Рішення № 102939906, 03.02.2022, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2064/21

Провадження №:2/138/63/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю секретаря Політанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ПРОСТІ ЗАЙМИ" звернулось до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до умов договору про надання фінансових послуг № 180620-010226 від 20.06.2018 відповідач отримала кредит на суму 3 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60,00 грн за кожен день такого користування, строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Позивач виконав свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів, проте відповідач не виконався свої зобов`язання, а саме не повернув отримані на підставі укладеного договору кошти та не сплатив проценти. Станом на 24 травня 2021 року заборгованість відповідача за Кредитним договором склала: сума кредиту 3000,00 грн., проценти за користування кредитом 63 240,00 грн., пеня - 321,00 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 958,53 грн та три проценти річних від простроченої суми - 2 997,92 грн., загальний розмір заборгованості - 70 544,45 грн. За таких обставин, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позові вказано, що позивач просить провести розгляд справи у відсутність його представника та зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином за місцем реєстрації та шляхом публікації оголошення на офіційному сайті суду.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 03.02.2022 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази суд, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 180620-010226 від 20.06.2018, відповідач отримала кредит на суму 3 000,00 грн. зі сплатою процентів у розмірі 2% за кожен день користування кредитом. Також вказаним договором передбачено, що при виникненні заборгованості відповідач зобов`язався сплатити неустойку у виді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості починаючи з першого дня заборгованості на 15й день - 5,02%, на 30й день - 7,67%, у порядку, що передбачені розділом 4 договору (а.с.11).

На банківську кредитну карту відповідача були перераховані кошти за кредитним договором, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» з підтвердженням отримання на карту кредиту у сумі 3 000,00 грн. від 24.05.2021(а.с.16).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо розміру кредитних коштів, процентів за його користування та відповідальності, у разі порушення грошового зобов`язання відповідачем.

Позивач зазначив, що боржник належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав, а тому станом на 24.05.2021 виникла заборгованість в загальному розмірі 70 544,45 грн., а саме: сума кредиту 3000,00 грн., проценти за користування кредитом 63 240,00 грн., пеня - 321,00 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 958,53 грн та три проценти річних від простроченої суми - 2 997,92 грн. Дана обставина підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.33-60).

Зважаючи на викладене вище, а також те, що позивач надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався їх повернути та сплатити проценти за їх користування, а також інші платежі в разі порушення умов договору, однак свої зобов`язання не виконав, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в загальному розмірі 70 544,45 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 3, 525, 526, 530, 549, ч. 1 ст.626, ч. 1 ст.629, ч. 1 ст.1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" заборгованість за кредитним договором № 180620-010226 від 20.06.2018, станом на 24.05.2021, в розмірі в загальному розмірі 70 544 (сімдесят тисяч п`ятсот сорок чотири) гривні 45 копійок, а саме: сума кредиту 3000,00 грн., проценти за користування кредитом 63 240,00 грн., пеня - 321,00 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 958,53 грн та три проценти річних від простроченої суми - 2 997,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІ ЗАЙМИ" понесені позивачем судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСТІЙ ЗАЙМИ", код ЄДРПОУ 40858239, адреса місце знаходження: вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, Вознесівський район, м. Запоріжжя;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.Б.Київська