Рішення № 102943427, 02.02.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4252/21

Провадження № 2-а/545/48/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить поновити йому строк на оскарження постанови № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу, яка винесена в.о. заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанди Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В. та скасувати постанову № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу, яка винесена в.о. заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанди Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В.

Позовні вимоги мотивує тим, що в грудні 2021 року йому стало відомо, про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. З метою перевірки вказаної інформації він звернувся до відповідача із заявою про надання йому постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, бо його жодного разу не викликали до митниці та не повідомляли про те, що відносно нього розглядається адміністративна справа про порушення митних правил. 22.12.2021 року він отримав копію постанови № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу, яка винесена в.о. заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанди Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В.

Як убачається із оскаржуваної постанови його адреса проживання зазначена в ній с.Тукали Семенівського району Полтавської області, тоді як він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується його паспортом. Він не отримував від відповідача жодних повідомлень про час та місце розгляду справи, не отримував також протоколу по справі щодо нього від 02.04.2021 року, а саму постанову отримав лише 22.12.2021 року, а тому вважає, що саме з вказаної дати для нього починається відлік строку на оскарження постанови. Тому просить поновити його строк на оскарження постанови № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року, який пропущений з поважних причин.

Оскаржуваною постановою він визнаний винним та на нього на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 310922,10 грн. за те, що він використовував транспортний засіб з іноземною реєстрацією «Seat Alhamibra» р/н НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 , ввезений в митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до одного року, стосовно якої були надані пільги по сплаті митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Вважає, що вказана постанова є незаконною, а притягнення його до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, він не був викликаний під час складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення, йому не роз`яснено підстави притягнення до адміністративної відповідальності, права, як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не запропоновано надати пояснення та скористатись професійною правничою допомогою, не вручено протокол по справі про адміністративне правопорушення, не повідомлено про час та місце розгляду справи. Матеріалів справи протокол по справі про адміністративне правопорушення та повідомлення про час і місце розгляду справи були направлені поштою на адресу, де він не зареєстрований та не проживає.

Крім того зазначив, що з часу виявлення правопорушення, до часу накладення на нього адміністративного стягнення пройшло більше двох місяців, тому адміністративне стягнення на нього накладено після спливу строків притягнення до відповідальності.

Представник відповідача засобами електронного зв`язку був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не прибув заяв та клопотань не направив.

Представник позивача адвокат Васильєва Л.М. надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

За змістом ч.ч.4, 5 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Враховуючи те, що позовна заява та долучені до неї документи стосовно часу отримання оскаржуваної постанови містять обґрунтовані дані, які свідчать про поважні причини, які перешкоджали позивачу протягом визначеного КАС України строку реалізувати своє процесуальне право на оскарження постанови, суд вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк.

Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року, винесену в.о. заступника начальника - начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанди Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В., ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що використовував транспортний засіб з іноземною реєстрацією «Seat Alhamibra» р/н НОМЕР_3 , ввезений в митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до одного року, стосовно якої були надані пільги по сплаті митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 310922,10 грн.

Із постанови убачається, що вона винесена на підставі протоколу про справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2021 року. Позивач стверджує, а матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 був викликаний до посадової особи Дніпровської митниці під час складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення та йому роз`яснено підстави притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому відсутні дані про роз`яснення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про пропозицію надати пояснення та скористатись професійною правничою допомогою. Протокол по справі про адміністративне правопорушення не був вручений особі, яка притягується до відповідальності, не повідомлено про час та місце розгляду справи.

Як убачається із матеріалів справи протокол по справі про адміністративне правопорушення та повідомлення про час і місце розгляду справи були направлені поштою на адресу, де ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає.

Частиною першою статті 526 Митного кодексу України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Крім того, згідно ч.4 ст.526 цього Кодексу справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідач не мав даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи за місцем його реєстрації та проживання, а позивач, не будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не міг знати про розгляд справи та надавати відповідачу будь-які заяви з приводу розгляду справи.

В порушення вимог ст.498 Митного кодексу України, яка передбачає, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, його позбавив можливості прийняти участь у розгляді справи, надати пояснення з приводу висунутих обвинувачень, позбавили права на захист.

Так як ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відповідачем були порушено вимоги ст.268 КУпАП, яка передбачає аналогічні права особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 488 цього кодексу передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Так як із постанови № 0170/11000/21 від 23.06.2021 року убачається, що справа про порушення митних прав розпочата 02.04.2021 року, то слід зазначити, що протокол по справі про адміністративне правопорушення був складений 02.04.2021 року.

Згідно ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Статтею 525 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил відповідач посилається на лист УСБУ в Полтавській області від 24.03.2021 року, а протокол по справі про адміністративне правопорушення складений 02.04.2021 року.

Отже з часу виявлення правопорушення, як з 24.03.2021 року так і з 02.04.2021 року, до часу накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення 23.06.2021 року пройшло більше двох місяців, тому слід дійти до висновку, що відповідач не дотримався норм, передбачених ч.1 ст.38 КУпАП та ст.525 Митного кодексу України, справа розглянута поза межами цих строків, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України відбулося після спливу строків притягнення до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.550 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно ч.1 ст.531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

У частині 2 цієї норми Митного кодексу визначено, підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Частиною 2 статі 19 Конституції України закріплено принцип, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року, постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержанні законів.

Відповідно до ст.ст.1, 8 Конституції України, Україна є правовою державою, де визнається принцип верховенства права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2010 року № 23-рп/2010 визначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

За ст. 9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правили міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

Згідно із ч. п. (b) ст.31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року, ратифікованої Україною 14.05.1986 року, поряд з контекстом договору враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до ст. 32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

17.07.1997 року Україна ратифікувала Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

За змістом ст.32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

За практикою ЄСПЛ, у випадку якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «Кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 08.06.2011 року).

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02.09.1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.11.2009 року).

Санкція статті 485 Митного кодексу України, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення митних правил, є достатньо суворою, ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 310922,10 грн., розмір штрафу занадто значним для нього, а тому розгляд справи у його відсутність, позбавлення його права на правову допомогу є порушенням вимог практики ЄСПЛ.

В.о. начальника Дніпровської митниці Держмитслужби при розгляді справи про порушення ОСОБА_1 митних правил за ст.485 Митного кодексу України допущено порушення вимог ст.ст.508-528 зазначеного Кодексу як щодо перевірки встановлених і наведених вище обставин, так і щодо процедури одержання особистих пояснень від позивача саме при розгляді справи, забезпечення його права на використання правової допомоги, вирішення справи на умовах компромісу, строків притягнення до адміністративної відповідальності та застосування наслідків їх закінчення.

Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Приписами ст.38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Строки накладення на нього адміністративного стягнення станом на 23.06.2021 року пройшли, як з часу вчинення адміністративного правопорушення так і з часу його виявлення.

Порушення відповідачем вимог ч.1 ст.38 КУпАП є достатньою, окремою правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2020 року, справа №404/1794/16-а ( 2-а/404/924/16).

Підсумовуючи аналіз доказів по справі, суд вважає, що належних, допустимих і достатніх доказів наявності в діях позивача складу передбаченого ст.485 Митного кодексу України правопорушення митним органом не здобуто.

Винесення оскаржуваної постанови без врахування наведених обставин та положень закону свідчить про неповноту і необ`єктивність розгляду протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, судом встановлено наявність передбачених п.2 ч.1 ст.531 Митного кодексу України підстав для скасування постанови.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Оплата позивачем судового збору підтверджується доданою до позову випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України при звернення адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 454 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 05.01.2022 року, квитанцію № 01 від 05.01.2022 року про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу за договором від 05.01.2022 року в сумі 5000,00 гривень.

Зазначені документи за своїм змістом відповідають положенням ст.134 КАС України. Відповідач доводів стосовно неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

Відтак, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України в користь позивача з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути та судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у заявленому стороною позивача розмірі, всього 5454 грн.

Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою.

Позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушеннязадовольнити.

Постанову в.о. заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та контрабанди Дніпровської митниці Держмитслужби Кононова Дениса Васильовича від 23 червня 2021 року в справі про порушення митних правил № 0170/11000/21 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 Митного кодексу України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України закрити.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в загальній сумі 5454 (п`ять тисяч п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,РНКОПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Дніпровськамитниця Держмитслужби, місце знаходження -49038, місто Дніпро, вулиця Княгині Ольги, 22; код ЄДРПОУ - 43350935.

Суддя: Л. В. Шелудяков