Постанова № 102943472, 25.01.2022, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1089/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судових засідань Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, співвідповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції, співвідповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області та просить скасувати постанову серії БАВ №515407 від 19 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення в цій частині закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 серпня 2021 року поліцейським СРПП ВП Сарненського РВП Дяковським В.Л. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №515407, відповідно до якої він визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, 19 серпня 2021 року приблизно о 15 год. він з другом рухалися на мотоциклі марки LIFAN-200 із с. Сварицевичі в напрямку автомобільної дороги м. Дубровиця - смт. Зарічне. Керував транспортним засобом його знайомий ОСОБА_2 , який підвозив його до зупинки маршрутних автобусів. Перетнувши перехрестя, ОСОБА_2 зупинився на узбіччі протилежної сторони та за природної необхідності відійшов від транспортного засобу, а він залишився біля мотоцикла. Через деякий час під`їхав екіпаж патрульної поліції та працівник поліції попросив пред`явити водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Він пояснив поліцейському, що під час руху транспортного засобу жодних порушень ПДР не було, крім того за кермом був не він, а ОСОБА_2 . Отже, на момент зупинення його працівниками поліції та складання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, він не був водієм в розумінні ПДР України, оскільки не керував транспортним засобом, відтак дія вказаних Правил на нього не поширюється та він не був зобов`язаний виконувати вимогу інспектора патрульної поліції щодо надання підтверджуючих документів. Таким чином, працівником поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено суб`єкта відповідальності за вказане правопорушення, тобто особи, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, яке він не вчиняв.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подано.

Однак, як вбачається із поданої 07 жовтня 2021 року заяви представника відповідача Департаменту патрульної поліції Бикова О.В., останній звертає увагу суду на те, що Департамент патрульної поліції не може бути належним відповідачем у справі, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У подальшому, за заявою позивача ОСОБА_1 , ухвалою суду від 08 листопада 2021 року до участі у даній справі був залучений співвідповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області.

У судове засідання представник співвідповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не подано.

При цьому, відкриваючи провадження по справі, відповідачеві серед іншого було роз`яснено, що у разі не надання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Аналогічне роз`яснення міститься також і в ухвалі суду про залучення співвідповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, не подання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладене суд розглядає справу за наявними доказами, а ненадання відзиву відповідачем та співвідповідачем кваліфікує, як визнання ними позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №515407 від 19 серпня 2021 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с. 6).

Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 19 серпня 2021 року о 15 год. на автодорозі м. Дубровиця - смт. Зарічне керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом з порушенням правил користування мотошоломами, незареєстрованим транспортним засобом, порушуючи правила переїзду перехресть.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Позивач вважає, що його неправомірно притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом відповідальності за вказані правопорушення, так як не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач та співвідповідач доказів правомірності свого рішення не надали.

Відповідно до диспозицій ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в тому числі за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; порушення правил користування мотошоломами; керування транспортним засобом не зареєстрованим в установленому порядку та порушення правил проїзду перехресть

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених вищевказаними статтями КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

З оскаржуваної постанови вбачається, що невід`ємним додатком до неї є фото та відеофіксація вчинених правопорушень.

Однак, з постанови не вбачається чи була вручена копія цих фото та відеозапису позивачу ОСОБА_1 разом з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №515407 від 19 серпня 2021 року.

Проте через відсутність у суду вказаних фото та відеофіксації, які б, у відповідності до ст. 77 КАС України, мали бути надані відповідачем чи співвідповідачем, суд не може спростувати твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а тому не може бути суб`єктом адміністративних правопорушень, які йому вміняються відповідно до оскаржуваної постанови.

Окрім того, пунктами 8-9 Розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (з наступними доповненнями та змінами) встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Втім, з оскаржуваної постанови вбачається, що працівником органу Національної поліції, яким було складено дану постанову, допущено виправлення, а саме в даті вчинення адміністративних правопорушень, що є недопустимим.

Крім того, вказана постанова не містить дати вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є порушенням вимог, які містить пункт 15 зазначеної вище Інструкції.

Таким чином, аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам, які висунуті для постанови в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376 (з наступними доповненнями та змінами).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналізуючи надані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивача було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього за вчинення вказаних правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу

З цих підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності з вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При зверненні до суду фізичної особи з адміністративним позовом немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 1 січня встановлений на рівні 2270 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав би сплаті позивачем при зверненні до суду з зазначеним адміністративним позовом має становити 908 грн. (2270 грн. х 0,4).

Згідно доданої до позову квитанції про сплату судового збору від 26 серпня 2021 року (а.с. 7) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 454 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, а оскаржувана постанова прийнята від імені органу Національної поліції - ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, то, відповідно, із співвідповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. та на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

Враховуючи вищенаведене керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, співвідповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Скасувати постанову серії БАВ №515407 від 19 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.