Рішення № 102927401, 19.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12715/21

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2022 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» на виконання наказу від 22.02.2021 року за №85/0;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 24.02.2021 по 27.05.2021 включно в сумі 46097 грн. 31 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказом від 22.02.2021 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №85/о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з 23.02.2021 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 ст. 77 ( у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані 4 доби щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році, встановивши премію за лютий 2021 року у розмірі 25,168 %. Відповідно до запиту від 17.08.2021 на ім`я позивача надійшла письмова відповідь про те, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції та надано довідку про середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення. Відповідно Довідки про доходи № 440 ГУНП в Хмельницькій області середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення позивача становив 495,67 грн. Відповідно до відомостей по виписці по рахунку АТ КБ «Приватбанк», 26.02.2021 позивачем отримано заробітну плату в розмірі 14 970,60 грн. та 28 травня 2021 року 190410,62 грн. Отже, остаточним розрахунком ГУНП в Хмельницькій області перераховано позивачу виплати при звільненні 26 лютого 2021 року та 28 травня 2021 року, а тому виплати при звільненні ГУНП в Хмельницькій області є протиправними в частині затримки повного розрахунку (виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані 4 доби щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році, премію) так як такі виплати проведені 26.02.2021 та 28.05.2021, а не у день звільнення зі служби в органах Національної поліції (23.02.2021). Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягненням з ГУНП в Хмельницькій області середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та компенсації за невикористані 4 доби щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році та премію.

Ухвалою від 01.11.2021 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.

15.11.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Хмельницькій області від 10.11.2021 №553 платіжним дорученням від 24.02.2021 №587 ГУНП в Хмельницькій області було перераховано грошове забезпечення за 23 дні лютого, компенсація відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 14970,60 грн. Платіжним дорученням від 27.05.2021 №2242 ГУНП в Хмельницькій області була перерахована сума одноразової грошової допомоги при звільненні на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 190409,84 грн. Відповідач зазначив, що поліцейські не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу в лавах Національної поліції України. При цьому порядок проходження служби у Національній поліції України урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами. На поліцейських, які проходять службу у Національній поліції України, положення Закону України "Про оплату праці" та іншого законодавства у сфері трудових відносин, в тому числі Кодексу законів про працю України, не поширюються. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.11.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якому позивач вважає доводи відповідача викладені у відзиві необґрунтованими.

02.12.2021 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №85о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено з 23.02.2021 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Платіжним дорученням від 24.02.2021 №587 ГУНП в Хмельницькій області позивачу перераховано грошове забезпечення за 23 дні лютого, компенсація відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 14970,60 грн.

Платіжним дорученням від 27.05.2021 №2242 ГУНП в Хмельницькій області позивачу перерахована сума одноразової грошової допомоги при звільненні на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 190409,84 грн.

17.08.2021 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому просив відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 27.05.2021.

Листом від 28.08.2021 відповідачем надано довідку про грошове забезпечення за останні два місяці перед звільненням зі служби в поліції та середньоденний заробіток на день звільнення. А також повідомлено позивача про те, що одноразова грошова допомога при звільненні не є складовою грошового забезпечення поліцейських, визначеного Постановою КМУ №988 від 11.11.2015 і Порядку та умов, а є окремою соціальною виплатою, що передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393. Кошти на виплату одноразової допомоги при звільненні надійшли на рахунок ГУПП в Хмельницькій області 26 травня 2021 року та платіжним дорученням від 27.05.2021 № 2242 були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Вказаний нормативно-правовий акт не визначає підстави та порядок відшкодування поліцейським за затримку виплати належних при звільненні сум, у зв`язку із чим в таких випадках мають застосовуватися норми трудового законодавства.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значущі обставини, як виплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, суд наголошує, що стаття 116 КЗпП оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 цього Кодексу передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.

Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити поліцейському, який звільняється зі служби, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби.

Отже, зазначена одноразова грошова допомога належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною першою цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тобто, відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується лише в разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Такий правовий висновок прямо випливає із цієї норми.

Отже, залежно від розміру невиплачених належних звільненому працівникові сум прямо пропорційно належить виплаті розмір середнього заробітку, однак за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки позивача звільнено зі служби в поліції з 23.02.2021 року, а виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, компенсації за невикористані 4 доби щорічної основної, додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році, премії здійснена відповідачем лише 26.02.2021 та 28.05.2021, строк затримки розрахунку складає 94 дні.

При визначенні належної до стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує висновки Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 та застосовує критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, з урахуванням таких обставин, як розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Суд встановив, що з огляду на довідку №552 від 10.11.2021, середньоденне грошове забезпечення позивача складає: 495,66 грн.

Недоплачена позивачу сума становила 205380,44 грн. (190410,62 грн. + 14970,60 грн.).

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить: 495,66 грн. х 94 дні = 46592,04 грн.

Істотність частки нарахованої одноразової грошової допомоги в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 205380,44 грн./46592,04 грн. (сума нарахованої одноразової допомоги /середній заробіток за весь час затримки розрахунку) = 4,41.

Суд, виходячи з принципу пропорційності та з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає належним і достатнім способом відновлення порушеного права позивача - стягнення на його користь 46592,04 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 28.05.2021.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

У зв`язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із служби за період з 23.02.2021 по 28.05.2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 28.05.2021 в сумі 46592,04 грн. (сорок шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні чотири копійки).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький