Вирок № 102936964, 03.02.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7187/20

Провадження №1-кп/639/109/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Мілова Д. В.,

за участю секретаря судового засідання Повалій А. Д.,

прокурора Ємельянової М. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Супруна А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2020 за №12020220500001638, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшани Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, який не одружений, не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у ніч з 10 на 11 травня 2020 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебував за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_2 в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , де вживав алкоголь разом з останнім та їх спільним знайомим ОСОБА_3 .

Після того, як ОСОБА_2 заснув у ліжку, розташованому у вказаній кімнаті, ОСОБА_1 та інша особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, вступили у злочинну змову щодо таємного викрадення належних ОСОБА_2 мобільного телефону «Meizu M5», та інших предметів, які не являються носіями матеріальної цінності, що лежали поруч з телефоном на столі, що знаходився посеред кімнати.

Реалізуючи свій злочинний умисел, особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, оцінивши ситуацію, що склалася, усвідомлюючи протиправний характер задуманого злочину, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та за його мовчазною згоди, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном «Meizu M5», вартістю 1 400 грн, ключем від транспортного засобу VolkswagenGolf 2, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які не є носіями матеріальної цінності, забравши їх зі столу.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї спільної з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, злочинної мети, спрямованої на таємне викрадення вище вказаного чужого майна.

Надалі, ОСОБА_1 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєного злочину разом зникли та в подальшому розпорядились ним на власний розсуд.

В результаті скоєного злочину ОСОБА_1 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, завдали потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1 400 грн, яку підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №6/1170СЕ-20 від 21.05.2020.

Крім того, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом з іншою особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, відразу ж після вчинення крадіжки майна, належного ОСОБА_2 в ніч з 10 на 11 травня 2020 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перед тим як залишити однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , маючи при собі викрадений мобільний телефон «Meizu M5», ключ від легкового автомобілю VolkswagenGolf 2, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , вступивши у попередню змову щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, належним останньому.

Саме на той час ОСОБА_1 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, були достовірно обізнані про те, що легковий автомобіль модель VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований біля тротуару поблизу багатоповерхового житлового будинку №12 по вул. Власенка.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи узгоджено з іншою особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, спочатку вийшли із квартири та направились до місця паркування легкового автомобіля VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 . Надалі особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, бажаючи довести до кінця спільний злочинний задум з ОСОБА_1 , передав останньому наявний в нього ключ від легкового автомобіля VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , якими вони перед цим незаконно заволоділи.

В подальшому ОСОБА_1 , діючи узгоджено та в присутності особи, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, проявляючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, використовуючи ту обставину, що за їх діянням ніхто не спостерігає і не зможе завадити доведенню злочинного задуму до кінця, використовуючи в якості знаряддя злочину переданий йому останнім ключ, відчинив ним передні водійські двері легкового автомобіля VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 . Потім ОСОБА_1 разом з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи узгоджено, повторно, з єдиним злочинним умислом, спрямованим на протиправне вилучення транспортного засобу, поза волею власника вказаного легкового автомобіля, потрапили в салон автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи використовувати в якості знаряддя злочину наявний у нього ключ від автомобіля, здійснив ним запуск двигуна та, встановивши контроль над транспортним засобом, діючи узгоджено з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, який на той час перебував поряд з ним на передньому пасажирському місці, почав здійснювати рух автомобіля VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 від багатоповерхового житлового будинку №12 по вул. Власенка по автодорогам м. Харкова.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у зазначений вище період часу, разом з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, виконали всі узгоджені дії, які вважали за необхідне для заволодіння транспортним засобом всупереч волі його власника, ОСОБА_2 та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись в подальшому викраденим автомобілем на власний розсуд.

В результаті вчиненого злочину ОСОБА_1 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, завдали потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 37 550 грн., яку підтверджено висновком судово-автотоварознавчої експертизи №6/1/119СЕ-2020 від 26.05.2020.

Прокурор Ємельянова М. В. у судовому засіданні зазначала про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, зібраними матеріалами справи, необхідність призначення останньому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та наявність підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, надав пояснення щодо місця, часу, способу їх вчинення так, як вони встановлені судом. У вчиненому щиро розкаюється, просить урахувати наявність у нього тяжких хронічних захворювань (ВІЛ, туберкульоз) та суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Супрун А. Д. у судовому засіданні просив врахувати при визначенні покарання підзахисному відсутність моральних та моральних претензій потерпілого до обвинуваченого, беззаперечне визнання ОСОБА_1 своєї вини, наявність тяжких хронічних захворювань (ВІЛ, туберкульоз) та призначити покарання останньому, що не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. У поданій ним до суду заяві зазначає, що цивільний позов подавати не буде, просить розглядати справу без його участі, покарання визначити на розсуд суду.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, а саме даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує:

за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб;

за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньої змовою групою осіб.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має тяжкі хронічні захворювання (VI клінічну стадію ВІЛ-інфекції, розширено-резистентний туберкульоз легень верхньої частини лівої легені), не працевлаштований, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.289 КК України відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також конкретні обставини справи, особу ОСОБА_1 , який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має тяжкі хронічні захворювання (VI клінічну стадію ВІЛ-інфекції, розширено-резистентний туберкульоз легень верхньої частини лівої легені), не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, має постійне місце проживання, обставини, що пом`якшують покарання, - повне визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку прокурора, який вважав за можливе виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та зазначав про необхідність застосування положень ст. 75 КК України, позицію потерпілого про те, що цивільний позов до ОСОБА_1 заявляти не буде, а щодо визначення покарання покладається на розсуд суду, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, у зв`язку із чим він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_1 слід визначити у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України обвинувачений має бути негайно звільнений з під варти в залі суду, а обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою підлягає зміні на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладанням на обвинуваченого обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу суду.

Установити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді особистого зобов`язання та виконання покладених обов`язків - два місяці, тобто до 03.04.2022, але не довше ніж дата набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення з 03.11.2020 по 24.12.2020 та з 28.07.2021 по 03.02.2022 включно, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.05.2020 у справі № 639/2993/20, провадження № 1-кс/639/1334/20 на майно, вилучене в ході огляду у кабінеті №29 Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області, а саме: мобільний телефон «Meizu M5» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 - скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.05.2020 у справі № 639/2993/20, провадження № 1-кс/639/1396/20 на майно, а саме: транспортний засіб VolkswagenGolf 2 д.н.з. НОМЕР_1 , 1985 року випуску, з бензиновим двигуном 1.8 літри, у кузові «Комбі-Б», сірого кольору, № кузова НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 05.09.2017, НОМЕР_2 , власник ТЗ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; усі наявні ключі від транспортного засобу- скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати:

за проведення судової товарознавчої експертизи за № 6/1170СЕ-2020 від 21.05.2020 в розмірі 490 грн. 35 коп.;

за проведення судової авто товарознавчої експертизи за № 6/1/119СЕ-2020 від 26.05.2020 в розмірі 490 грн. 35 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

диск Axent CD-R, на якому міститься відеозапис з камер відеоспостереження ломбарду «Свіжа Копійка» від 11.05.2020 – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

мобільний телефон «Meizu M5» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 – вважати повернутим власнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д. В. Мілов