Рішення № 102946598, 24.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20386/21

Провадження № 2/752/3387/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 січня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) через представника звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути на свою користь вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 12392,89 грн, вартість послуг аварійного комісара - 700,00 грн та судовий збір.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 15.08.2018 о 11 годині 10 хвилин у м. Києві сталася дорожно-транспортна пригода в результаті якої автомобіль марки «Опель» державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Опель» державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідач залишив місце ДТП.

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 12.10.2018 року у справі №758/11723/18 ОСОБА_1 визнано винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП не була застрахована, то МТ СБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому у сумі 12392,89 грн, і до нього як до особи, яка відшкодувала шкоду, завдану відповідачем, перейшло право вимоги до відповідача - водія, винуватого в заподіянні шкоди. У добровільному порядку відповідач відмовився відшкодовувати витрати позивача на виплату страхового відшкодування потерпілій особі, тому просили позов задовольнити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 19 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 55).

В судовому засіданні 08.12.2021, сторони відсутні. Про дату, час, та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, однак судова повістка повернута відділенням зв`язку з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до правил ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.10.2018 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Як вбачається з зазначеної постанови, ОСОБА_1 15.08.2018 року близько об 11 годині 10 хвилин в м. Києві по пр-ту Правди, 80, керуючи ТЗ «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не дотримався безпеки руху, чим порушив п.п. 10.9 ПДР України, внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Крім того, водій автомобіля «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 - відповідач ОСОБА_1 залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР. (а.с. 5).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до яких відповідача визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.08.2018 року, був пошкоджений автомобіль «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 8) Цивільно-правова відповідальність водія вказаного автомобіля була застрахована в ПАТ «НАСК» «Оранта» на підставі полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № АМ/7472377 від 15.06.2018. Строк дії полісу з 17.06.2018 по 16.06.2019 (а.с. 9).

На час скоєння даної ДТП, водій ОСОБА_1 не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ТЗ № НОМЕР_1 (а.с. 10).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження пошкодження автомобіля «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 позивачем були надані копії фотокарток цього автомобіля (а.с. 27), протокол № 7198 огляду транспортного засобу від 23.08.2018 року, підписаний експертом (оцінювачем) ОСОБА_4 (а.с. 24-25), розрахунки ремонтної калькуляції № 7315/12/18 від 23.08.2018 (а.с. 22-24), звіт про оцінку КТЗ від 17.12.2018 (а.с. 11-21).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

До Моторного (транспортного) страхового бюро України від потерпілого ОСОБА_2 , водія «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 , надійшло повідомлення від 21.08.2018 року про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 6) та його заява від 28.11.2018 року про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 15.08.2018 року (а.с. 30).

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучити аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, зазначених у статті 41 цього Закону.

МТСБУ був залучений експерт для здійснення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 , послуги якого склали 700,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, рахунками № СФ-0000190 від 23.08.2018 року та № СФ-0000285 від 17.12.2018 та були сплачені МТСБУ відповідно до платіжних доручень №993166 від 10 вересня 2018 року, № 462236 від 18.01.2019 (а.с. 41-45).

Звітом № 7315/12/18 про оцінку автомобіля від 17.12.2018 року, складеним ТОВ «Сател Груп», яке діє на підставі Сертифікату № 728/16 від 26.09.2016, виданого Фондом державного майна України (а.с. 28), встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу легкового автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 складає 12 392,89 грн без ПДВ (а.с. 11-21).

В обґрунтування страхової суми позивачем надана суду довідка № 1 від 02.01.2019 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 39).

Відповідно до Наказу МТСБУ № 286 від 15.01.2019 року ОСОБА_2 , водію «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_2 була виплачена сума відшкодування у розмірі 12392,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням №309571 від 16.01.2019 року (а.с 40,46).

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п.22.1 ст 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.29 вказаного Закону, передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому законодавством.

Судом встановлено, що у зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст.41 цього Закону, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 12392,89 грн.

Також, позивачем було сплачено 700,00 грн ТОВ «Сател Груп» за послуги аварійного комісара (експерта).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Разом з тим, необхідність застосування до відповідача виключень, передбачених п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», матеріалами справи не підтверджується.

Статтею 1166 ЦК України передбачає обов`язок особи, винної у заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про стягнення в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 на його користь суми страхового відшкодування, сплаченого позивачем на користь потерпілого за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась з вини відповідача, та суми витрат за послуги експерта-оцінювача.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) шкоду у порядку регресу розмірі 13 092,89 грн та судовий збір у сумі 2270 грн., що разом складає належну до стягнення суму 15 362 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят дві) гривні 89 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк