Рішення № 102927418, 19.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11202/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 163 від 19.09.2019 про проведення перевірки, податкових повідомлень-рішень №0001943303, № 0001953303, № 0001963303 та №0001973303 від 31.10.2019 року. Позивач просить визнати протиправним наказ про проведення перевірки, визнати проведення перевірки та висновки, викладені у акті, неправомірними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення скасувати. Зазначає, що станом на момент проведення перевірки та прийняття рішень припинила діяльність як фізична особа-підприємець та була знята з обліку у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області. Вважає, що відповідач не мав підстав для проведення перевірки, у акті відсутні посилання на будь-які документи первинного обліку, які підтверджують отримання нею коштів в межах господарської діяльності. Вважає, що відомості, отримані з автоматизованої системи даних податкового органу, не можуть бути належним доказом порушення нею вимог закону.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на правомірність підстав проведення перевірки. Зазначає, що до початку перевірки позивачці надсилалась копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмове повідомлення, які отримані під розписку. Таким чином, позивач була належним чином повідомлена про проведення перевірки та фактично погодилась з її проведенням. Зазначає, що позивачці був направлений запит щодо надання пояснень та документів/копій документів, що належать до предмету перевірки, на який вона повідомила, що документи були втрачені (знищені) у зв`язку з підтопленням. Через ненадання позивачкою необхідних первинних документів відповідачем був складений відповідний акт, перевірку проведено з врахуванням інших документів, наданих контрагентами позивачки. Зазначені документи підтверджують отримання ФОП ОСОБА_1 доходу за ознакою 157 у 2018 році на суму 2493635, 49 грн. та у 2019 році на суму 710649,73 грн.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпункт 75.1 ст.75 Податкового кодексу визначає види перевірок, а п.п. 78.1.7 п.78.1 ст.78 Кодексу визначає підстави для проведення документальної позапланової перевірки. До таких підстав належить, у тому числі, початок процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а також якщо порушене провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається у випадку, коли платнику до початку проведення перевірки вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 11.1 Розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок), встановлено, що платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

У зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання, серед іншого, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2. - 11.4. цього розділу (Пункт 11.5 Розділу XI Порядку)

Відповідно до п.п.1 п.11.18 Порядку зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку: підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки. Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП, номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП. Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Як вбачається зі змісту п.п.4 п.11.18 Порядку державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою, не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Судом встановлено, що на виконання доручення ДФС України №1484/22-01-13-01-16 від 20.06.2019 податковим органом на адресу ОСОБА_1 був направлений запит від 24.06.2019 № 24457/01-51-06-17 щодо надання документів/копій документів, які підтверджують отримання нею доходу за 2018 рік за ознакою 157.

Позивачкою 18.07.2019 були надані пояснення наступного змісту: «на Ваш запит повідомляю наступне, що у зв`язку з аварійнім витоком гарячої води та підтопленням частини приміщення було знищено оргтехніку, паперові носії та багато іншого».

02.07.2019 відбулась державна реєстрація припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що державним реєстратором було повідомлено податковий орган.

Головним управлінням державної податкової служби у Хмельницькій області на підставі ст.20, пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.п.78.1.7, п.78.1, п.78.4, ст.78.6 ст.78, ст.79 ПКУ, пп. 13.1.2 п.13.1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виданий наказ від 19.09.2019 №163 на проведення з 23.09.2019 документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 з питань виплати сум доходу за ознакою 157 «доходи, виплачені самозайнятій особі» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 02.07.2019.

Копію наказу про проведення перевірки від 19.09.2019 №163 та письмове повідомлення № 52 вручено позивачці 19.09.2019 під розписку.

