Рішення № 102929076, 01.02.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5608/21

2/214/2464/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 лютого 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною №51937 від 24.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості у розмірі 15170 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 6908 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у червні 2021 року позивачу зателефонував державний виконавець Саксаганського ВДВС та повідомив що на підставі виконавчого напису нотаріуса №51937 від 24.05.2021 року відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» грошових коштів у розмірі 15170 грн. 00 коп. Позивач не згоден із даною сумою заборгованості, оскільки ніколи такої суми не брав у ТОВ «ВЕЛЛФІН». Отже заборгованість не є безспірною, тому представник позивача вважає, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом за відсутності доказів безспірності заборгованості, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Представник відповідача, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, заяв не надав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

На підставі наявних у справі доказів та зі згоди представника позивачасуд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №51937 та яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором 779203 від 10.03.2019 року, укладеним ним з ТОВ «ВЕЛЛФІН». Строк платежу за договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.03.2019 року по 01.03.2020 року. Сума заборгованості складає 14420 грн. 00 коп., з яких: 1000 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 0 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість за комісією; 13420 грн. 00 коп. – прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0 грн. 00 коп. – строкова заборгованість за сумою кредиту; 0 грн. 00 коп. – строкова заборгованість за комісією; 0 грн. 00 коп. – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0 грн. 00 коп. – строкова заборгованість за штрафами і пенями. Плата за вчинення виконавчого напису становить 750 грн. 00 коп. (а.с.26).

17.06.2021 року державним виконавцем Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Соколовою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №51937 від 24.05.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. (а.с.7).

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», 16 главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п. 2-2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №826/20084/14 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року відмовлено.

Оскаржений позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 24.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до Кредитного договору 779203від 10.03.2019 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН», оскільки відповідачем не надано до суду ані самого Кредитного договору, ані доказів того, що його було нотаріально посвідчено.

Разом з тим, розділом 3 глави 16 Порядку встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №569/8884/17.

Суд також зауважує, що заборгованість повинна бути безспірною, тобто боржник окрім обізнаності щодо розміру заборгованості повинен її визнати та погодитись із її розміром.

Так, відповідач не скористався правом надання відзиву та доказів на спростування тверджень позивача, відтак матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача про існування заборгованості, ознайомлення з її розміром та її визнання. Відтак є підстави вважати, що заборгованість позивача за Кредитним договором 779203від 10.03.2019 року не є безспірною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною №51937 від 24.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість у розмірі 15170 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України. Так, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. (а.с.28). Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп., суд вважає, що такі витрати стягненню не підлягають, оскільки їх розмір зазначений лише в тексті позовної заяви, до матеріалів справи долучено лише Договір про надання юридичних послуг, яким розмір витрат на такі послуги не встановлений, ордер та свідоцтво адвоката. Таким чином, докази понесення витрат на правничу допомогу саме в зазначеному у позові розмірі, позивачем та його представником до суду не надано. Відтак їх розмір не підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 141, 142, 263-265, 268, 273, 280-284, 315, 354-355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною №51937 від 24.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість у розмірі 15170 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.