Рішення № 102926059, 26.01.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/18518/21

н/п 2/953/1254/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань - Кот Я.А.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки- адвоката Бражнікова Г.Г.,

представника відповідача- адвоката Цимбалістичного В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» ( далі- відповідач, Університет) , у якій прохає суд скасувати наказ ректора Національного Аерокосмічного університету ім.М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» № 1766-ВК від 10 серпня 2021 року про звільнення її з посади старшого викладача Кафедри іноземних мов як незаконний (далі-спірний Наказ). Поновити її на посаді старшого викладача Кафедри іноземних мов Національного аерокосмічного університету ім.М.Є.Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2021 року по день винесення рішення (до дня поновлення на роботі).

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 16.09.1996 вона працювала в Харківському авіаційному інституті, в подальшому Національний аерокосмічний університет ім.М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», на посадах викладача та старшого викладача Кафедри іноземних мов. Між нею та відповідачем постійно укладався строковий трудовий договір. Про те, що трудовий договір саме «строковий» вона зрозуміла пізніше, в зв`язку зі своєю правовою необізнаністю. Але ці трудові договори завжди продовжувалися, шляхом укладання нового строкового договору на протязі 25 років. Зі свого боку, вона старанно виконувала покладені на неї обов`язки викладача, приймала активну участь у житті навчального закладу. Останні п`ять років, у рамках участі в роботі шкільного методичного об`єднання вчителів англійської мови надавала науково-медичні консультації з організації освітнього процесу та викладання англійської мови на безоплатній основі. Перед укладанням кожного нового трудового договору успішно проходила конкурс на вакантну посаду. Останній конкурс вона також успішно пройшла на початку 2021 року і учбовий заклад мав намір укласти із нею черговий трудовий договір. Але в останній рік до мене стала упереджено відноситися завідувач кафедри іноземних мов ОСОБА_2 . Постійно натякала, щоб вона добровільно звільнилася, що вона не бажає в подальшому із нею працювати і почала створювати умови, які б не уможливлювали подальше укладання керівництвом учбового закладу із нею трудового договору. Все це призвело до того, що Наказом ректора Національного Аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» № 1766-ВК від 10 серпня 2021 року вона була звільнена з посади старшого викладача Кафедри іноземних мов в зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.

Позивачка зазначає, що копію спірного Наказу вона отримала 3 вересня 2021 року. ЇЇ середня заробітна плата за останні шість місяців складала приблизно 14000 грн., що підтверджується довідкою, наданою їй відповідачем. Вимушений прогул на день подання позовної заяви склав один місяць.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2021 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.

04.11.2021 відповідачем подано відзив на позов у якому останній прохає суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивачка в обґрунтування позовних вимог не зазначила жодної правої або будь-якої іншої підстави позову - порушення відповідачем норм законодавства про працю та/або порушення її трудових прав, які мають вказувати суду на протиправність оскаржуваного наказу, із посиланням на відповідні докази та норми права. Разом з цим, позивачка, як підставу визнання протиправним наказу, лише зазначає, що: вона працювала в Університеті 25 років, належним чином виконувала свої обов`язки тощо; строковий трудовий договір з нею переукладався; до неї почали ставитися упереджено завідувачка кафедри іноземних мов. Відповідач вважає, що наведені обставини не свідчать про порушення ним норм законодавства про працю та/або трудових прав позивачки.

Крім того, відповідач зазначає, що при звільненні позивачки Університет не допускав порушень норм законодавства про працю та/або трудових прав позивачки. ОСОБА_1 20.11.2021 подала заяву з проханням допустити її до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади старшого викладача Кафедри іноземних мов. Наказом ректора Університету від 05.01.2021 №3 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад (завідувачів кафедр, професорів, доцента, ст. викладачів)» було призначено проведення конкурсу року на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри №802 з 15 по 26 лютого 2021. В газеті «За авіакадри» №12 від 12.01.2021 розміщено оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, зокрема, й посади старшого викладача кафедри №802. Протоколом №8 від 22.02.2021 засідання ради факультету міжнародних комунікацій та підготовки іноземних громадян (факультет №8) Університету було ухвалено: обрати ОСОБА_1 на посаду старшого викладача кафедри №802. 12.03.2021 позивачка підписала та подала заяву про укладення з нею трудового договору на строк з 01.04.2021 по 31.08.2021. Цього ж дня, між ОСОБА_1 та Університетом було укладено строковий трудовий договір, за результатами проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри №802. Відповідно до п. 1.5 вказаного строкового трудового договору, його було укладено на строк з 01.04.2021 по 31.08.2021. Отже, написавши заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором, а також підписавши строковий трудовий договір, відповідач вважає, що позивачка виявила свою волю на укладення строкового трудового договору і на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на якій його було укладено. Підписання позивачкою 12.03.2021 строкового трудового договору вказують на добровільне волевиявлення працювати на умовах і у період, що визначені у договорі.

Відповідач зазначає, що незважаючи на те, що на роботодавця не покладено обов`язку попереджати працівника про майбутнє закінчення строку трудового договору, ОСОБА_1 08.06.2021 було своєчасно письмово попереджена про закінчення 31.08.2021 строку її трудового договору. Наказом № 1766-ВК від 10.08.2021 позивачку було звільнено з посади старшого викладача Кафедри іноземних мов (802)з 31.08.2021, у зв`язку з закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП України). При цьому, в подальшому, після закінчення строку трудового договору (після 31.08.2021), позивачка конкурс не проходила. А Відповідач не виявив бажання у переукладенні трудового договору з Позивачкою, сторони не досягай домовленості про продовження трудових відносин на умовах нового трудового договору. Тому трудові відносини між сторонами після 31.08.2021 не продовжувались. Відповідач у встановлені законом строки видав позивачці трудову книжку та виплатив розрахунок при звільненні.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачка не тільки сама попрохала в заяві укласти з нею трудовий договір на строк з 01.04.2021 по 31.08.2021, але й в подальшому не оспорювала правомірність укладення з нею саме строкового трудового договору. Вказана умова трудового договору не визнана недійсною та презумпція її правомірності у встановленому порядку не спростована. Позивачка була проінформований про умови укладеного з нею договору, зокрема, щодо терміну його дії, погодилася з ним. При цьому послідовне укладення (переукладення) строкових трудових договорів з позивачкою за весь час її роботи у відповідача не має наслідком визнання трудового договору безстроковим, продовження з нею трудових відносин чи протиправність прийняття відповідачем наказу про її звільнення.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що укладений трудовий договір між позивачкою і відповідачем не може вважатися безстроковим, оскільки з позивачкою було укладено трудовий договір на визначений строк. Припинення трудового договору на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України відповідає закону. Посилання позивачки на переукладення з нею декілька разів трудового договору не свідчить про набуття трудових відносин безстрокового характеру або протиправність дій відповідача під час видання оскаржуваного Наказу.

09.11.2021 представником позивачки- адвокатом Бражніковим Г.Г. подано відповідь на відзив, у якому останній зазначає, що останні роки керівництво відповідача навмисно укладало короткочасні строкові трудові договори з робітниками, щоб таким чином, мати можливість в «ручному» режимі позбавлятися від будь-яких працівників. Зазначені дії відповідача призводить до того, що грубо попираються права на працю, передбачені в тому числі і Конституцією України. ОСОБА_1 попрацювавши довгий час в Університеті і в одну мить опинилася без роботи, без заробітку. Представник позивачки вважає, що відповідачем не було наведено факту змін в Університеті щодо тривалості учбового року, або зміни у кількості студентів. Під час безпідставного не продовження трудових відносин з ОСОБА_1 не було враховано її активна участь у житі навчального закладу. Зазначене, на думку представника позивачки, вказує на упередженість керівництва Університету при вирішенні питання про звільнення.

15.11.2021 представником відповідача- адвокатом Цимбалітим В.А. подано заперечення, у яких зазначає, що продовження трудових відносин (укладення договору на новий строк) з позивачкою здійснюється відповідно до встановленого порядку, шляхом конкурсного відбору, та є правом, а не обов`язком відповідача. Крім того, обов`язок доказування певних обставин покладається на ту сторону, яка на ці обставини посилається. Вказуючи на відмову відповідача продовжити трудові відносини (продовжити існуючий договір чи укласти новий), позивачка разом з позовом не надала жодного доказу того, що вона виявила ініціативу продовження трудових відносин, а саме заяви, звернення тощо до відповідача до моменту закінчення строку дії трудового договору або після його припинення.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у позові повністю з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях..

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 16.09.1996 року ОСОБА_1 працювала в Харківському Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», де займала посади викладача та старшого викладача Кафедри іноземних мов.

Зазначений факт не заперечується сторонами та підтверджується даними, які містяться у трудовій книжці (а.с.13-16).

15.12.2020 між Харківським Національно аерокосмічним університетом імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», в особі ректора Нечепорука М.В. та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого Опаріна приймається на посаду старшого викладача кафедри №802 Університету (до проходження конкурсу). Строковий трудовий договір укладено на термін з 01.01.2021 по 31.03.2021 (а.с.56,57).

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Харківського Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», відповідач є державним закладом вищої освіти (вищим навчальним закладом, до внесення змін у законодавство про освіту), діяльність якого регулюється Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», а також іншими нормативно-правовими актами в сфері вищої освіти (а.с. 43-45).

У зв`язку з цим особливості зайняття посад (прийняття на роботу) науково- педагогічних працівників Університету регулюються Законом України «Про вищу освіту».

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» основною посадою науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є, зокрема, посада старшого викладача, яку займала Позивачка.

Згідно з частини 9 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Вченою радою Харківського Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» затверджено (протокол № 4 від 25.11.2020, введено в дію наказом ректора Університету №506 від 26.11.2020) Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, призначення та звільнення з посад, продовження терміну роботи науково-педагогічних працівників Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі - Положення) (а.с. 46-49).

Положення регламентує порядок проведення конкурсного відбору на вакантні посади науково-педагогічних працівників Університету, а саме: завідувачів кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів, асистентів, а також призначення обраних осіб на посади, продовження трудових відносин на наступний термін і звільнення із займаної посади відповідно до частини 11 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» ( пункт 1.1 Положення).

Відповідно до підпунктів1.4. та 1.5 Положення, обрання на вакантну посаду старшого викладача здійснюється вченими радами факультетів на підставі делегування повноважень від вченої ради Університету.

Згідно пункту 1.6 Положення, обрання на посади за конкурсом в Університеті передбачає такі етапи і процедури:

- організаційно-підготовчий етап: виявлення вакантної посади як підстави для проведення конкурсу на займання цієї посади; видання наказу ректором про проведення конкурсного відбору на вакантну посаду; публікація оголошення про проведення конкурсу на займання вакантної посади;

-етап перевірки відповідності документів і професійних якостей кандидата умовам конкурсу: прийняття документів претендента на посаду і перевірка комплектності поданих претендентом документів; обговорення кандидатури претендента на засіданні кафедри та/або вченої ради факультету та/або зборах трудового колективу підрозділу;

- етап роботи конкурсної комісії, на якому здійснюється розгляд документів щодо їхньої відповідності умовам конкурсу;

- етап обрання претендентів на посаду вченою радою: обговорення кандидатур претендентів на посаду вченою радою; критерії визначення переможця в конкурсному відборі; голосування за претендентів на посади та підрахунок результатів голосування.

- етап оформлення трудового договору (контракту) та призначення обраної за конкурсом особи на посаду: укладення трудового договору (контракту); видання наказу ректора про призначення (прийняття) на посаду.

Відповідно до пункту 2.8 Положення, з науково-педагогічними працівниками, обраними за результатами конкурсного відбору, укладається трудовий договір (контракт) строком до 5 років, якщо інший строк не визначений законодавством України та/або згодою сторін за результатом укладеного трудового договору (контракту).

Таким чином, заміщення посад науково-педагогічних працівників в Університеті та укладення з ними трудового договору (контракту) можливе лише після проходження працівником конкурсного відбору.

20.11.2021 ОСОБА_1 подала заяву на ім`я ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Нечипорука М.В. про допуск її до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади старшого викладача 802 кафедри. У разі визнання її переможцем конкурсного відбору на заміщення вказаної посади зобов`язалась в установлені строки укласти строковий трудовий договір (контракт) (а.с.50)

Наказом ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Нечипорука М.В. від 05.01.2021 №3 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад (завідувачів кафедр, професорів, доцента, ст. викладачів)» призначено проведення конкурсу року на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри №802 з 15 по 26 лютого 2021 (пункт 1.4. наказу від 05.01.2021 №3) ( а.с. 51).

12.01.2021 в газеті «За авіакадри» №12 розміщено оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, зокрема, посади старшого викладача кафедри №802 Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (а.с. 52-53).

Протоколом №8 від 22.02.2021 засідання ради факультету міжнародних комунікацій та підготовки іноземних громадян (факультет №8) Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» прийнято рішення про обрання ОСОБА_1 на посаду старшого викладача кафедри №802 (а.с.54).

12.03.2021 ОСОБА_1 подала заяву на ім`я ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Нечипорука М.В. про переведення її на наступний термін на посаду старшого викладача кафедри №802, як обраної за конкурсом на вченій раді (протоколом №8 від 22.02.2021) за строковим трудовим договором з 01.04.2021 по 31.08.2021 ( а.с.55).

12.03.2021 між Харківським Національно аерокосмічним університетом імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», в особі ректора Нечепорука М.В. та ОСОБА_1 , укладено строковий трудовий договір, відповідно до умов якого Опаріна приймається на посаду старшого викладача кафедри №802 Університету, обрана за конкурсом протокол №8 від 22.02.2021. Строковий трудовий договір укладено на термін з 01.04.2021 по 31.08.2021 (а.с.58).

