Рішення № 102927144, 17.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10597/21

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260;

- стягнути з Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік в сумі 15170,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період проходження військової служби в Хмельницькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки отримував грошове забезпечення не в повному розмірі у зв`язку з не виплатою матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що виключні підстави для виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань визначені в наказі Міністерства оборони України від 12.03.2021 №59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік» (далі - Наказ №59). Проте позивач не надав підтверджуючих документів, які б давали йому право на отримання виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідач також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки заявлений позивачем розмір (5000,00 грн) є неспівмірним з складністю цієї справи, реальним часом, витраченим адвокатом на написання позовної заяви, враховуючи відсутність детально описаних робіт адвоката та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Додатково подав відповідне клопотання.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що в період з 05.06.2021 по 18.06.2021 перебував на лікуванні в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» з приводу тривожного невротичного розладу, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1339. Про цю обставині відповідач був повідомлений належним чином. Додатково вказано, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу (5000,00 грн) є співмірною з складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з витягом із наказу командувача оперативного командування «Захід» (по особовому складу) від 26.02.2021 №62 позивач прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зарахований до списків особового складу Збройних Сил України та призначений начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Хмельницького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Хмельницької області.

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Хмельницького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 01.03.2021 №23 позивача з 01.03.2021 зараховано до списків особового складу Хмельницького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на всі види забезпечення.

Згідно з наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (по стройовій частині) від 12.07.2021 №126 позивача з 12.07.2021 зараховано до списків особового складу квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ Сил логістики Збройних Сил України на всі види забезпечення.

В період проходження військової служби в Хмельницькому об`єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки позивачу не виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Позивач звернувся до відповідача з рапортом від 01.03.2021, в якому просив призначити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, передбачену Порядком №260.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Приписами пункту 7 розділу ХХIV Порядку №260 встановлено, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, усунені або відсторонені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання повноважень на посаді, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункт 9 розділу ХХIV Порядку №260).

Зі змісту наведених норм слідує, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань та у розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).

Отже, відповідач зобов`язаний, за наявності визначених умов, виплатити таку допомогу та не вправі вирішувати це питання на власний розсуд у випадку виконання військовослужбовцем для отримання такої допомоги всіх залежних від нього дії.

Разом з тим, для нарахування відповідної допомоги військовослужбовець повинен був ініціювати своє бажання її отримати шляхом подання відповідного рапорту, а також відповідно до Наказу №59, мав би належним чином аргументувати підстави нарахування та виплати такої допомоги.

Так, положеннями пункту 6 Наказу №59 встановлено, що матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань виплачувати в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:

смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;

безперервне перебування на реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов`язані з виконанням завдань в районі проведення операції Об`єднаних сил.

Як встановив суд, позивач 01.03.2021 звернувся до відповідача з рапортом про призначення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. При цьому, в змісті цього рапорту не зазначено ні про наявність жодної з підстав, визначених у пункті 6 Наказу №59, ні про надання жодних підтверджуючих документів.

Доводи позивача про те, що в період з 05.06.2021 по 18.06.2021 він перебував на лікуванні в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» з приводу тривожного невротичного розладу, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1339, як підставу для виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, суд вважає безпідставними. Так, вказана обставина виникла після звернення позивача з рапортом від 01.03.2021. Крім того, як зазначено в клопотанні представника позивача про долучення доказів, копію вказаної виписки було надано відповідачу в червні 2021 року.

Щодо твердження позивача про неодноразове подання відповідачу відповідних рапортів про призначення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в яких зазначено конкретні причини для такої виплати (порушення стану здоров`я, що спричинило тимчасову непрацездатність), які підтверджуються належними медичними документами, суд оцінює його критично. Так, позивач не надав жодного доказу подання до відповідача рапорту про призначення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік із зазначенням у ньому підстав, визначених у пункті 6 Наказу №59 та наданням доказів на їх підтвердження. У наданому позивачем рапорті від 09.07.2021, останній лише просив у зв`язку з вибуттям на нове місце служби, повідомити, зокрема, про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (коли та в якому розмірі проведена виплата).

Таким чином, позивач для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік не виконав усі необхідні дії з метою її отримання, зокрема, не подав за підпорядкуванням рапорт про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із зазначенням у ньому конкретних причин для такої виплати, визначених у пункті 6 Наказу №59, а також до рапорту не додав відповідні документи.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», немає підстав для розподілу судових витрат в частині судового збору. Також наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Героїв Майдану 64, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08202826) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк