Постанова № 102935359, 03.02.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2022 Справа №607/23904/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Бойко А.О., представника позивача Мирончик Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5151430 від 15.12.2021,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.12.2021 серії ЕАО №515430, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 850,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що згідно оспорюваної постанови, 15.12.2021 о 20.08 год. позивач керував транспортним засобом Toyota Auris, НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювала під світка державного номерного знаку, що не дає змоги розпізнати символи з відстані 20 м, чим порушив п. 2.9.в ПДР України. Однак із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її безпідставною та протиправною. Позивач вказує на те, що постанова складена за не існуючою адресою (смт. Великі Бірки Тернопільського р-ну Тернопільської обл., вул. Центральна). Окрім того, позивач, починаючи рух, переконався в тому, що номерний знак автомобіля освітлювався. А також, в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, тому такий відеозапис не може вважатись допустимим доказом правопорушення. Таким чином постанова є незаконною і не обґрунтованою, складена за відсутності допустимих доказів, тому є такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 13.01.2022 відкрито провадження у вищевказані справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Тернопільській області відзиву на позов не надав, хоча отримав копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви із додатками 18.01.2022, про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення.

Судове засідання 24.01.2022 відкладено на 03.02.2022, у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача Мирончик Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 03.02.2022 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї письмові докази, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАО №5151430 від 15.12.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий в АДРЕСА_1 , 15.12.2022 об 20 год. 04 хв. в смт. Великі Бірки керував транспортним засобом Toyota Auris, НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювала під світка державного номерного знака, що не дає змоги розпізнати символи з відстані 20м, чим порушив вимоги п. 2.9.в ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.6 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Підпунктом «в» п. 2.9ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; а також неосвітленим (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).

Відповідно достатті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

За пунктом 1.3.Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно ч. 6 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними, якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові зазначено про те, що до постанови додається відео, однак немає посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Окрім того, відповідач не надав такий відеозапис і суду.

Саме відповідач зобов`язаний довести суду правомірність своїх дій під час складання оскаржуваної постанови та наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні певного правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

З огляду на зазначене, вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5151430 від 15.12.2021 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5151430 від 15.12.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 40108720, місцезнаходження - вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук