Рішення № 102932906, 26.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7982/21

2/357/728/22

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 січня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника позивача - Махаринського Г.В. ,

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2021 року позивач Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на наступні обставини.

Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради порушує питання про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо їхніх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В ході розгляду справи встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв`язку із ухиленням їхніми батьками від виконання батьківських обов`язків перебувають у службі у справах дітей Білоцерківської міської ради на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Оскільки відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків їхні діти протягом п`яти місяців проживають у родині їхньої тітки ОСОБА_2 , яка є третьою особою у справі.

З 22.10.2018 року по 24.10.2019 року сім`я відповідачів перебувала під соціальним супроводом Білоцерківського міського центру соціальних служб у зв`язку із неналежним виконанням ними батьківських обов`язків з виховання дітей. Протягом соціального супроводу робота була спрямована на створення належних умов для повноцінного розвитку та життєдіяльності дітей, формування навичок відповідального батьківства. Мати дітей пройшла тренінговий курс батьківство в радість, була працевлаштована, пройшла обстеження в міській лікарні № 3, отримала індивідуальні консультації психіатра та психолога. Родині відповідачів неодноразово надавалися продукти харчування, гуманітарна допомога у вигляді взуття, одягу, ковдр, організовувалося дозвілля дітей.

Відповідно до інформації Білоцерківського районного управління поліції в помешканні відповідачів безлад, відсутні продукти харчування та засоби особистої гігієни дітей. Батьки систематично зловживають алкогольними напоями та вчиняють сварки. Щодо відповідачів працівниками поліції були складені адміністративні протоколи по ч. 1 ст. 184 та ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП.

21.05.2021 року під час обстеження умов проживання відповідачів було встановлено, що відсутні належні умови для проживання дітей відсутні, батьки не працюють.

Згідно з інформацією Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, де навчається малолітня ОСОБА_3 , її батьки не справляються із своїми обов`язками, не займаються вихованням дочки, уникають зустрічей.

26.05.2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради було розглянуто питання щодо соціально-правового захисту малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та прийнято рішення про доцільність підготовки та подання службою у справах дітей Білоцерківської міської ради до суду позову про позбавлення батьків дітей батьківських прав.

Вважають, що вказані обставини підтверджують факти ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, позбавлення їх батьківських прав щодо дітей у даному випадку допустиме, оскільки наявна їхня вина і вони не хочуть та не можуть змінити свою поведінку на краще.

Просили суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позбавити батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання його малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття. Прийняти рішення про перерахування аліментів на особисті рахунки малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язати відповідного законного представника дітей відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особисті рахунки у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду ( а. с. 1-4 ).

Протоколом автоматизованого розподілу між суддями від 15.07.2021 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с.25 ) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.

16 липня 2021 року здійснено запити стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів ( а. с. 29, 30 ).

06 серпня 2021 року за вх. № 37020 та 22.09.2022 року за вх. № 44522 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідачів ( а. с. 33, 39 ).

Згідно отриманих відповідей вбачається, що відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи - відповідача.

Згідно Наказу № 47 від 15 липня 2021 року головуючий по справі перебував у щорічній відпустці з 09.08.2021 року по 10.09.2021 року( а. с. 34 ).

Відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача ОСОБА_5 була отримана суддею 13.09.2021 року.

Ухвалою судді від 14.09.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено в підготовче судове засідання у справі на 16 годину 30 хвилин 11 жовтня 2021 року ( а. с. 35-36 ).

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 годину 30 хвилин 21 грудня 2021 року ( а. с.64-65 ).

21 грудня 2021 року по справі була оголошена перерва до 26.01.2022 року у зв`язку із клопотанням представника позивача ( а. с. 76-79 ).

В судовому засіданні представник позивача Махаринський Г.В. , який діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Направляючи судові повістки на адресу: АДРЕСА_1 , суд виходив з того, що ОСОБА_5 зареєстрована за вказаною адресою та проживає, а відповідач ОСОБА_6 хоча і не зареєстрований за вказаною адресою, але проживає разом із ОСОБА_5 .

Судом отримано поштове повідомлення, з якого вбачається, що судову повістку про слухання справи 26.01.2022 року у Білоцерківському міськрайонному суді, відповідач ОСОБА_5 отримала особисто 24.12.2021 року.

Відповідач ОСОБА_6 не отримав судову повістку за вищевказаною адресою, поштовий конверт повернувся із зазначенням - закінчення терміну зберігання.

Оскільки відповідачі проживають спільно за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_5 отримала судову повістку особисто, суд приходить до висновку про належність сповіщення і відповідача ОСОБА_6 .

