Вирок № 102946293, 03.02.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №612/559/21

Номер провадження 1-кп/629/134/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням- судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Торенко Ю.П., прокурора Павлюченка А.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Бугара О.О., представника потерпілої - адвоката Смілянського Я.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220730000195 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Узбекистан, громадянина Узбекистану, з середньою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

23 листопада 2020 року, близько 10-54 години, ОСОБА_1 , рухався на автомобілі ГАЗ-33021, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », позаду попутного автомобіля ВАЗ зі сторони м. Лозова, Харківської області по вул. Шкільна, с. Мирне, Близнюківської територіальної громади, Лозівського району, Харківської області у напрямку перехрестя із вулицею Гагаріна в с. Мирне, Близнюківської територіальної громади, Лозівського райну, Харківської області, зі швидкістю близько 50-60 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці, ОСОБА_1 на перехресті із вулицею Гагаріна в с. Мирне, Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області, не зорієнтувався в дорожній обстановці та допустив порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яких «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно з який «водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу», не дотримуючись безпечної дистанції та при зниженні швидкості автомобіля ВАЗ здійснив небезпечний маневр ліворуч з виїздом на зустрічну смугу руху по якій на автомобілі Chevrolet Niva реєстраційний номер « НОМЕР_2 » рухався прямо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді поверхневих дрібних різаних ран на обличчі - на правій щоці і лобі зліва, гострої закритої черепно-мозкової травми із забійними ранами на нижній поверхні підборіддя, множинними саднами обличчя і струсом головного мозку, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя і нижній третині на рівні дистальних голівок з незначним зміщенням уламків, крайового перелому передньо-верхнього відділу 4-го грудного хребця з мінімальним зміщенням, закритого крайового перелому голівок 4 ребер з обох сторін з мінімальним зміщенням, закритого перелому 6-го ребра зліва по передній пахвовій лінії без зміщення, закритого перелому 7-го ребра зліва по середній пахвовій лінії без зміщення.

За ступенем тяжкості вищевказані закриті переломи обох кісток передпліччя в нижній третині, крайовий перелом передньо-верхнього відділу 4-го грудного хребця з мінімальним зміщенням, закриті крайові переломи голівок 4 ребер з обох сторін, закриті переломи 6-го та 7-го ребер без зміщення - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та щиро розкаявся у скоєному, повністю підтвердив обставини вчинення злочину, яке йому інкриміновано, а сам пояснив, що в листопаді 2020 року, після 10-00 години ранку в с. Мирне, Близнюківської територіальної громади Лозівського району Харківської області рухався на автомобілі ГАЗ-33021 позаду попутного автомобіля ВАЗ. Коли водій автомобіля ВАЗ знизив швидкість, він щоб уникнути зіткнення з попутним автомобілем, так як рухався без дотримання безпечної дистанції виїхав на зустрічну смугу руху, в результаті чого відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем Chevrolet Niva. В результаті ДТП потерпіла ОСОБА_3 , яка находилася в автомобілі Chevrolet Niva отримала тілесні ушкодження. Пояснив, що ним відшкодована з потерпілій завдана шкода.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України розглянути за її відсутності.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо, та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позицій, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, з середньою освітою, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , має на утриманні чотирьох малолітніх дітей і одну неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації та фактичного проживання характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 ст. 69 КК України, тобто призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом, суд не вбачає.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» Харківської області за участі обвинуваченого, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду, соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, доцільним є покладення на останнього обов`язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, із застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуваннямз покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень,відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також за своїм розміром здатне сприяти виправленню ОСОБА_1 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-21/17868-ІТ від 21.09.2021 року у розмірі 4118 гривень 88 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області накладено арешт на майно, а саме: автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Смирнівка, фактично перебуває у володінні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль Chevrolet Niva реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ «Колос», адреса: Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 2А, директор ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікацій номер 3208809792, на користь держави (ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код банку 37874947, Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA 048999980313050115000020649, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-21/17868-ІТ від 21.09.2021 року у розмірі 4118 гривень 88 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року, а саме автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Смирнівка, фактично перебуває у володінні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль Chevrolet Niva реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ «Колос», адреса: Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, 2А, директор ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Речові докази по справі:

- автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_1 ;

- автомобіль Chevrolet Niva реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання згідно розписки від 22.06.2021 року ОСОБА_2 залишити у останнього.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Наталя ЖМУД