Рішення № 102927147, 17.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15365/21

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гвардійської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гвардійської сільської ради, в якому просить:

визнати незаконним та скасувати рішення чотирнадцятої сесії Гвардійської сільської ради №14 від 07 вересня 2021 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1747 га. по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Гвардійську сільську раду повторно розглянути, на наступній сесії сільської ради після набрання законної сили цього рішення суду, мою заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки площею 0,1747 га. по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення №10 Гвардійської сільської ради Хмельницького району від 29.01.2002 року їй безоплатно передано 1,7 га земельної ділянки у власність для ведення особистого підсобного господарства. На підставі цього рішення видано 21 березня 2002 року Державний акт про право приватної власності на землю площею 1,6 га.

Позивач вказує, що оскільки не використала повністю своє право на приватизацію земельної ділянки 23.07.2021 року звернулася до Гвардійської ради Хмельницького району з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення 0,1747 га земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Вказує, що земельна ділянка з 1996 року передана їй у користування (з цього ж часу продовжує її обробляти), що підтверджується витягом із погосподарської книги за 1996 - 2000 роки; за 2000 - 2005 роки; 2005 - 2010 роки, 2010 - 2016 роки; 2016 - 2010роки, 2021 - 2025 роки.

Однак, відповідно до рішення чотирнадцятої сесії Гвардійської сільської ради №14 від 07 вересня 2021 року позивачці відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення 0,1747 га земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки позивачем вже було проведено приватизацію земельної ділянки.

Позивач вважає, що таке рішення є незаконним та таким, що порушує її конституційні права, оскільки їй не було передано у приватну власність земельну ділянку належної площі, як передбачено ЗК України.

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

06 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що оскаржуваним рішенням відповідача відмовлено позивачу в задоволенні його заяви, оскільки позивач уже використав своє право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується, доданою позивачем до позовної заяви, копією державного акту від 21.03.2002 року серії ІІ-ХМ №016359, на земельну ділянку площею 1,6 га, для ведення особистого селянського господарства.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 1,60 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гвардійської сільської ради.

23.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Гвардійської сільської ради Хмельницького району із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення 0,1747 га земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням чотирнадцятої сесії Гвардійської сільської ради №14 від 07 вересня 2021 року позивачці відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення 0,1747 га земельної ділянки відповідно до кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки позивачем вже було проведено приватизацію земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч.2 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, визначені Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року №899-IV (далі - Закон №899-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону №899-IV, право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно із статтею 2 Закону №899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до ст. 3 Закону №899-IV особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Згідно з ст. 5 Закону №899-IV сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 11 Закону №899-IV, встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, Закон №899-IV визначає порядок виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, особам, чиє право на землю посвідчено відповідними документами.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно із пунктами 5-6 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року №720/95, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації. Отже, після виділення в натурі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на землю право на земельну частку (пай) припиняється.

З огляду на вищевикладене суд звертає увагу на те, що після виділення в натурі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на землю право на земельну частку (пай) є реалізованим і повторно ним скористатися особа вже не може.

Право виділення в натурі земельної ділянки та видачі державного акту на право власності на землю, було реалізоване ОСОБА_1 шляхом отримання земельної ділянки площею 1,60 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гвардійської сільської ради.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства діяв правомірно та в межах чинного законодавства України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, ту обставину що ОСОБА_1 право шляхом отримання земельної ділянки площею 1,60 га., для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гвардійської сільської ради, тому позивачем не підтверджено правомірність заявлених позовних вимог, відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Гвардійської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Гвардійська сільська рада (вул. Соборна, 27, Гвардійське, Хмельницький район, Хмельницька область, 31352 , код ЄДРПОУ - 04403673)

Головуючий суддя П.І. Салюк