Ухвала суду № 102943331, 02.02.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/189/22

Провадження № 2/541/395/2022

У Х В А Л А

02 лютого 2022 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Ситник О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Миргородська управляюча компанія», АТ «Полтаваобленерго», Миргородська філія ПАТ Полтаваобленерго» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених в результаті електричної аварії,

установив:

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської областіз позовом до КП «Миргородська управляюча компанія», АТ «Полтаваобленерго», Миргородська філія ПАТ Полтаваобленерго» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених в результаті електричної аварії.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) позовні вимоги, а саме:

- стягнути з КП «Миргородська управляюча компанія» на її користь відшкодування матеріальних збитків в розмірі 1289,00 грн;

- стягнути з КП «Миргородська управляюча компанія» на її користь моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в дохід державного бюджету за позовну вимогу про відшкодування матеріальних збитків, як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в дохід державного бюджету за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір в дохід державного бюджет в розмірі 1984,80 грн, з яких 992,40 грн. за позовну вимогу про відшкодування матеріальних збитків та 992,40 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів сплати судового збору, а також не надано підтвердження того, що позивач звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а саме:

-подана позовна заява не містить повних найменувань та ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів;

-позов подано до кількох відповідачів і відповідачами по справі зазначено КП «Миргородська управляюча компанія», АТ «Полтаваобленерго», Миргородська філія ПАТ Полтаваобленерго», проте зміст позовних вимог викладено лише щодоКП «Миргородська управляюча компанія» і не викладенозміст позовних вимог щодо АТ «Полтаваобленерго», Миргородської філії ПАТ Полтаваобленерго» і не обґрунтовано, якими міркуваннями керувалася позивач при зазначенні відповідачами АТ «Полтаваобленерго», Миргородську філію ПАТ Полтаваобленерго»;

-позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

-позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме:

не зазначено докази, що підтверджують належність речових прав (власності/користування тощо) позивача на квартиру АДРЕСА_1 ;

не зазначено докази, що підтверджують, хто є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 ;

не зазначено докази, що підтверджують, укладення позивачем із КП «Миргородська управляюча компанія», АТ «Полтаваобленерго», Миргородська філія ПАТ Полтаваобленерго» договорів на надання житлово-комунальних послуг;

не зазначено докази, що підтверджують, чи складався споживачем та представником виконавця акт-претензія споживача ОСОБА_1 щодо порушення виконавцями договорів на надання житлово-комунальних послуг, в якому зазначено строки, види, показники порушень тощо;

не зазначено докази, що підтверджують пошкодження електромережі, електричних приладів в квартирі АДРЕСА_1 (акт про порушення/ акт обстеження тощо) із зазначенням часу виникнення пошкодження, його тривалості, причин та наслідків;

не зазначено докази, що підтверджують, які саме електричні прилади були пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 із зазначенням причин пошкодження, часу коли виникло пошкодження та що вказані прилади належать позивачу.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з цих обставин, сума заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн, в позові не обґрунтовано: якими міркуваннями керувалася позивач при визначенні розміру моральної шкоди; чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України; якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачам надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення їм ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Миргородська управляюча компанія», АТ «Полтаваобленерго», Миргородська філія ПАТ Полтаваобленерго» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених в результаті електричної аварії – залишити без руху.

Надати позивачу строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: О. В. Ситник