Ухвала суду № 102946096, 03.02.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року

м. Харків

справа № 638/1465/22

провадження № 1-кс/638/365/22

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судових засідань - Проданової М.О.,

прокурора - Єфремова В.В.,

слідчого - Капечула А.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Капечула Ангеліни Олегівни, погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Єфремовим Вячеславом Вячеславовичем, у кримінальному провадженні № 12022221200000168 від 26 січня 2022 року за частиною третьою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, осіб на утримання не має, офіційно не працевлаштованого, який не має зареєстрованого місця проживання, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України,-

у с т а н о в и в:

03 лютого 2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого слідчого СВ ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Капечула Ангеліни, погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Єфремовим Вячеславом Вячеславовичем у кримінальному провадженні № 12022221200000168 від 26 січня 2022 року за частиною третьою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що у провадженні ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12022221200000168 від 26 січня 2022 року за частиною третьою статті 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 вчинив умисний корисливий злочин за таких обставин.

24 січня 2022 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебував біля будинку № 16 по вул. Рогатинська Левада у м. Харкові. В цей час у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло та обернення його на свою користь.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до квартири АДРЕСА_2 , яка належить потерпілому ОСОБА_2 та шляхом підбору ключа відчинив вхідні двері вказаної квартири.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , знаходячись в середині вказаної квартири таємно викрав перфоратор торгівельної марки «Зеніт» 1200Вт, вартість якого відповідно до висновку експерта становить 1542,80 грн., вібраційну шліфмашину торгівельної марки «БЕЛАРУСМАШ», вартість якої відповідно до висновку експерта становить 295,24 грн, зварювальний апарат торгівельної марки «Stromo» вартість якого відповідно до висновку експерта становить 1158,67 грн, болгарку торгівельної марки «Зеніт», вартість якої відповідно до висновку експерта становить 643,72 грн, лазерний рівень марки «Метріка 4Д», вартість якого відповідно до висновку експерта становить 2860,00 грн, штатив для лазерного рівня вартість якого відповідно до висновку експерта становить 295,24 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6823 гривні 94 копійки.

Відповідно до статей 36, 40, 42, 276, 277, 278 та 279 КПК України, 28 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

03 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 уродженець міста Харкова, українець, громадянин України, з середньою середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, не зареєстрований, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимий.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення – злочину підтверджується наступними доказами: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 , проколом огляду місця події від 25 січня 2022 року, протоколами пред`явлення особи за фотознімками свідку ОСОБА_3 від 28 січня 2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , а також довідкою з ломбарду «Свіжа Копійка», висновком експерта № 35М за результатами проведення товарознавчої експертизи.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вказані ризики підтверджуються наступними фактичними обставинами:

- п. 1 частини першої статті 177 КПК України - ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

- п. 3 частини першої статті 177 КПК України - так підозрюваному ОСОБА_1 відомо місце проживання потерпілого ОСОБА_2 в м. Харкові. Користуючись вказаними обставинами підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання може незаконно впливати на потерпілого, а також на свідка ОСОБА_3 з метою зміни останніми своїх показань або викривлення реальних обставин.

- п. 5 частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та місця проживання, стійких соціальних зав`язків та джерела доходів, може вчиняти корисливі злочини.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистого ставлення підозрюваного, орган досудового розслідування вважає, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки у останнього відсутнє місце реєстрації та місце мешкання, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, викладених в клопотанні, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний зазначив, що не має наміру приховуватися від органу досуудового розслідування та суду, стосовно питання обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладався на розсуд суду.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

28 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

03 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тобто у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, осіб на утриманні не має, не має зареєстрованого місця проживання, а також постійного фактичного місця проживання, оскільки пояснив суду, що раніше проживав по АДРЕСА_3 , після чого приблизно півроку проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а останні два місяці проживав то у знайомих, то у брата. Відповідно до протоколу допиту свідки також пояснили, що по АДРЕСА_4 ОСОБА_1 з січня 2021 року більше не проживає.

Отже за таких обставин в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, і, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, без застосування запобіжного заходу до нього існує ризик, що він може покинути територію м. Харкова та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

3) незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вказані вище дії.

Слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, обставини та характер скоєного злочину, дані про особу підозрюваного, який неодружений, осіб на утримання не має, офіційно не працевлаштований, знятий з реєстрації місця проживання 09 липня 2019 року та наразі зареєстрованого місця проживання не має, а відтак не має стійких соціальних зав`язків та джерела доходів, що свічить про ризик вчинення інших злочинів.

Крім того, як повідомив підозрюваний у судовому засіданні, що підтверджено також довідкою УІАП ГУНП в Харківській області щодо судимостей, наразі у Комінтернівському районному суді м. Харкова на розгляді перебуває обвинувальний акт за частиною третьою статті 185 КК України, Новобаварською прокуратурою ОСОБА_1 повідомлено про підозру за частиною першою статті 185 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення корисливих злочинів проти власності, який, перебуваючи на свободі, може продовжити свою злочинну діяльність, а відтак про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, зокрема підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Однак, враховуючи реальне існування встановлених вище ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, особу підозрюваного, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доходить висновку, що до останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, тяжкості покарання, враховуючи наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин проти власності, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу в межах, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, а саме, двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62 025, 00 грн грн (2481 грн х 25 = 62 025, 00 грн), розмір якої є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного і керуючись статтями 177, 178, 183, 193-197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Капечула Ангеліни Олегівни, погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Єфремовим Вячеславом Вячеславовичем, у кримінальному провадженні № 12022221200000168 від 26 січня 2022 року за частиною третьою статті 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 03 квітня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62 025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) грн 00 коп., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській Капечула А.О., прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Єфремова В.В., та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Яковлеву В.М.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Єфремова В.В. негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_1 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 03 квітня 2022 року.

Слідчий суддя В. М. Яковлева

Копію ухвали отримав: ____________