23.09.2019 під час перевірки позивачці був направлений запит (вимога) №2/3154811865 про надання пояснень та документів/копій документів, що належать до предмету перевірки. 24.09.2019 нею надані пояснення про те, що вона здійснювала діяльність згідно КВЕД. Що стосується невідображення доходів за 2018р., зазначене мало місце через те, що у зв`язку з підтопленням були втрачені ці та інші документи, відтак вона не мала змоги подати звітність, книгу обліку доходів тощо. Податковим органом складений акт про ненадання документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

З метою отримання документів для проведення перевірки податковим органом були надіслані запити контрагентам позивачки, з яких було встановлено отримання ФОП ОСОБА_1 доходу за ознакою 157 у 2018 році на суму 2493635,49 грн. та за 2019 рік в сумі 710649,73 грн.

Зазначене підтверджується повідомленнями Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради про перерахування коштів ФОП ОСОБА_1 за 2018-2019 роки, копією книги розрахунків за 2018, 2019 роки та повідомленням НПО КЗ ДМР «Центр ПМСД» про придбання у ФОП ОСОБА_1 новорічних подарунків і продуктів харчування для фуршету для працівників закладу ППО КЗ Дунаєвецької міської ради «Центр ПМСД», копією договору №1 від 18.06.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД» предмет договору - поставка продуктів, копією договору №2 від 22.12.2018 предмет договору - поставка солодощів для формування новорічних подарунків та продуктів для фуршетного стола. Згідно з умовами договорів оплата за товар, що поставляється за цими договорами, проводиться шляхом перерахування на поточні рахунки Постачальника в термін, узгоджений сторонами і відображений в накладній, або рахунку Постачальника, але не пізніше 30 робочих днів з дня одержання товару покупцем.

Враховуючи наведені обставини, які були встановлені податковим органом зі змісту первинних документів, одержаних від контрагентів позивачки, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки був складений акт перевірки від 04.10.2019 №0063/22-01-33-03/ НОМЕР_1 .

Оскільки цей акт позивачці вручений не був ( про це складений акт №0028/22-01-33-03 від 04.10.2019) він був направлений їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою "вручено 10.10.2019 особисто".

У подальшому на підставі акту від 04.10.2019 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0001943303 від 31.10.2019 по єдиному податку з фізичних осіб на суму 186306,65 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 149045,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37261,33 грн.;

- №0001953303 від 31.10.2019 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 159896,19грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 127916,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31979,24 грн.;

- №0001963303 від 31.10.2019 по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13324,69 грн.., в тому числі за податковими зобов`язаннями 10659,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2664,94грн.;

- №0001973303 від 31.10.2019 по податку на додану вартість на суму 177662,49 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 142130,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35532,49 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення надіслані позивачці на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою "вручено 06.11.2019 особисто". Враховуючи те, що запити, направлені під час проведення перевірки, акт перевірки та оскаржені рішення були надіслані за податковою адресою позивачки, яка внесена до відповідного реєстру та інформаційних систем податкового органу, такі документи вважаються належним чином врученими платникові.

Як вбачається зі змісту спірного наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.» У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18.

Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 зазначається, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У постанові від 22 травня 2020 у справі №825/2328/16 Верховним Судом розглядалось питання про те, чи впливають та яким чином впливають на законність спірного акту окремі допущені посадовими особами порушення процедури проведення відповідної перевірки або іншого заходу (у разі їх наявності). У цій постанові Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Верховний Суд наголосив, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

У той же час, судом в цій справі не встановлена і належними доказами не підтверджена протиправність дій податкового органу щодо призначення перевірки, не встановлено протиправності її підстав згідно зі спірним наказом, які випливають з вимог Податкового кодексу. Податковий орган мав підстави для проведення невиїзної позапланової перевірки позивачки у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності та наявністю податкової інформації, яка свідчила про порушення вимог податкового законодавства. Податковим органом був вручений наказ на проведення перевірки, який містив у собі інформацію про підстави перевірки, крім того позивачка брала участь у проведенні перевірки, надаючи відповіді на запити податкового органу. Будь-яких порушень процедури проведення перевірки, які б безпосередньо впливали на подальші рішення контролюючого органу, суд не встановив, відтак у цій частині позовні вимоги не є обґрунтованими.

Що стосується виявлених порушень вимог закону та прийнятих відповідачем податкових рішень, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) ( п. 44.3. ст. 44 ПК України)

Як вбачається зі змісту п. 44.5. ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що у акті перевірки зазначається про те, що від ОСОБА_1 не надходило повідомлень до податкового органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів.

З питанням відновлення документів позивачка до відповідача не зверталась. Натомість перевіркою встановлено, що платником не забезпечено збереження документів, які підлягали перевірці.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми «Р» N0001943303 від 31.10.2019 року по єдиному податку з фізичних осіб на суму 186306,65грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 149045,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37261,33 грн. судом встановлено наступне.

За період з 01.01.2016р. по 02.07.2019р. фізична особа ОСОБА_1 обравши відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку другої групи.

Проведеною перевіркою встановлене перевищення позивачкою встановленого критерію для платника єдиного податку другої групи, а саме обсяг доходу за 2018р. перевищує 1 500000 гр., чим порушений п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

ОСОБА_1 до контролюючого органу подано декларацію платника єдиного податку за 2018 pік від 14.01.2019 в якій відображено отриманий дохід від провадження діяльності в сумі 1341156,00 грн. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків і поданих суб`єктами господарювання до органів ДПС податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб (форми 1-ДФ), повідомлень ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД», Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та за наслідками перевірки сума доходу, виплачена на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по ознаці 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» за 2018 рік становить 2493635,49 грн., а саме:

I квартал 2018 - в сумі 454163,50 грн.;

II квартал 2018 - в сумі 368903,05 грн.

Ш квартал 2018 - в сумі 546715,65 грн.;

IV квартал 2018 - в сумі 1123853,29 грн.

Отримані доходи ОСОБА_1 підтверджуються відповідями Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради від 19.09.2019 за №730 щодо перерахованих коштів ФОП ОСОБА_1 на суму 2446399,47грн., копією книги розрахунків з 16.02.2018 по 21.12.2018 та відповіддю ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД» щодо перерахованих коштів в загальній сумі 47236,02 грн. в 2018 році.

У податковій декларації платника єдиного податку за No9304059146 від 14.01.2019 ОСОБА_1 задекларовано дохід за 2018 pік в сумі 1341156,00 гр., декларація платника єдиного податку з відміткою «ліквідаційна» за 2019 рік до Дунаєвецького управління ГУ ДПС у Хмельницькій області не подана.

Перевіркою встановлено, що у четвертому кварталі 2018 року у ОСОБА_1 платника другої групи єдиного податку відбулось перевищення граничного обсягу доходів (1,5 млн. грн. ), відтак з наступного кварталу ( з першого кварталу 2019 р.) вона повинна була або перейти на загальну систему оподаткування, або на третю групу платників єдиного податку відповідно до поданої нею заяви.

У пп. 2 п. 293.8 Податкового Кодексу України , конкретизовано, що платники єдиного податку другої групи, які перевищили в податковому (звітному) періоді граничний обсяг доходу, у наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від використання спрощеної системи оподаткування. Такі платники зобов`язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку в розмірі 15 %. Заяву подають не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Таким чином, з урахуванням вказаного позивачкою було порушено пп. 2 п. 291.4 ст. 291, пп. 1 п. 293.4, пп. 2 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, а саме: за період з 01.01.2018 p. по 31.12.2018р. на розрахункові рахунки підприємця надійшла виручка в розмірі 2493635,49 грн. Сума перевищення обсягу доходу за четвертий квартал 2018 р. складає 993635,49 грн., тому сума заниженого податкового зобов`язання по єдиному податку становить 149045,32 грн. (сума перевищення 993635,49 грн. х 15%).

За результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано єдиний податок з фізичних осіб в сумі 149045,32 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року N0001943303 про збільшення грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 149045,32 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 37261,33 грн.

Судом не встановлено протиправності цього податкового рішення, оскільки належними доказами доводи податкового органу не спростовуються.

