджується долученими пенсійними посвідченнями серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , суд вважає можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 вимоги статті 69 КК України та призначити більш м`який вид основного покарання, аніж передбачений санкцією ч.2ст.15ч.2 ст.305 КК України за цей злочин у виді позбавлення волі. На думку суду саме таке покарання буде справедливим та необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Однак, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутності тяжких наслідків злочину та ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановивленням іспитового строку та покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд зазаначає, що до обвинуваченого не може бути застосована додаткова міра покарання, передбачена ч. 2 ст. 305 КК України, у виді конфіскації майна з огляду на наступне.

Статтею 51 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до положень ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст.12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ні досудовим слідством, ні судом наявність у ОСОБА_1 корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та переміщення наркотичного засобу не встановлено, відтак застосування до обвинуваченого додаткової міри покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 305 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов`язкове, є неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, заходи забезпечення слід скасувати.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати, понесені на проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого в на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України , призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 01 (один) рік якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 18.11.2021 року на речовину рослинного походження зеленого кольору, запаковану у два паперові згортки, який поміщено у спецпакет SUD 1025662, після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Речові докази у справі, а саме: пакет ЕС МВС України №2909753, який дізнавачем сектору дізнання Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Шидловським Б.В. від 16 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021142350000462 від 16.11.2021року, визнано речовим доказом та перебуває на відповідальному зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області, за адресою: м.Львів вул.С.Бандери, 1, після набрання вироком законної сили- знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 1029 (одну тисячу двадцять дев`ять) грн 72коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: Швед Н.П.