Ухвала суду № 102928571, 02.02.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора – Ботнара А.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – адвоката Стадницького А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Ботнара А.В., про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявлене у кримінальному провадженні № 201/974/22 (провадження № 1-кп/201/520/2022), відомості про яке 08 грудня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041650001090, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт, стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з яким обвинувачений був ознайомлений не пізніше ніж за три години до початку його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив, що на даний час не зменшився ризик, який враховувався при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зав`язків, а отже, може переховуватись від суду, у зв`язку із чим, просив у своєму клопотанні продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Захисник - адвокат Стадницький А.В. у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність викладу обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчинені кримінального правопорушення, недоведеність заявленого прокурором у клопотанні ризику та відсутність посилання на матеріали, що його підтверджує, а також відсутність обґрунтування неможливості запобігання ризику, заявленого у клопотанні, у зв`язку із чим, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , враховуючи особу обвинуваченого, а також наявність у нього постійного місця проживання, міцність його соціальних зв`язків та стану здоров`я останнього.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника в повному обсязі, пояснивши, що він не збирається переховуватись від суду, у зв`язку з чим, просив не продовжувати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017, зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 КПК України). Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м`яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 лютого 2022 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, при вирішенні по суті клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризик, передбачений ст. 177 КПК України, який враховувався при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні не відпав і не зменшився, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження не розпочинався, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_1 має можливість переховуватись від суду, а отже, з урахуванням наявності зазначеного ризику, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого ОСОБА_1 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про неможливість на даному етапі розгляду кримінального провадження застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеному вище ризику, а отже, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.

Крім того, суд не може врахувати як беззаперечні доводи сторони захисту та підстави для відмови в продовженні найсуворішого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 те, що останній має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, оскільки ці обставини не зменшують ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вони існували і на момент вчинення злочину, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці підозрюваного. Оцінюючи посилання сторони захисту на стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те що у останнього є певні хвороби, суд не може взяти зазначені факти до уваги, як підставу неможливості продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жодних медичних документів, на підтвердження цих хвороб у обвинуваченого ОСОБА_1 , стороною захисту суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 02 квітня 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 02 квітня 2022 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов