Вирок № 102936233, 03.02.2022, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/76/22

Провадження № 1-кп/342/85/2022

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Качуровського Д.Р.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні у залі суду міста Городенка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022096150000010 від 21.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

20.01.2022, близько 23.30 год, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували за місцем проживання останнього по АДРЕСА_1 , де розпивали спиртні напої. В подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, зумовлений тим, що ОСОБА_2 відмовилась продовжувати розпивати алкогольні напої разом з ОСОБА_1 . Під час конфлікту ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання щодо здоров`я ОСОБА_2 , значною силою наніс три удари долонею правої руки в область обличчя зліва, чим спричинив останній тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.01.2022, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 залишив житловий будинок, а через 10 хв повернувся та вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_4 , під час якого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання щодо здоров`я останнього, наніс ОСОБА_4 три удари кулаком правої руки в область обличчя зліва та один удар кулаком правої руки в ділянку голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.01.2022, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор Григоришин І. подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096150000010 від 21.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано розписки про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, підписаних ОСОБА_1 , його захисником – адвокатом Маланчуком М.І., розписки про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального проступку та отримання копії матеріалів дізнання, підписаних ОСОБА_1 , його захисником – адвокатом Маланчуком М.І., потерпілою ОСОБА_2 , потерпілим ОСОБА_4 , заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , складену у присутності захисника – адвоката Маланчука М.І., та підписаною ним та захисником щодо беззаперечного визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відповідно до поданих ними заяв, згодні із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, та не заперечили проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та за відсутності всіх учасників розгляду за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022096150000010 від 21.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Ухвалою судді від 01 лютого 2022 року розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022096150000010 від 21.01.2022 року щодо ОСОБА_1 про обвинувачення його у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст. 125 КК України, призначено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

На підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження у поданих заявах, беручи до уваги беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому діянні, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 умисного легкого тілесного ушкодження – кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 КК України.

Діяння, окреслене диспозицією ч.1ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у наркологічному та психіатричному кабінеті не перебуває.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, те, що раніше несудимий, його молодий вік, стан здоров`я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, пом`якшуючі покарання обставини (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу судом не встановлено, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, відомості про отримання обвинуваченим доходу, для оплати штрафу, у матеріалах справи відсутні. З підстав відсутності даних щодо постійного місця праці обвинуваченого, виправні роботи також неможливо застосовувати до ОСОБА_1 .

З відомостей, наявних у матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю першої або другої групи; таким, що досяг пенсійного віку; військовослужбовцем строкової служби, тобто не є особою, якій згідно з вимогами ч.3 ст.56 КК України не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.

Суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи наведене, суд вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, ч.1 ст.125 КК України, ст.ст. 369-371, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 180 (сто вісімдесят) годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Андріюк І. Г.