Рішення № 102927581, 14.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/11489/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021,

ВСТАНОВИВ:

Товариствао з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» (далі - ТзОВ «Трейдавто Груп», позивач) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2021 позивачем, з метою митного оформлення товару «автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення», на митний пост «Рівне» Рівненської митниці подано митну декларацію відповідно до положень ст. 264 Митного кодексу України за № UA204020/2021/257508, а також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких транспортний засіб був придбаний та ввезений на територію України з Республіки Польща, вартістю 45 000 Євро. Проте, уповноважений орган 02.09.2021 видав картку про відмову у прийнятті митної декларації №UА204000/2021/00166 на основі рішення про коригування митної вартості № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021.

Позивач зазначає, що інспектором митного органу були порушені вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 МК України, оскільки не проводились письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

Вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наступне:

1. Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.08.2021 № НОМЕР_2 містить в графах С.1.1, С.1.2, СІ.З інформацію про власника транспортного засобу, а саме «MERCUS TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SP.K, 362140717, 05-830 Nadarzyn Blonska 64А», що в частині адреси не кореспондується з відправником товару, а саме відповідно до графи 2 МД, рахунку-фактури від 06.08.2021 №1/001/08/21, контракту від 06.08.2021 №900/8 «MERCUS TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SPOLKA KOMANDYTOWA, Zurawia 43/201, 00-680 Warszawa».

2. Поданий до митного оформлення контракт від 06.08.2021 №900/8 встановлює умови поставки товару EXW (ІНКОТЕРМС 2010), тоді як в графі 20 МД зазначені умови поставки DAP UA Рівне, що суттєво впливає на включення витрат по доставці до митної вартості товару.

3. Поданий до митного оформлення контракт від 06.08.2021 №900/8 містить ознаки внесення до нього відомостей шрифтом що відрізняється від основного тексту, а саме на першому аркуші в реквізитах сторін слово «TRADEAVTO GROUP» та відповідно «ТРЕЙДАВТО ГРУП» та розділ 19 пункт 19.1., що може свідчити про внесення змін до контракту, що не погоджені сторонами угоди.

4. Відповідно до умов поставки, що зазначені в МД, а саме DAP UA Рівне, товар поставляється продавцем та передається покупцю в місці поставки, а саме в даному випадку «Україна м. Рівне», що суперечить дійсним умовам поставки. Відповідно до інформації про пропуск через митний кордон України з АСМО «Інспектор» перевезення товару здійснював ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є працівником ТзОВ «Трейдавто Груп» Україна, 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 15., а отже витрати по перевезенню товару понесено покупцем даного товару та не включено до митної вартості.

5. Зазначений в графі 44 МД банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.08.2021 № 119 не можливо ідентифікувати з поданим до митного оформлення електронним примірником, оскільки останній не містить реквізитів номера.

У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також наголошено, що у відповідності до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

На письмову вимогу митниці 17.08.2021 декларантом надіслано додаткові документи: MRN 21PL445010E1733460 від 11.08.2021 та довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 вих. №11, якою підтверджено не включення транспортних витрат до митної вартості товару. Крім того, додатково наданим листом від 17.08.2021 №5, декларантом підтверджено наявність розбіжностей стосовно заявлених в МД комерційних умов поставки. Прохання прийняти рішення без врахування термінів передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ від декларанта не надходило.

Враховуючи вищезазначене, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021.

Митну вартість товару визначено на підставі відомостей щодо вартості аналогічного товару із імпортованим за призначенням виробником, торгівельною маркою, об`ємом двигуна, країною виробництва за МД від 19.04.2021 №UA 100110/2021/813032 - рівень митної вартості – 74 400 EUR/шт. Числове значення митної вартості товару у валюті фактури становить 74 400 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2 335 996,32 грн.

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД від 27.08.2021 №UA204020/2021/261390, з врахуванням частини сьомої статті 55 МКУ та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованої митної вартості товару. Сума додатково н6арахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості транспортного засобу становить 209 245,30 грн.

Зазначає, що до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

При цьому, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребовувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.08.2021 року між ТзОВ «Трейдавто Груп» (покупцем) та Фірмою «MERCUS TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SPOLKA KOMANDYTOWA» (продавцем) укладено контракт №900/08, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар: автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи та напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нові та бувші у використанні, човни, яхти та інші плавзасоби нові та бувші у використанні, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Контракту.

Відповідно до п.3.2 Контракту №900/08 сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 360 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Контракту №900/08 від 06.08.2021 позивачу поставлено автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення та відповідно до рахунку-фактури № І/001/08/21 від 06.08.2021 вартість товару становить 45 000 Євро.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA204020/2021/257508, у якій визначено митну вартість товару 45 000 Євро на рівні 1 413 945,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації UA204020/2021/257508 митної вартості автобуса пасажирського марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, а саме: рахунок- фактура (інвойс) №1/001/08/21 від 06.08.2021 року; сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AS 0101176 від 11.08.2021 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №257172 від 13.08.2021 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 06.08.2021 року; банківський платіжний документ що стосується оплати товару №119 від 10.08.2021 року, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №900/8 від 06.08.2021 року; договір по надання послуг митного брокера № 15 від 01.05.2020 року.

Задля випуску товару у вільний обіг декларантом було оформлено нову митну декларацію UA204020/2021/261390 та сплачено усі необхідні митні платежі з врахуванням скоригованої митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 17.08.2021 за №27/08 ТзОВ «Трейдавто Груп» надано MRN 21PL445010E1733460 від 11.08.2021 та довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 вих. №11. Крім того, додатково наданим листом від 17.08.2021 №5, декларантом підтверджено наявність розбіжностей стосовно заявлених в МД комерційних умов поставки. Прохання прийняти рішення без врахування термінів передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ від декларанта не надходило.

02.09.2021 Рівненською митницею ДМС відмовлено у митному оформленні товару, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2021/00166 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021.

Як убачається із графи 33 вказаного рішення – вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1. декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року; 2. подані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності: - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.08.2021 НОМЕР_4 містить в графах С.1.1, С.1.2, С1.3 інформацію про власника транспортного засобу, а саме «MERCUS'TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SP.K, 362140717, 05- 830 Nadarzyn Blonska 64А», що в частині адреси не кореспондується з відправником товару, а саме відповідно до графи 2 МД, рахунку-фактури від 06.08.2021 №1/001/08/21, контракту від 06.08.2021 №900/8 «MERCUS TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SPOLKA KOMANDYTOWA, Zurawia 43/201,00-680 Warszawa»; - контракт від 06.08.2021 №900/8 встановлює умови поставки товару EXW (ІНКОТЕРМС 2010), тоді як в графі 20 МД зазначені умови поставки DAP UA Рівне, що суттєво впливає на включення витрат по доставці, до митної вартості товару (декларантом додатково надано лист від 17.08.2021 №5 та Довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 № 11. чим підтверджено не включення витрат на транспортування до митної вартості); - контракт від 06.08.2021 №900/8 містить ознаки внесення до нього відомостей шрифтом що відрізняється від основного тексту, а саме на першому аркуші в реквізитах сторін слово «TRADEAVTO GROUP» та відповідно «Трейдавто Груп» та розділ 19 пункт 19.1., що може свідчити про внесення змін до контракту, що не погоджені сторонами угоди; - відповідно до умов поставки, що зазначені в МД, а саме DAP UA Рівне, товар поставляється продавцем та передається покупцю в місці поставки, а саме в даному випадку «Україна м. Рівне», що суперечить дійсним умовам поставки; - відповідно до Інформації про пропуск через митний кордон України з АСМО «Інспектор» перевезення товару здійснював ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є працівником ТзОВ “Трейдавто Груп" Україна, 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 15., а отже витрати по перевезенню товару понесено покупцем даного товару та не включено до митної вартості (декларантом додатково надано лист від 17.08.2021 №5 та Довідку про транспортні витрати від 17.08.2021 № 11, чим підтверджено не включення витрат на транспортування до митної вартості); - зазначений в графі 44 МД банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.08.2021 № 119 не можливо ідентифікувати з поданим до митного оформлення електронним примірником, оскільки останній не містить реквізитів номера.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічного товару згідно бази даних ЄАІС Держмитслужби: за МД від 19.04.2021 №UA100110/2021/813031, - 74 400,00 евро за одиницю; за МД від 19.04.2021 №UA100110/2021/813032, - 74 400,00 евро за одиницю.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення за основним методом за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною контракту ТзОВ «Трейдавто Груп» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосуються придбаного товару (рахунок сплачено)).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.08.2021 №900/8 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) від 06.08.2021 №І/001/08/21 визначає вартість товару 45 000,00 Євро. У цьому документі зазначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну. Такі ж відомості щодо вартості товару 45 000,00 Євро містить і експортна декларація країни відправлення від 11.08.2021 №PL445010Е1733460. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від 10.08.2021 на суму 45 000,00 Євро, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) від 06.08.2021 №І/001/08/21.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 45 000,00 Євро та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.

Також суд зазначає, що стосовно розбіжностей у наданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, то твердження митниці спростовуються відомостями із Національного судового реєстру Польської Республіки для компанії MERCUS TRUCK EXPORT-IMPORT WYNAJEM SP.ZO.O. SPOLKAKOMANDYTOWA (http://krs.infoverid.r>I/Mercus.Truck,Export,Import,Wynaiem,Warszawa,Informacie,KRS,00005690 21.html), які знаходяться у вільному доступі. З наявної там інформації слідує, що «MERCUS TRUCK EXPORT - IMPORT WYNAJEM SPZ.O.O S.P.K 362140717, 05-830 Nadarzyn Bolonska 64А» є філія компанії-експортера, а не інша компанія.