Що стосується оскарження податкового повідомлення-рішення N0001953303 від 31.10.2019 року по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 159896,19 грн.., в тому числі за податковими зобов`язаннями 127916,95грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 31979,24 грн., судом встановлено, що за період з 01.01.2019 р. по 02.07.2019 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 задекларовано загального оподатковуваного доходу у сумі 0,00 грн.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2019 р. по 02.07.2019 р. встановлено його заниження на загальну суму 710649,73 грн. в т.ч. за 1 квартал 2019р. на 329014,10 гр., за 2 квартал 2019р. на 381635,63 грн.

За даними перевірки сума доходу виплачена на користь ФОП ОСОБА_1 по ознаці 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради за 2019 рік становить 710649,73 гр., з яких у першому кварталі 2019 - в сумі 329014,10 грн.; в другому кварталі 2019 - в сумі 381635,63 грн.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до п.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164 ПК України оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з наданою управлінням освіти молоді та спорту Дунаєвецької міської ради відповіддю 19.09.2019 на запит ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо відображення виплати сум доходів за ознакою 157 «доходи, виплачені самозайнятій особі (п.п 165.1.36 п.165.1 ст.165, ст. 177 та ст. 178 Податкового кодексу України) фізичній особі - підприємець ОСОБА_1 виплачено дохід за 2019 р. на загальну суму 710649,73грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не відображено дохід, отриманий від провадження діяльності за період з 01.01.2019 по 02.07.2019 в сумі 710649,73грн. На порушення п.163.1 ст.163, п.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України підприємцем занижено суму оподатковуваного доходу на загальну суму 710649,73грн., тобто занижено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за 2019 pік в розмірі 127916,95 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 127916,95грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року N0001953303 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 127916,95 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 31979,24 грн.

Судом не встановлено протиправності цього податкового рішення, оскільки належними доказами доводи податкового органу не спростовуються.

Стосовно податкового повідомлення-рішення N0001963303 від 31.10.2019 року по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13324,69 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 10659,75грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2664.94грн., відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 «інші переxідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. п. 1.4 п.16' підрозділу 10 Закону 1621-VI нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ. Згідно з п. 1.6. п. 16' підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного платником порушено вимоги п. 16' підрозділу 10 «інші перехідні положення», п. 163.1 ст. 163, п.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, позаяк у період, що перевірявся, занижено суму податкових зобов`язань з військового збору на 10659,75 грн.

Зважаючи на це, за результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано грошові зобов`язання за платежем «військовий збір» в розмірі 10659,75 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року N001963303 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 10659,75 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2664,94 грн.

Судом не встановлено протиправності цього податкового рішення, оскільки належними доказами доводи податкового органу не спростовуються.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення N0001973303 від 31.10.2019 року по податку на додану вартість на суму 177662,49 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 142130,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 35532,49 грн., суд виходить з такого.

На прийняття рішення по податку на додану вартість вплинуло перевищення фізичною особою платником єдиного податку другої групи обсягу доходу за четвертий квартал 2018 року понад 1500000 грн., чим порушено п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України. Зважаючи на це, з 01.01.2019 року позивачка повинна була здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм мiсцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

У зв`язку з тим, що станом на 31.12.2018 загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (продуктів харчування), що підлягають оподаткуванню у суб`єкта господарювання перевищила 1000000 гр., відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов`язана була зареєструватись як платник податку на додану вартість.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2019р. по 02.07.2019р. встановлено їх заниження в розмірi 142130 грн.

Відповідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі таз передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.193.1.ст.193 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків. Згідно з п.194.1.ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Як вже зазначалось, проведеною перевіркою на підставі інформації управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради встановлені фактичні обсяги реалізації позивачкою продуктів харчування на суму 710649,73 грн. Відповідно до цього сума донарахованого податкового зобов`язання по податку на додану вартість становить 142130 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 123 ПК України умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вище зазначені порушення, виявлені під час перевірки, наданими суду письмовими доказами не спростовуються.

Враховуючи викладене, судом не встановлені підстави для скасування спірних податкових повідомлень - рішень та наказу, а також не встановлені підстави для визнання дій відповідача щодо проведення та під час проведення перевірки протиправними. Оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій в межах спірних правовідносин, у позові слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 січня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 43142957)

Головуючий суддя І.С. Козачок