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, просила позовні вимоги задовольнити та позбавити батьківських прав відповідачів щодо їх малолітніх дітей, так як останні дійсно не піклуються про дітей, а діти проживають з нею та знаходяться на її повному забезпеченні.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою відповідача ОСОБА_5 та третьої особи по справі ОСОБА_2 . Підтвердила, що відповідачі зловживають спірними напоями, ведуть аморальній спосіб життя. У відповідачів не має постійної роботи, а кошти які в них з`являються, втрачають на спиртні напої. Умов належних для проживання дітей не має. Зазначила, що наразі діти проживають у її сестри ОСОБА_2 , яка піклується про них та створила належні умови.

Судом було допитано в судовому засіданні малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свідком може бути будь-яка особа, яка може правильно сприймати, зберігати в пам`яті та відтворювати інформацію про ті чи інші обставини. У зв`язку з цим як свідка можна залучати й дитину (особу віком до 18 років) за умови, що вона досягла рівня розвитку, який дає їй можливість правильно сприймати інформацію та донести її до інших осіб.

Так, чинне законодавство України у багатьох нормативно-правових актах, зокрема у Сімейному кодексі України, передбачає необхідність вислухати думку дитини при прийнятті рішень що стосуються її життя (наприклад, ст. 171 СК України визначає, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном).

Частиною 1 ст. 232 ЦПК України визначено, що допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Вказані діти були опитані судом в присутності психолога ОСОБА_8 , яка обіймає посаду психолога в Білоцерківському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода».

Діти пояснили суду, що вже рік вони проживають у їх тітки ОСОБА_2 . Батьки за весь час їх не навідували, не турбуються про них. Їм добре у тітки та хочуть проживати разом з нею.

Окрім цього, під час допиту дітей було встановлено, що малолітнього ОСОБА_9 , мати вигнала з будинку давши йому свідоцтво про народження. До ОСОБА_3 мати застосовувала насилля ( душила ). У зв`язку з чим, дітей забрала до себе їх тітка ОСОБА_2 . Просили позбавити батьківських прав їх батьків.

Також, допитаний в судовому засіданні 21.12.2021 року свідок ОСОБА_11 , який є чоловіком сестри відповідача ОСОБА_5 та третьої особи ОСОБА_2 підтвердив, що батьки дітей зловживають спірними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, житло знаходиться в неналежних умовах. Сім`ю знає з 2012 року, батьки дітей почали себе так вести після смерті матері відповідача ОСОБА_12 , яка разом з ними проживала та контролювала їх. Дітьми відповідачі не займалися. Наразі діти проживають у тітки ОСОБА_2 , ходять до школи, підросли, поправилися. Відповідача ОСОБА_6 бачив давно, а ОСОБА_5 нещодавно, яка була вся побита. Про дітей відповідачі не цікавляться, не допомагають. Діти не бажають повертатися до батьків, належних умов в їх оселі не має, оселя нагадує притон, а в ньому стоїть сморід.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії ( ч. 3 ст. 130 ЦПК України ).

Отже, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були належним чином та завчано повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

З боку відповідачів на адресу суду не надходило жодних заяв чи клопотань, як не надходило і відзиву на позовну заяву позивача.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з`явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Протокольною ухвалою від 26.01.2022 року суд вирішив проводити розгляд справи у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, свідків, врахувавши думку допитаних малолітніх дітей, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що батьками останньої є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про народження ( а. с. 5 ).

З свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що батьками останнього є ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про народження ( а. с. 6 ).

З наявних в матеріалах справи Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, батьком у свідоцтвах про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначений у відповідності до ст. 135 СК України ( а. с. 7, 8 ).

Третя особа ОСОБА_2 08.04.2021 року звернулася з заявою до Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради про тимчасове влаштування в її сім`ю ї малолітніх племінників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що батьки дітей ухиляються від виконання своїх обов`язків, щодо дітей матеріальної допомоги не надають. Просила вирішити питання щодо позбавлення батьків дітей батьківських прав ( а. с. 12 ).

08 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Служби у справах дітей з заявою, в якій зазначила, що хоче жити в сім`є її тітки ОСОБА_2 та хоче щоб разом з ними проживав її братик ОСОБА_4 , тому що її батьки вживають горілку і не можуть за ними слідкувати ( а. с. 13 ).

Заявою до Служби у справах дітей звернуся ОСОБА_15 14.04.2021 року, в якій не заперечував щоб у його сім`ї проживали племінники його дружини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також не заперечував, щоб у майбутньому його дружина ОСОБА_2 була опікуном над цими дітьми ( а. с. 14 ).

З листа, виданого 19.04.2021 року за № 28 Білоцерківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня № 3 ім. Т.Г. Шевченка, яка спрямована Начальнику служби у справах дітей вбачається, що ОСОБА_3 , учениця 6 - В класу. Неповнолітня виховується в неповнолітній сім`ї, знаходиться на обліку в соц. службах, так як мати не справляється з батьківськими обов`язками. ОСОБА_5 неодноразово була попереджена про те, що дітей можуть відібрати, якщо вона не буде вести правильний спосіб життя, належним чином не займається вихованням дітей. Брата, ОСОБА_4 , учня 3-Б класу було переведено до Білоцерківської спеціальної школи № 19 Білоцерківської міської ради. Протягом 2020-2021 навчального року, класний керівник та психологічна служба постійно відвідувала сім`ю вдома. Мати не реагувала на зауваження комісії, не покращувала умов проживання неповнолітньої, школу не відвідувала. Тому ОСОБА_3 забрала на виховання старша сестра матері. Неодноразово класний керівник у супроводі психологічної служби відвідували сім`ю, але нікого вдома не було, зверталися за допомогою до служби сім`ї та молоді, ОСОБА_5 уникала зустрічей з комісією, не йшла на контакт. У зв`язку з цим, сім`ю було поставлено на облік, яка має ознаки складних життєвих обставин. Мати уникає зустрічей і е займається вихованням дітей. ОСОБА_5 була попереджена про те, що вона несе повну відповідальність за виховання та навчання своїх дітей ( а.с.15 ).

Відповідно до інформації Білоцерківського районного управління поліції від 28.04.2021року за вих. № 3218 в помешканні відповідачів безлад, відсутні продукти харчування та засоби особистої гігієни дітей. Батьки систематично зловживають алкогольними напоями та вчиняють сварки. Щодо відповідачів працівниками поліції були складені адміністративні протоколи по ч. 1 ст. 184 та ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП ( а. с. 18 ).

З наявних у справі характеристик на відповідачів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зарекомендували себе з негативної сторони, з сусідами жодних стосунків не підтримують, підтримують стосунки з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя, постійно порушують громадський порядок та вживають алкогольні напої, за що неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності. На неодноразові зауваження з боку працівників поліції припинити вести антигромадський спосіб життя не реагують ( а. с. 20, 21 ).

Актом обстеження умов проживання від 21 травня 2021 року, обстеження було проведено за адресою: АДРЕСА_1 , за висновками комісії житлово-побутові умови для проживання малолітніх дітей за даною адресою потребують покращення ( а.с. 22 ).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2019 року ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 173-2 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. ( а. с. 60).

Вказана постанова набрала законної сили 27.09.2021 року.

Вказаною постановою суду було встановлено, що ОСОБА_6 вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`я потерпілої.

Так, 21.04.2019 року близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_6 за адресою свого проживання ображав свою співмешканку ОСОБА_5 нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім`ї.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З характеристики ОСОБА_3 вбачається, що учениця повністю забезпечена шкільним приладдям, ОСОБА_2 також забезпечила дитині платне гаряче харчування. Дівчинка завжди охайно вдягнена, одяг відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та сезону. На уроки дитина з`являється вчасно, проблем з поведінкою учениці в межах закладу останнім часом виявлено не було. Тітка, ОСОБА_2 займається здоров`ям дитини, вчасно проходить медобстеження, звертається до лікарів - спеціалістів. За період проживання ОСОБА_3 в родині ОСОБА_2 мати, ОСОБА_5 та батько ОСОБА_6 жодного разу не поцікавились у класного керівника шкільними справами доньки, рівнем навчальних досягнень, дозвіллям, рівнем комунікації ОСОБА_3 з іншими учнями. Натомість, ОСОБА_2 завжди вчасно інформує класного керівника про відсутність дитини в шкоді , хворобу, інші питання, активно долучається до шкільних справ учениці ( а. с. 61 ).

З наявної матеріалах справи характеристики ОСОБА_4 , яка видана 11.0.2021 року Білоцерківською спеціальною загальноосвітньою школою № 19 БМР Київської області вбачається, що з березня 2021 року ОСОБА_4 проживає у родині тітки ОСОБА_2 . До почату 2021/2022 навчального року шкільним приладдям, одягом і канцтоварами забезпечили тітка, яка цікавиться та проявляє інтерес до освітнього процесу в школі. До школи ОСОБА_4 приходить вчасно, завжди чистий та охайний, зі школи хлопчика забирає сестра ОСОБА_3 або тітка. Після вихідних дитина ділиться враженнями про приємно проведений час. На свято Першого дзвоника здобувач був разом із тіткою, де між ними панувала тепла та доброзичлива атмосфера. ОСОБА_4 із захопленням займається спортом, є учасником спортивних змагань, де займає призові місця, що дуже підняло самооцінку та впевненість у своїх силах і можливостях. Школа і родина тітки перебуває в тісній співпраці, де проводиться велика робота для покращення та надання освітніх послуг для здобувача освіти. Мати хлопчика за даний період не проявила інтересу та не поцікавилася життям своєї дитини ( а. с. 62 ).

Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 15 грудня 2021року за № 875,орган опіки та піклування - виконавчий комітет міської ради дійшов висновку, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дітей, що є правовою підставою для позбавлення їх батьківських прав. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини ( а. с. 74 ).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по виханню дитини.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року ( справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в свою чергу в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи, жодних заяв та клопотань від останніх на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача, тобто, саме таким чином розпорядилися своїми правами. Зазначене свідчить про байдужість відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всі наведені вище факти, як кожен окремо так в сукупності, свідчать проте, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідомо ухиляються від покладеного на них обов`язку по вихованню своїх дітей, не піклується про фізичний і духовний їх розвиток, не відвідують, не надають матеріальної допомоги на їх утримання.

Судом було вирішено заслуховувати у судовому засіданні дітей, враховуючи їх вік та рівень розвитку.

СК України (ст. 171), Закон України «Про охорону дитинства (ст. 9), Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року та інші нормативно-правові акти гарантують дитині право бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх (в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори).

З`ясування думки дитини у цивільному процесі можна визначити як загальний процес (сукупність дій суду), що спрямовані на реалізацію гарантованого законом права дитини бути вислуханою під час судових чи адміністративних розглядів з питань, що стосуються її особисто у разі, коли вона досягла такого рівня розвитку, що дозволяє їй сформулювати власні погляди та висловити їх. Відсутня чітка регламентація процедури здійснення з`ясування думки дитини судом, у зв`язку з чим, залежно від обставин конкретної справи таке з`ясування може здійснюватись за допомогою різних методів (наприклад, думка дитини може відображатись у письмових доказах (висновках психологічних досліджень, висновках органів опіки та піклування, письмових зверненнях дитини до суду, тощо); електронних доказах (відео, аудіо зверненнях до суду, повідомленнях у соціальних мережах, тощо); висновках психологічної експертизи, психологічного обстеження; показаннях дитини (особисто в залі судового засідання, за допомогою відео конференції)).

Допитані в судовому засіданні діти пояснили суду, що вже рік вони проживають у їх тітки ОСОБА_2 . Батьки за весь час їх не навідували, не турбуються про них. Їм добре у тітки та хочуть проживати разом з нею. Просили позбавити батьківських прав їх батьків.

Окрім цього, під час допиту дітей було встановлено, що малолітнього ОСОБА_9 , мати вигнала з будинку давши йому свідоцтво про народження. До ОСОБА_3 мати застосовувала насилля ( душила ). У зв`язку з чим, дітей забрала до себе їх тітка ОСОБА_2 .

Вказані діти були допитані судом в присутності психолога ОСОБА_8 , яка обіймає посаду психолога в Білоцерківському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода».

Також, судом враховано і свідчення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , надані в судовому засіданні, які підтвердили, що батьки дітей зловживають спірними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, житло знаходиться в неналежних умовах. Дітьми відповідачі не займалися. Наразі діти проживають у тітки ОСОБА_2 , ходять до школи, підросли, поправилися. Діти не бажають повертатися до батьків, належних умов в їх оселі не має, оселя нагадує притон, а в ньому стоїть сморід.

За наведених вище підстав суд прийшов до переконання, що відповідачі по справі, в порушення вимог чинного законодавства України з питань охорони дитинства ухиляються від виконання батьківських обов`язків, що є правовою підставою для позбавлення їх батьківських прав.

В судовому засіданні встановлено відсутність об`єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку матері та батька по відношенню до своєї дитини, тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідачів, окрім позбавлення їх батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення відповідачів батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дітей.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також позбавити батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку ( доходу ) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На підставі ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючі матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідачів, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2021 року та до досягнення дитиною повноліття, а також з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

В частині позовних вимог позивача щодо прийняти рішення про перерахування аліментів на особисті рахунки малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відділенні Державного ощадного банку України шляхом зобов`язання відповідного законного представника дітей відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особисті рахунки у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, то такі вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними та відсутністю спору з цього приводу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір" , що складає 908,00 гривень та оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат щодо вимоги про стягнення аліментів з відповідачів стягуються судові витрати у розмірі судового збору визначено державою для розгляду справ даної категорії - 908 гривень, всього 1816,00 гривень з кожного з відповідачів ( 908 грн. + 908 грн.. за кожну вимогу ).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 71 ЖК України, ст. ст. 150, 155, 164, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 131, 141, 232, 263, 273, 280-289, 430 ЦПК України, ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.07.2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 1 816 гривень ( одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень ).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 1 816 гривень ( одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень ).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області ( адреса місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, б. 8, ідентифікаційний код - 35615529 );

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білоцерківським МВМ № 1 ГУ МВС України в Київській області 23.08.2006 року, РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , запис № 19870423-05575, виданий 02.01.2018 року, орган, що видав 3245, РНОКПП: НОМЕР_4 );

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Білоцерківським РВ УДМС України в Київській області 08.07.2015 року, РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Повне заочне судове рішення складено 03 лютого 2022 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов