Ухвала суду № 102943220, 02.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-с/537/14/2022

Справа № 537/3808/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2022 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №537/3808/21 від 20 серпня 2021 року,

установив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, згідно якої прохає скасувати судовий наказ, виданий Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 20.08.2022 по справі №537/3808/21.

Також просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву обґрунтовує тим, що 20 серпня 2021 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області видав наказ (провадження № 2-н/537/1957/2021, справа № 537/3808/21) про стягнення з неї на користь КП «Теплоенерго» заборгованості за спожиту теплову енергію та гарячу воду в сумі 19 345,70 грн, судові витрати та судовий збір в розмірі 227,00 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 383,79 грн, індекс інфляції у розмірі 1 077,76 грн. Копію судового наказу від 20.08.2021 вона отримала тільки 24.12.2021, в результаті чого нею було пропущено строк на подачу заперечення. До цього вона ніяких копій не отримувала. Про винесене рішення їй нічого відомо не було. В період (15 днів з дня вручення наказу), а саме з 25.12.2021 до 07.01.2022 було 6 святкових і 6 Ѕ робочих днів які вона провела у родичів, поза містом проживання. Вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню тому що в порушення норм ЦПК України КП «Теплоенерго» не додав до заяви про видачу судового наказу документи, якими вони обґрунтовують свої вимоги, а саме договір про надання послуг, помісячні розрахунки суми боргу та ін. Вимоги КП «Теплоенерго» є необґрунтованими, безпідставними та не підтверджують безспірність розрахунків розміру заборгованості. Також не надано доказів, що нею взагалі була спожита теплова енергія у вказаному КП «Теплоенерго» розмірі та у неї виник обов`язок оплачувати таку теплову енергію у визначеному КП «Теплоенерго» розмірі та у визначені ним строки. Також просить взяти до уваги що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням коронавірусної хвороби та протягом 30 днів з дня його відміни, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Оскільки з 12 березня 2020 року на всій території України було запроваджено карантин, то не може бути нараховано та стягнуто пеню за житлово-комунальні послуги.

Суддя розглянувши заяву про скасування судового наказу, встановив таке.

20 серпня 2021 року Крюківським районним судом м. Кременчука по справі №537/3808/21, провадження №2-н/537/1957/2021 за заявою КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було видано судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість за спожиту теплову енергію та гарячу воду за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 19 345 грн 70 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 383 грн 79 коп., встановлений індекс інфляції у розмірі 1 077 грн 76 коп. та судовий збір з кожного по 113 грн 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, копію вказаного судового наказу та доданих до неї документів ОСОБА_1 було вручено 24 грудня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке надійшло 06 січня 2021 року до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області із відділення поштового зв`язку.

01 лютого 2022 року ОСОБА_1 до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області подано заяву про скасування судового наказу №537/3808/21 від 20 серпня 2021 року, при цьому остання у заяві просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України, яка врегульовує питання поновлення та продовження процесуальних строків передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Отже, за змістом ст. 81, 127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При обґрунтуванні заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник посилається на те, що в період (15 днів з дня вручення наказу), а саме з 25.12.2021 до 07.01.2022 було 6 святкових і 6 Ѕ робочих днів, які вона провела у родичів, поза містом проживання, тому не мала змоги звернутися до суду з заявою про скасування судового наказу.

У пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) указано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, § 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі (справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) підстави для поновлення строків для оскарження, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Наявність великої кількості святкових і передсвяткових днів не визнається судом поважною причиною пропуску процесуального строку. ОСОБА_1 була обізнана про наявність наказу 24 грудня 2021 року, а до суду звернулася лише 01 лютого 2022 року, що значно перевищує строк звернення встановлений законом.

Інших причин поважності пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник ОСОБА_1 не зазначає, як і не надає докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у останньої не було можливості.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи а також те, що боржником ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б свідчили про поважність порушення встановленого законом строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу є необґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Оскільки судом не знайдено підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, то суд вважає за необхідне повернути заявнику заяву про скасування судового наказу №537/3808/21 від 20 серпня 2021 року.

Керуючись ст. 81, 127, 171, 260 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №537/3808/21 від 20 серпня 2021 року – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.І. Дядечко