Щодо невідповідності умов поставки, визначених у митній декларації та зовнішньоекономічному контракті від 06.08.2021 року № 900/8 суд зауважує наступне. Декларантом (ТОВ «СМАРТБРОК») при поданні первинних митних декларацій UA204020/2021/257172, UA204020/2021/257508 було допущено помилку при заповненні графи 20 «Умови поставки», зокрема замість умов EXW - Варшава вказано DAP - Рівне. З огляду на це, митному органу від декларанта надавався лист від 17 серпня 2021 року, у якому повідомлялося про допущену помилку та твердження про вірні умови поставки. До того ж. згодом було долучено довідку про транспортні витрати №11 від 17 серпня 2021 року, у якій розписано, які витрати понесено ТзОВ «Трейдавто Груп» щодо доставки товару на умовах EXW. Важливо зазначити, що допущена помилка ніяким чином не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності тому такі дії не тягнуть за собою застосування санкцій, передбачених митним кодексом та чинним законодавством України. Окрім того, при випуску товару у вільний обіг подавалася нова митна декларація (UA204020/2021/261390), згідно з якою і сплачувались митні платежі. Графа № 20 цієї декларації містить відомості про умови поставки, зокрема вказано EXW - WARSZAWA, тобто ті, що передбачені контрактом №900/8. До того ж у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару – 1 434 745,91 грн., що за курсом НБУ на момент оформлення становить 45 530,14 евро (45000,00 евро - ціна товару + 530 евро - вартість поставки згідно довідки про транспортні витрати № 11 від 17 серпня 2021 року).

З приводу подання до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту від 06.08.2021 № 900/8 з наявністю відомостей шрифтом, що відрізняється від основного тексту в частині найменування компанії ТзОВ «Трейдавто Груп», суд звертає увагу на те, що у даному контракті відсутні положення чи застереження, що контракт повинен викладатися із застосуванням якогось конкретного шрифту з відповідним розміром, окрім того не ідентичний шрифт використовується і на останній сторінці документа, на якому містяться підписи сторін, що скріплені печатками, а тому, з наведеного слідує, що при укладенні контракту компанія MERCUS TRUCK EXPORT - IMPORT WYNAJEM SPZ.O.O S.P.K та ТзОВ «Трейдавто Груп» вже були ознайомленні з положеннями контракту, у якому деякі пункти зазначені іншим шрифтом.

Щодо неналежності платіжного документа № 119 від 10.08.2021 року про оплату за ввезений транспортний засіб, суд звертає увагу на те, що у розділі «Юридичні адреси та рахунки сторін» зазначено банківські реквізити сторін, а саме щодо експортера розрахунковий рахунок вказано (PL34160014621842031810000002). У сформованому експортером рахунку-фактурі №1/001/08/21 від 06.08.2021 також містяться відомості про розрахунковий рахунок, на який повинна поступити та поступила оплата у розмірі 45 000,00 євро за ввезений товар (автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення). Саме тому наданий платіжний документ №119 від 10.08.2021 кореспондується з ввезеним в адресу ТзОВ «Трейдавто Груп» товаром, а саме (автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 , 2021 року виготовлення) за ціною 45 000,00 євро. У графі 59 платіжного доручення містяться відомості про розрахунковий рахунок отримувача коштів (компанії Merciis truck export-import), зокрема, зазначаються відомості про р/р IBAN PL34160014621842031810000002. Графа №70 «Призначення» містить посилання на ввезений товар з ідентифікацією за унікальним номером кузова та зовнішньоекономічний контракт №900/8 від 06.08.2021 року. Також на підтвердження проведення платежу та виконання ТзОВ «Трейдавто Груп» зобов`язання щодо ввезення на митну територію України вищевказаного автобуса в матеріалах справи міститься завірене установою банку AT «Перший український міжнародний банк» платіжне| доручення від 10.08.2021 року № 119. Таким чином, з огляду вищезазначене, ТзОВ «Трейдавто Груп» належним чином виконало зобов`язання щодо ввезення на митну територію України товару (автобус пасажирський марки MERCUS, MB SPRINTER 519, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_1 ).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна обґрунтувати (довести) законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, скориговану ним за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правничої допомоги від 29.08.2019, рахунка-фактури від 06.09.2021 №1-000000310, виданого адвокатом Крючковим В.О., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-000000310 на суму 10 000,00 грн; платіжного доручення від 07.09.2021 про оплату ТзОВ ТРЕЙДАВТО ГРУП за надання правової допомоги коштів в сумі 10 000,00 грн та попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-000000310, виконавцем було виконано такі роботи (надано послуги) загальною вартістю 10 000,00 грн: ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021, карткою відмови, товаросупровідними документами; пошук інформації в мережі інтернет щодо контрагента та учасників зовнішньоекономічної операції; юридичний прогноз справи; детальний аналіз та вивчення обставин справи; складення стратегії представництва у суді; вивчення судової практики з відповідних правовідносин; складання та подання позовної заяви; участь у судових засіданнях щодо розгляду справи.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням від 28.09.2021 №376 позивач сплатив судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 204000/2021/000069/2 від 27.08.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдавто Груп» (43025; Волинська область, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, буд. 15; код ЄДРПОУ 43028919).

Відповідач: Рівненська митниця (33028; Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 104; код ЄДРПОУ 43958370).

Суддя С.Ф. Костюкевич