08.06.2021 ОСОБА_1 ознайомлена з письмовим повідомленням Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» про закінчення терміну трудового договору, а також про те, що по закінченню строків трудового договору вона підлягає звільненню, або продовженню трудового договору ( а.с. 59-60.)

Факт ознайомлення та підписання вказаного письмового попередження ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувався.

В межах судового розгляду справи встановлено, оскільки не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 , після ознайомлення з письмовим повідомленням про закінчення строку трудового договору, заяв про продовження строку трудового договору або укладення нового, до відповідача не зверталася.

Наказом ректора Національного аерокосмічного університету ім.М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Нечипорука М.В. № 1766-ВК від 10.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади старшого викладача Кафедри іноземних мов, підрозділ:802 з 31.08.2021, у зв`язку з закінченням строку трудового договору, пункт 2 статті 36 КЗпП України. Чергова відпустка із розрахунку 56 к.д. на 31.08.2021 використана. (а.с.18).

Позивачка отримала спірний Наказ 31.08.2021 (а.с. 61)

Судом встановлено, оскільки не заперечувалося сторонами, позивачка конкурс не проходила. Відповідач не виявив бажання у переукладенні трудового договору з позивачкою.

Позивачкою не заперечувався факт отримання трудової книжки та виплати відповідачем, у встановлені законом строки, відповідних розрахунків при звільненні.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У пункті 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17 зазначено, що: «згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін. Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством. Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин. Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Тобто такі договори вважатимуться укладеними на невизначений строк від часу їх укладення. Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. У частині третій статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору. Згідно з положеннями частин 9, 11 статті 55 Закону України «Про вищу освіту» посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра. Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу. Пунктом 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744, передбачено, що при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін».

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 753/16193/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 686/27915/18 (провадження № 61-8617/19) зроблено висновок, що «підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України».

Відповідач 15.12.2020 уклав з ОСОБА_1 строковий трудовий договір, відповідно до умов якого Опаріна приймається на посаду старшого викладача кафедри №802 Університету (до проходження конкурсу) терміном з 01.01.2021 по 31.03.2021. Після проходження позивачкою конкурсу на заміщення вакантної посади старшого викладача кафедри №802 Університету, 12.03.2021 між відповідачем та позивачкою укладено трудовий договір на узгоджених сторонами умовах строком до 31.08.2021, який був оформлений відповідно до положень чинного трудового законодавства.

Підписання позивачкою 12.03.2021 трудового договору вказують на добровільне волевиявлення позивачки працювати на умовах і у період, що визначені у контракті.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши надані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи, дійшов висновку, що спірний Наказ про звільнення ОСОБА_1 з підстав закінчення строку дії трудового договору видано з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2021 року № 640/15491/19 (провадження № 61-11741св20), від 19 травня 2021 року № 591/5815/18 (провадження № 61-5154св20) міститься висновок, що оскільки за характером роботи, а саме тривалістю учбового року та кількості студенів, які не можливо визначити заздалегідь, трудові відносини між сторонами не можуть бути встановлені на невизначений строк, переукладення строкового трудового договору у випадках, що підпадають під дію частини другої статті 23 КЗпП України, не має наслідком набуття трудовим договором характеру безстрокового чи укладеного на невизначений строк.

За таких обставин посилання позивачки на те, що переукладення з нею декілька разів трудового контракту свідчить про набуття трудових відносин безстрокового характеру, не заслуговують на увагу.

Статтею 43 КЗпП України передбачені випадки, у яких розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу проводиться за попередньою згодою виборного органу, зокрема це розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, його керівників, профспілкового представника, крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Вказана норма встановлює необхідність отримання попередньої згоди не лише виборного органу, а і вищого виборного органу професійної спілки для членів виборного профспілкового органу і застосовується у взаємозв`язку зі статтею 43 КЗпП України, якою передбачені випадки отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу при звільненні з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 686/27915/18 (провадження № 61-8617св19) міститься висновок про те, що «звільнення на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП за закінченням строку дії трудового договору не вважається звільненням з ініціативи роботодавця, підстави якого передбачені статтями 40, 41 КЗпП України». Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 квітня 2020 року в справі № 592/14598/18 (провадження № 61-2530св20) з подібних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13, 43, 49, 76-78, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», код ЄДРПОУ:02066769, адреса: 61070, м.Харків, вул. Чкалова,17.

Повний текст рішення складено 31.01.2022

Суддя С.М. Лисиченко