Рішення № 102945783, 02.02.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1356/21

Провадження № 2/396/91/22

РІШЕННЯ

Іменем України

02.02.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіна Алла Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання Пасічник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1356/21 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Новоукраїнського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № KGNURX00990228 від 11.11.2006 року ОСОБА_1 та отримав кредит у розмірі 2 204.40 грн на строк 24 місяці, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 20.08.2021 року має заборгованість - 21 505,51 грн, яка складається з наступного:

291,58 грн - заборгованість за кредитом;

20012,23 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

1115,50 грн - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

86,20 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою суду від 25.11.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку з малозначністю.

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» при подачі позову просив проводити розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за адресою місця реєстрації, що зареєстроване у встановленому законом порядку, які відповідач отримав 18.01.2022 року, про що свідчить відстеження поштового повідомлення Трекінг Укрпошти. Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Станом на 02.02.2022 року відповідач відзив до суду не подав, з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для подачі відзиву, до суду не звертався.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника було укладено кредитний договір № KGNURX00990228, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 2204,40 грн. на строк 24 місяці з 11.10.2006 по 11.10.2008 року включно з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 48,5 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 200,4 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, комісію шляхом внесення щомісячних платежів у період з 20 по 25 число кожного місяця у розмірі 152,44 грн.

У анкеті-заяві сторони також погодили, що згідно п. 4.2. Умов при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 10,1% в місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Своїм підписом в анкеті-заяві позичальника відповідач засвідчи, що ця заява разом із запропонованими Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка»), а також Тарифами становить між ним та банком кредитно-заставний договір (а.с. 10).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано суду Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка", без зазначення дати та періоду дії вказаного документу (а.с.11-14).

В п.п. 3.2.2, 3.2.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" встановлено обов`язок позичальника погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви. Сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1, 4.2 даних Умов та Тарифів. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту. Сплатити Банку винагороду у строки та розмірі згідно Тарифів, Заяви та даних Умов.

У відповідності до п. 3.2.7 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" позичальник зобов`язується погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування Кредитом відсотки, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні Банку, передбаченого п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 даних Умов.

Як встановлено в п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

В п. 5.3 Умов встановлено, що при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

У відповідності до п. 5.5 Умов термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , наданого АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відповідач користувався кредитними коштами, які у встановленому договором порядку та строки не погасив, в результаті чого станом на 16.08.2021 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 505 грн 51 коп, в тому числі: заборгованість за наданим кредитом - 291 грн 58 коп, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2 0012 грн 23 коп, заборгованість з комісії - 1 115 грн 50 коп, нарахована пеня - 86 грн 20 коп ( а.с.7-9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов`язання.

З огляду на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за наданим кредитом та заборгованості по відсоткам за користування кредитом, є обґрунтованими, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 1115, 50 грн та пені в сумі 86,20 грн суд враховує наступне.

За змістом положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту та процентів за користування кредитом, стягнути заборгованість по комісії та пені.

У заяві позичальника № KGNURX00990228 від 11.11.2006 року містяться положення щодо визначення розміру щомісячної та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту, при цьому, аналіз змісту заяви безперечно свідчить про те, що поняття "винагорода", "комісія" та "пеня" не є тотожними, обов`язок зі сплати цих платежів визначається окремо. Разом з тим, розмір комісії за користування кредитом та розмір пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у вказаній заяві не зазначено.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, послався на Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка"(Стандарт) як невід`ємну частини спірного договору.

Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка"(Стандарт), що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають в тому числі умови та порядок нарахування кредиту, права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність сторін (зокрема, порядок та підстави нарахування пені та штрафів), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" (Стандарт) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, саме у розмірах і порядках нарахування, зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПРИВАТБАНК" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (11.11.2006 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04.10.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка", відсутність у заяви позичальника домовленості сторін про сплату комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, надані банком Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка"(Стандарт) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка"(Стандарт), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка"(Стандарт), наявні в матеріалах даної справи, які не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви позичальника. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи вище викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в сумі 1115 грн 50 коп та пені в сумі 86 грн 20 коп у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у заяві позичальника від 11.11.2006 року, тоді як Умови надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка" (Стандарт) не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Такий висновок суду ґрунтується також на висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

З огляду на вищезазначене, виходячи з принципу диспозитивності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 291 грн 58 коп та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 20 012 грн 23 коп є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, при цьому не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1 115 грн 50 коп та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в сумі 86 грн 20 коп, у зв`язку з недоведеністю обґрунтованості вказаних позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 2 142 грн 88 коп (20 303,81 грн х 100 : 21 505,51 грн = 94,4%, 2270 х 94,4% = 2 142 грн 88 коп).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № KGNURX00990228 від 11.11.2006 року, в розмірі - 20 303 (двадцять тисяч триста три) грн 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн 88 коп.

Всього підлягає стягненню 22 446 (двадцять дві тисячі чотириста сорок шість) грн 69 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 02.02.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна