Ухвала суду № 102935585, 02.02.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/97/21

Провадження № 1-кп/210/163/22

"02" лютого 2022 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання: Перог Р.О.,

сторони кримінального провадження та учасники судового розгляду: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Рижкова Н.П., представник потерпілого - адвокат Білей Ю.О., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого – адвокат Сушко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного 11 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді знаходиться на розгляді обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного 11.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040710001177.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на два місяці, тобто до 10 лютого 2022 року включно.

В судовому засіданні 02 лютого 2022 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики які існували на момент обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, не відпали. Крім того, просив не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненного із застосуванням насильства, що спричинило загибель людей.

Захисник обвинуваченого – адвокат Сушко В.О., заперечував щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав думку захисника і також просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Представник потерпілого - адвокат Білей Ю.О., підтримав позицію прокурора.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України , за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Судом встановлено, що станом на 13 грудня 2021 року наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3 статті 177 КПК України, на які посилається прокурор, і які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу, що не дає достатніх правових підстав суду для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи інший, більш м"який запобіжний захід.

Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Крім того, існують ризи впливу на свідків у кримінальному провадженні. На теперішній час свідки не допитані безпосередньо судом, що свідчить про те, що ризик впливу на них залишається.

Обставинами, які підтверджують зазначені ризики є те, що ОСОБА_1 знаходячись на свободі, буде мати можливість впливати на свідків з метою зміни їх показів в суді.

Альтернативні запобіжні заходи, враховуючи наведене, на думку суду не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможуть запобігти вище переліченим ризикам у даному кримінальному провадженні.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд враховує мету і підстави застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, які до цього часу не відпали і не зменшились, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які на даний час не допитані, іншим чином перешкоджати розгляду справи, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, а отже не має міцних соціальних зв`язків та джерела для існування.

Захисник підозрюваного не навів переконливих доводів стосовно того, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 сприятиме запобіганню ризикам переховування від суду та вчинення інших правопорушень.

Тому, з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяця, тобто до 31 березня 2022 року включно.

Разом із цим, суд не погоджується з доводами прокурора про те, що на даному етапі кримінального провадження недоцільне визначення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України ,суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки його вчинення та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченогому у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлені судом ризики, суд приходить до переконання про необхідність встановлення розміру застави, - а саме у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 95 720 грн. (дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять гривень), оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Окрім цього, відповідно до ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого з моменту внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Рижкової Н.П.. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на два місяці, тобто до 31 березня 2022 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 95 720 грн. (дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять гривень).

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України : прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених цією ухвалою, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - головуючий суддя Чайкіна Ольга Володимирівна , прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури, включених до групи: ОСОБА_6 (старший групи); ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3", для виконання, вручити обвинувачену, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та проголошення 03 лютого 2022 року об 12 год. 45хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна