Рішення № 102945481, 26.01.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4204/21

Провадження № 2-а/344/15/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О., за участі секретаря судового засідання Герлан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано, що 18/03/2021 відповідачем відносно позивача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, мотивуючи тим, що позивач 18.03.2021 року о 11 годині 07 хвилин в місті Івано-Франківськ по вул. Академіка Сахарова 11, здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушила п.15.9.г ПДР і скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України. Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а дану постанову, позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач 18.03.2021 року о 11 год. 07 хв. 29 сек. дійсно зупинилася автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_1 на вул. Академіка Сахарова 11 і відійшла від автомобіля, а через деякий час повернувшись до автомобіля, до позивача підійшов поліцейський і попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль та поліс страхової. Відповідач пред`явив претензії з приводу нібито допущеного порушення правил дорожнього руху, а саме, що здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу. Позивач заперечила даний факт, однак поліцейський не вислухавши заперечення виніс оскаржувану постанову. Жодного умислу на порушення правил дорожнього руху не було і не могло виникати.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач подав заяву, якою заперечив позов.

Судом встановлено наступні обставини.

18/03/2021 відповідачем відносно позивача винесено постанову ЕАН№3934304 у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, мотивуючи тим, що позивач 18.03.2021 року о 11 годині 07 хвилин в місті Івано-Франківськ по вул. Академіка Сахарова 11, здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушила п.15.9.г ПДР і скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.

Відповідно до відеозапису, наданого суду відповідачем, зафіксовано розгляд притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем.

Заперечення позивача за позовом засновані на єдиному аргументі - не здійсненні відповідачем вимірювання відстані від автомобіля позивача до пішохідного переходу.

При цьому позивач в змісті позову визнала обставину прибуття на спірному автомобілі у відповідне місце на вул. Академіка Сахарова 11 в м. Івано-Франківськ та зупинення і залишення автомобіля у відповідному місці, що зафіксовано відеозаписом.

Відповідно до підпункту «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Разом з цим відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так в постанові відповідача вказано, що правопорушення позивача зафіксовано відеозаписом автомобільного реєстратора.

Однак на відеозаписі не міститься вимірювання спірної відстані.

Таким чином відповідачем не спростовано позов та не виконано обов?язок доказування обставин вчинення позивачем правопорушення.

Відповідно до постанови КАС Верховного Суду від 18 липня 2019 в справі №216/5226/16-а(2-а/216/33/17) належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до постанови КАС Верховного Суду від 7 березня 2020 року в справі №482/83/17 сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Також ВС зазначив, що належним доказом цього правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини.

Отже за змістом постанов Верховного Суду обставина відстані підтверджується виключно вимірюванням такої відстані.

В ст. 293 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В п. 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки позивач вважав за необхідне для себе розгляд безпосередньо відповідачем його пояснень та доводів, на час притягнення до адміністративної відповідальності, а також здійснення відповідачем їх оцінки; позивач звертався до суду про надання йому відеозапису; тому за змістом ст. 293 КУпАП та ст. 286 КАС України справа підлягає новому розгляду відповідачем.

У зв?язку з тим, що судом направлено справу на новий розгляд, тому відсутні підстави для компенсації судового збору.

Також позивачем не доведено правових підстав для стягнення сплаченого ним судового збору з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про що ним вказано в позовній заяві.

Так само протягом усього строку розгляду спору позивач не подав суду уточнення до позову щодо стягнення судового збору з відповідного належного відповідача, а не з того, якого ним безпідставно вказано в його позові.

Судовий збір не може бути стягнено з неналежного відповідача, якого позивачем вказано в позові.

Крім цього скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з підстави не надання суду доказів і заперечень проти них та за умови зазначення у відзиві на позов особистого сприйняття відповідачем факту вчинення позивачем дій, за наслідками чого ухвалено оскаржувану постанову, не визначено законом в якості правової підстави для компенсації судових витрат; обставина достатності доказів не встановлена законом в якості правової підстави компенсації судових витрат за розгляд спору.

Так само позивач не пред?явив позову щодо визнання дій незаконними, а лише оскаржив постанову відповідача з підстави не доведення його вини. При цьому само по собі вичерпання засобів доказування не є обставиною доведення факту не вчинення позивачем адміністративного правопорушення і незаконності дій відповідача. Отже із з цих підстав позивачем не доведено правових підстав компенсації йому судового збору за рахунок відповідача.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

скасувати постанову ЕАН№3934304 у справі про адміністративне правопорушення від 18/03/2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та надіслати справу на новий розгляд;

в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.