Рішення № 102934228, 11.01.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 753/15026/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2022 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 35 228,85 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 6 993,26 грн., 3% річних у розмірі 2 693,58 грн., та судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198. 05 листопада 2018 року було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 430042/132. Однак відповідач з липня 2014 року своєчасно не вносила плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення, а з жовтня 2014 року не вносила плату за отримані послуги з постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01 березня 2020 року у розмірі 35 228,85 грн., що є предметом спору.

15 жовтня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

03 грудня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення цивільної справи за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

25 травня 2021 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.

02 червня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до свого провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з частин 1-2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Під час розгляду справи, відповідач не скористалася процесуальним правом подати відзив на позов з викладенням своєю позиції щодо заявлених вимог та долучити докази на підтвердження (спростування) заявлених вимог.

Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. ( ч.8 ст.279 Цивільного процесуального кодексу України)

Представник позивача Кравченко Ольга Петрівна в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила винести рішення на підставі доказів які долучено до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність та просила застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року за № 198, що підтверджується переліком житлових будинків, затвердженим Головою Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації 20 серпня 2015 року.

05 листопада 2018 року між ТОВ «Євро-Реконструкція» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 430042/132, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язалась своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за послуги з з постачання гарячої води та централізованого опалення в сумі 35 228,85 гривень.

Вирішуючи питання про розмір стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, суд враховує заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.. 261 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому перебіг позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.. 261 Цивільного кодексу України).

Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у Постанові за № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року.

Як вбачається з розрахунку суми боргу за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення по житловому приміщенню (квартири) АДРЕСА_1 , позивачем нараховано заборгованість за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2020 року в розмірі 20 822,62 грн., за послуги з постачання гарячої води, та за період з 01 жовтня 2014 року по 01 березня 2020 року в розмірі 14 406,23 грн., за послуги з централізованого опалення.

З огляду на викладене, зважаючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду 14 вересня 2020 року (дата реєстрації позовної заяви в канцелярії суду), суд з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води (за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2020 року) та централізованого опалення (за період з 01 жовтня 2014 року по 01 березня 2020 року) на загальну суму 35 228,85 грн., такими, що пред`явлені зі спливом строку позовної давності, установленої нормами статті 257 Цивільного кодексу України. Враховуючи загальний порядок обрахування строку позовної давності, останній має обраховуватися з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року (в межах заявлених позивачем позовних вимог), тому заборгованість відповідача за послуги з централізованого опалення складає в розмірі 9 220,71 гривень, та за послуги з гарячого водопостачання складає в розмірі 13 781,87 гривень.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 збитки від інфляції в розмірі 6 993,26 гривень та три процента річних у розмірі 2 693,58 гривень, суд приходить на наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18)

Оскільки сума боргу за надані послуги з централізованого опалення складає в розмірі 9 220,71 гривень, та за послуги з гарячого водопостачання складає в розмірі 13 781,87 гривень, суд застосовує наступну методику для розрахунку 3% річних за прострочення грошового зобов`язання, яка має розраховуватись наступним чином: (сума боргу) х 3%/365 х (днів прострочення виконання грошового зобов`язання), тому виходячи з методики для розрахунку 3% за період 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року) три процента річних складає в розмірі 404 грн. 00 коп. за послуги з централізованого опалення, та 618 грн. 00 коп. за послуги з гарячого водопостачання.

Розмір боргу з урахуванням інфляційної складової обраховується шляхом множення суми боргу на сукупний індекс інфляції за період прострочення боргу. Сукупний індекс інфляції обраховується за формулою ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100^n, де ІІ1 індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ індекс інфляції за останній місяць заборгованості; n - кількість місяців заборгованості

За період з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року сукупний індекс інфляції склав: березень 2017 року 101,8; квітень 2017 року 100,9; травень 2017 року 101,3; червень 2017 року 101,6; липень 2017 року 100,2; серпень 2017 року 99,9; вересень 2017 року 102,0; жовтень 2017 року 101,2; листопад 2017 року 100,9; грудень 2017 року 101,0; січень 2018 року 101,5; лютий 2018 року 100,9; березень 101,1; квітень 2018 року 100,8; травень 2018 року 100; червень 2018 року 100; липень 2018 року 99,3; серпень 2018 року 100; вересень 2018 року 101,9; жовтень 2018 року 101,7; листопада 101.4; грудень 2018 року 100,8; січень 2019 року 101,0; лютий 2019 року 100,5; березень 2019 року 100,9; квітень 2019 року 101,0; травень 2019 року 100,7; червень 2019 року 99,5; липень 2019 року 99,4; серпень 2019 року 99,7; вересень 2019 року 100,7; жовтень 2019 року 100,7; листопад 2019 року 100.1; грудень 2019 року 99,8; січень 2020 року 100,2; лютий 2020 року 99,7; березень 2020 року 100,8, а тому інфляційна складова на суму боргу за послуги з централізованого опалення в розмірі 9 220,71 гривень за цей період становить 751,60 грн., а за послуги гарячого водопостачання в розмірі 13 781,87 грн., за цей період становить 1 431,77 грн.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги наявність заборгованості у відповідача ОСОБА_1 за послуги централізованого опалення та з гарячого водопостачання в загальному розмірі, що складає 23 002,58 гривень, позивачем правомірно заявлено вимоги про нарахування сум передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, тому суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 2 183,37 гривень та 3 % річних 1 022 гривень, за період з 01 березня 2017 року по 01 березня 2020 року.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 322, 509, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення в розмірі 9 220,71 гривень та за послуги гарячого водопостачання в розмірі 13 781,87 гривень, а всього на загальну суму в розмірі 23 002,58 гривень ( двадцять три тисячі дві грн. 58 коп.) та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346, код ЄДРПОУ 377339041.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» інфляційну складову боргу в розмірі 2 183,37 грн., та 3% річних у розмірі 1 022,00 грн та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 а АТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346, код ЄДРПОУ 37739041.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» судовий збір 2 102,00 грн. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 а АТ «Альфа-Банк» у м. Києві МФО 300346, код ЄДРПОУ 37739041.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», Код ЄДРПОУ 37739041, адреса: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: