Постанова № 10292994, 24.06.2010, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

№ 3-2237/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Погасій О.Ф. розглянувши матеріали, що надійшли від начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює директором ТОВ «ГРАН» що мешкає : м. Харків, пров. Артільний,5/А

по ч.1 ст. 163-1 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу Серія КР №178474 від 29.03.2010 року про адміністративне правопорушення працівниками ДПІ було проведено перевірку ТОВ «ГРАН» та встановлено порушення порядку ведення податкового обліку в квітні 2009 року – січні 2010 року. Факт порушення встановлено актом перевірки №1678/07-013/22636135 від 29.03.2010 року. Було порушено п.п.4.1, п.4.3, ст..4 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.97 року №168/97-ВР.

Адміністративна відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.1 ст.163-1 КупАП.

Протокол було складено у відношенні директора ТОВ «ГРАН» ОСОБА_1.

ОСОБА_1, проти вказаного правопорушення заперечує, вказує на відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Надав пояснення про те, що в період з 16.03.2010 п. по 22.03.2010 р. працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ГРАН» з питань достовірності відображення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за період з 01.04.2009 р. по 31.01.2010 р. За результатами перевірки було складено акт № 1678/07-013/22636135 від 29.03.2010 р., на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000120700/0 від 01.04.2010 р. про донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9 058,5 гривень. Також, за результатами перевірки, 29 березня 2010 року головним державним ревізором-інспектором відділу відшкодування ПДВ ОСОБА_2 було складено протокол №18 про адміністративне правопорушення (серія КР №178474) у відношенні нього як директора ТОВ «ГРАН» про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України. Зі змісту протоколу вбачається, що при перевірці ТОВ «ГРАН» було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку у квітні 2009 року - січні 2010 року, що відображено у акті перевірки № 1678/07-013/2263135 від 29.03.2010 р., норми Закону які, на думку інспектора, були порушені - пп. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Як директор ТОВ «ГРАН», повністю не погоджується з висновками ОСОБА_3 перевірки та вважає його незаконним і необґрунтованим, з наступних підстав. Як було встановлено в ході перевірки, за період з 01.04.2009 р. по 31.01.2010 р. ТОВ «ГРАН» було сплачено до державного бюджету податок на додану вартість у загальному розмірі 6 594 452,95 гривень, з яких 6 588 820,48 гривень - податок на додану вартість, що було сплачено при митному оформленні товарів; 5 632,47 гривень - податок на додану вартість, що було сплачено при здійсненні господарських операцій на території України. Правомірність віднесення ТОВ «ГРАН» сплаченої суми ПДВ до складу податкового кредиту підтверджено висновками ОСОБА_3 перевірки. Відповідно до п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 р. (надалі - Закон «Про ПДВ») для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст.7 цього Закону. В свою чергу, п. п. 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону «Про ПДВ» встановлює, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Стаття 3 Закону «Про ПДВ» встановлює операції, що є об'єктами оподаткування податком на додану вартість. При цьому, порядок визначення бази оподаткування податком на додану вартість визначений окремими нормами для кожного виду операцій, що є об'єктом оподаткування. Пунктом 4.3 ст. 4 Закону «Про ПДВ» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону «Про ПДВ», ТОВ «ГРАН» при ввезені на митну територію України було нараховане та сплачено до бюджету податок на додану вартість виходячи з митної вартості товару з урахуванням ввізного мита. Реалізація товару на території України третім особам здійснювалась ТОВ «ГРАН» шляхом укладання відповідних договорів. Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону «Про ПДВ» для операцій з поставки товарів (робіт, послуг) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). Митна вартість (як база оподаткування ) згідно з п. 4.3. ст. 4 Закону «Про ПДВ» береться за основу лише при здійсненні операцій з імпорту товарів (робіт, послуг), жодною нормою діючого законодавства України у сфері оподаткування не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України. Крім того, п. 1.7. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 207 від 18.04.2002 р. прямо встановлює, що митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики. При складанні ОСОБА_3 перевірки, працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова не було враховано, що п. 4.3. ст. 4 Закону «Про ПДВ» береться за основу лише при здійсненні операцій з імпорту, що свідчить про невідповідність висновків ОСОБА_3 перевірки діючому законодавству України. Таким чином, визначення ДПІ у Московському районі м. Харкова звичайної ціни на товари на рівні їх митної вартості при продажу на території України та, як слідство, донарахування податку на додану вартість, є неправомірними. Я, як директор ТОВ «ГРАН», вважаю також безпідставними посилання в ОСОБА_3 перевірки на п. п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Згідно з зазначеною нормою, у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Визначення митної вартості наведено у ст. 259 Митного кодексу України та порядок її визначення встановлено п. 4.3. ст. 4 Закону «Про ПДВ». Ні Митний кодекс України, ні Закон «Про ПДВ» не регулює питання ціноутворення при здійсненні господарської діяльності. Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а саме ст.ст. 627, 362, сторони договору є вільними в укладанні договору та визначенні його суттєвих умов, в тому числі і ціни договору, яка встановлюється за домовленістю сторін. Господарський кодекс України (надалі - ГК України) також закріплює принципи господарювання, з яких одним є свобода підприємницької діяльності та заборона незаконного втручання органів державної влади та їх посадових осіб у господарські відносини. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, які затверджує Кабінет Міністрів України. ТОВ «ГРАН» здійснювало реалізацію товарів, які не є об'єктом державного цінового регулювання. Тому вважаю висновки ОСОБА_3 перевірки у частині нібито порушення ТОВ «ГРАН» порядку визначення цін на товари, що реалізуються на території України в рамках господарської діяльності ТОВ «ГРАН», неправомірними. Дії щодо приведення ціни продажу до митної вартості без законних на те підстав можна розцінювати як втручання посадових осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова до господарської діяльності, що прямо заборонено законодавством. Відповідно до п. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях встановлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Такі ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування податків і зборів. При проведенні перевірки, працівниками ДПІ у Московському районі не було приведено будь-яких статистичних даних щодо рівня цін на реалізовані ТОВ «ГРАН» товари, що також йде всупереч п. п. 1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Згідно з п.п. 4.3.5 п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. (надалі - Закон №2181), рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов’язань приймається виключно у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу. Тобто законом передбачена чітка процедура визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Це зайвий раз свідчить про порушення податкового законодавства при проведенні перевірки, що призвело до прийняття неправомірного повідомлення-рішення. ОСОБА_3 перевірки знайшли своє відображення у податковому повідомленні-рішенні №0000120700/0 від 01.04.2010 р. про донарахування ТОВ «ГРАН» суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9 058,5 гривень. 09 квітня 2010 року ним, як директором ТОВ «ГРАН», у відповідності з п. п. 5.2.2 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було розпочато процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення, яке було винесено на підставі висновків ОСОБА_3 перевірки, шляхом подачі відповідної скарги до ДПІ у Московському районі м. Харкова. Згідно рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова, строк розгляду первинної скарги продовжено до 07 червня 2010 року. Слід також зазначити, що в ОСОБА_3 перевірки є багато арифметичних помилок, що призвело до невірних розрахунків, також є багато невідповідностей даних даним наданих документів, все це зайвий раз свідчить про формальний підхід працівників ДПІ у Московському районі до проведення перевірки, та складання ОСОБА_3 перевірки без повного аналізу наданих документів та без врахування доводів посадових осіб Товариства. Крім того, на ім'я ТОВ «ГРАН» 18 травня 2010 року надійшов лист ДПІ у Московському районі м. Харкова «Про внесення змін до ОСОБА_3 перевірки». Внесення змін до акту перевірки жодною нормою діючого законодавства України не передбачено, крім того, строк перевірки вже минув. Своїми діями при внесенні змін до ОСОБА_3 перевірки, який знаходиться у стадії оскарження, працівники ДПІ у Московському районі перевищили свої повноваження, порушуючи між тим права платника податків. Це ще раз свідчить про некомпетентність працівників ДПІ у Московському районі та порушення ЗАКОНУ України «Про державну податкову службу і Україні». Ним як директором ТОВ «ГРАН», здійснювався податковий та бухгалтерський облік з дотримання чинного законодавства України у тому числі положень п.п.4.1, 4.3 ст.4 Закону України «Про ПДВ» та не занижувалася сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет у сумі 6039,00 грн., та не завишався залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 621975,00 грн.

Суд вважає, що в діях директора ТОВ «ГРАН» ОСОБА_1 відсутні склад та подія адміністративного правопорушення стосовно ведення податкового обліку в квітні 2009 року – січні 2010 року.

Таким чином у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях директора ТОВ «ГРАН» ОСОБА_1, провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також може бути опротестована прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови.

Суддя підпис ОСОБА_4

Копія вірна

Суддя: